У Кременці є… вертикальний рояль
Таких у світі лише чотири, стверджують музейники
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/424464/royal.jpg)
Багато хто, навіть далекий від музики, добре уявляє, яким має бути рояль. Цей воістину королівський музичний інструмент має форму крила, у якому натягнуті струни. Але колись європейські фабрики музичних інструментів випускали роялі… вертикальні. Один із таких є у Кременці — у Літературно-меморіальному музеї польського поета Юліуша Словацького.
— Таких роялів на сьогодні, як нам відомо, збереглося всього чотири у світі, — розповідає директор музею Тамара Сєніна. — З них два у Польщі і два — в Україні. Наш був виготовлений на польській фабриці на початку 19-го століття.
Такий тип рояля ще називається «Жирафа». І з цим пов’язана кумедна історія, що трапилася у Франції 1825 року. Тоді, сподіваючись поліпшити дипломатичні відносини між країнами, єгипетський паша Мухаммед Алі вирішив подарувати королю Карлу Х справжню жирафу. І ця тварина вперше ступила на європейську землю. Французи були в шаленому захопленні від екзотики, незабаром жирафу почали зображати на порцеляні та тканинах, на віялах і табакерках. Навіть жінки носили зачіски у стилі «жирафа». Саме в той час і винайшли вертикальний рояль. Тож назва напрошувалася сама собою.
У «Жирафі» струни розміщені не горизонтально, а вертикально — над клавіатурою. Отже, рояль займає у приміщенні значно менше місця, порівняно з традиційним. А ще незвичні музичні інструменти розкішно декорували, щоб вони мали по-справжньому королівський вигляд. Однак піаністи, попри ці переваги, не полюбили компактну «Жирафу». Адже у звучанні вона програвала традиційному варіанту — звук мала слабкий. Тож фабрики, на яких на межі 18-го й 19-го століть виготовляли вертикальні роялі, почали від цього виду інструмента відмовлятися.
— Як саме цей вертикальний рояль з’явився у Кременці і хто на ньому колись грав, невідомо, — зізнається Тамара Сєніна. — Адже інструмент мандрував від закладу до закладу.
Із роками рояль втратив найцінніше — свій «голос». У музеї запевняють: мріють його відреставрувати, та ніхто не береться. Тож унікальний інструмент поки що служить лише об’єктом для фотосесій. А їх у цьому музеї проводять часто.