Ходить кавун по городу… тішить смаком від літа до Нового року!

Скільки пам’ятає себе Василь Федорович, лю­бить землю. Навчався у Львівській сільськогоспо­дарській академії, деякий час працював учителем молодших класів, землевпорядником. Нині — пенсіонер. Тож разом із дружиною Світланою Володи­мирівною вирощує на городі «смугастиків».

Із чого починало подружжя? Захопившись публікаціями у пресі про земляків, котрі на присадибних ділянках плека­ють кавуни, пан Василь замо­вив насіння, яке висіяв на спе­ціально підготовленій грядці. Старанно доглядав за паро­стками, наче малими дітьми. Віддача не розчарувала, хоча плоди й були невеликими.

Їх господар дав скуштувати вихідцям із Херсонщини, що живуть у селі. Тим дуже спо­добалися. Це додало бажання розвивати нову справу, експе­риментувати.

Щороку під баштан подруж­жя відводить 3−5 соток землі. І збирають цілісінький причіп «смугастиків». Вага рекордного екземпляра становила аж 16,5 кілограма. Ґазда стверджує: ще не було такого сезону, щоб родина не ласувала цією сма­котою до першого снігу. Части­ну «солодкого» врожаю Гурські продають, найменші кавунчи­ки згодовують худобі, а решту споживають. Стало традицією, що кожного свята на столі є со­ковиті скибочки.

Цікаво, що глухівські ентузі­асти не вирощують сортів, які традиційно культивуються на півдні України. Вони викорис­товують адаптовані до умов Полісся різновиди кавунів-ка­бачків — Білий медовий оваль­ний, Білий медовий круглий тощо (усього близько десяти найменувань). Висівають за­звичай ранні та середньостиглі сорти. Тепер насіння у волинян замовляють люди навіть з ін­ших областей.

До речі, вже чимало одно­сельчан перейняли у Гурських баштанницький досвід. І також досягають чудових результа­тів. Очевидно, невдовзі дове­деться фіксувати спеціальне географічне явище — «Глухів­ський кавун»!

«Рецепт» вирощування кавунів в умовах Полісся від Василя та Світлани Гурських:

1. Ця культура щедро врожаїть на дерново-підзолистих та піща­них ґрунтах. На глині кавуни рос­туть погано, бо вона «тримає» во­логу, призводячи до загнивання кореневої системи.

2. Під баштан необхідно відво­дити відкриту сонячну ділянку. На зиму її удобрюють гноєм (бажано кінським).

3. Рекомендується віддавати перевагу раннім та середньости­глим сортам — для пізніх в умовах Полісся не вистачає тепла

4. На початку квітня зернята по­трібно висівати під плівку, а не аг­роволокно. Попередньо їх посипте деревним попелом та щедро по­лийте теплою водою.

Якщо ж маєте розсаду у гор­щечках, то з приходом стійкого те­пла переселяйте на ділянку.

5. Із північного боку грядку об­саджують кукурудзою чи квасо­лею, які захищатимуть південних гостей від холодів.

6. Клейонку на грядках зали­шайте аж до червня, допоки не з’явиться цвіт.

7. Підживлювати доцільно коров’яком та трав’янистим на­стоєм. У 40-літрову бочку налива­ємо три відра води, додаємо двоє натоптаних відер кропиви і відро стебел хмелю. Розчин розводять водою й поливають кущики.

8.Ефективно захищає посіви від фітофтори такий засіб:

7 л води змішайте із 3 л сиро­ватки і 10 краплями йоду.