Пепіно і ківано. Смачно і здорово

Ананаси, папая манго, маракуя, лічі та багато інших екзо­тичних фруктів. Яскраві смаки та кольори тропічного літа тепер є і в наших краях, незалежно від того, який місяць на календарі. Однак їх не лише привозять з-за морів-океа­нів, а й вирощують і дбайливо доглядають наші садівники. Серед таких «мічурінців» — Наталія Колач зі села Давидова, що під Львовом. Вона вирощує ківано — заморський чудо-огірок, який, за словами садівниці, чудово у нас росте, і плоди його припали до смаку їй та друзям, а ще, як переконалася на власному досвіді господиня, це абсолютно не вибаглива рослина і добре почувається у нашому кліматі.

Нещодавно Наталія Володимирівна почала вирощувати ще один екзот — пепіно, диню-грушу. Її вирощують із розсади, а до­глядають як за помідором. Ще рослина потребує частого па­синкування. Заради експери­менту, розпочатого торік, На­талія Колач висадила розсаду в теплиці, на вулиці у горщику і просто на грядці.

Садівниця розповідає: «Я надзвичайно люблю щось новеньке. А якщо виросте — то ще й смачненьке. Земля в нас така, що хоч що вродить. Головне — посадити і догля­дати». При цьому жінка на­голошує, що віддає перева­гу природному, органічному землеробству.

Про те, як розпочалося її знайомство із садівництвом, землеробством, Наталія Колач каже: «Моє перше знайомство з природним, або органічним землеробством, відбулося у 2011 чи 2012 році. Завдяки Інтернету легко знаходила по­трібний матеріал. А от щоб за­своїти його і прийняти, мали минути роки. Бо просто вивчи­ти і запам’ятати було замало. Землю треба відчути. Перше і основне завдання — не на­шкодити! Стаціонарні грядки, поверхневе рихлення, не копа­ти, мульчувати. Скільки з землі взяв — стільки і маєш поверну­ти. Тому вся виполота трава, а також бадилля культурних рос­лин залишалися на грядках-стежках. Додатково висівала сидерати. Чудово виглядають грядки, обсаджені чорнобрив­цями, майорами, нагідками. А користь від того — неоціненна. Я пройшла всі етапи і успішно, з задоволенням застосовую».

З огляду на те, що клімат у нас стає щораз теплішим, окрім звиклого набору ово­чів, Наталія Володимирівна любить поекспериментувати і з екзотами. Розповідає, що пробувала висаджувати ара­хіс, чуфу, батат, ківано, пепі­но. «Арахісу мишки не дають достигнути, чуфа смачна, але клопітна в приготуван­ні. Батат росте гарно, пепіно перший рік спостерігаю. А от про ківано вже можу ділитися досвідом, який, можливо, ко­гось зацікавить», — зазначає садівниця-експериментатор­ка.

Ківано ще називають ро­гатою динею, або африкан­ським огірком. Ця однорічна рослина зі сланким стеблом з родини гарбузових проста у вирощуванні, невибаглива у догляді. А ще — надзвичайно сонячна на вигляд.

Вирощувала її Наталія Во­лодимирівна із розсади. Ви­саджувала в ґрунт у червні. По­требує підв’язування (сітки). Головне стебло слід прищип­нути над 5−6-им листочком. Плоди формуються на пагонах другого порядку (як диня). За­мульчувала, десь колись під­живила біонастоєм — і все. Не обривала пустоцвіту, не па­синкувала. Результат добрий як у теплиці, так і у відкрито­му ґрунті. Єдине, на вулиці не встигає набрати кольору, тому (в разі похолодання) можна зривати у технічній стиглості. Гарно доходить у приміщенні за кімнатної температури.

«Молоді зелені плоди мож­на маринувати, засолювати, а також споживати у свіжому ви­гляді. Щодо шкідників, то можна сміливо сказати: немає! Навіть усім відомий рудий ненажера -слимачок не особливо шкодить. Причиною може бути те, що стебло і листя рослини злегка жалять, як кропива. За два роки побачила і зловила одненького, і то на молоденькому огірочку», — зазначає садівниця.

На завершення нашої зу­стрічі Наталія Колач наголо­шує: «Від шкідників викорис­товую тільки біопрепарати, і то за крайньої необхіднос­ті, бо можна нашкодити тим жучкам-черв'ячкам, котрі нам допомагають. У природи — свій баланс, своя гармонія. А наше завдання — не заважати. І тоді всі ми будемо щасливі».