«Для онкохворих дітей часто хіміотерапія є єдиним шансом на порятунок»…

Останнє слово — за Міністерством охорони здоров’я

Дитячі онкологи разом з БФ «Таблеточки» виступили з ініціативою підвищити тарифний коефіцієнт за пакетом «Діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних хвороб» у дітей. Національна служба здоров’я України прислухалася до аргументів медиків і благодійників та затвердила новий коефіцієнт 4,7. Тобто якщо дорослий пацієнт, який проходить хіміотерапію, може розраховувати на безоплатне лікування у межах Програми медичних гарантій на суму до 18 000 гривень, то на діагностику і хіміотерапію однієї онкохворої дитини держава виділятиме понад 84 000 гривень. Останнє слово — за Міністерством здоров’я України, яке повинно погодити новий тариф і передати на затвердження Кабміну. У МОЗі запевняють, що вже працюють над змінами.

Пакети послуг з онкології (хіміотерапія, радіотерапія та оперативні втручання) для дітей і дорослих не розділя­ються. Попри те, що, за слова­ми виконавчого директора БФ «Таблеточки» В’ячеслава Бикова, протоколи лікування дитячої он­кології відрізняються від дорос­лої. Діти, як правило, потребують більш інтенсивної та більш доро­говартісної хіміотерапії.

«В Україні онкозахворювання діагностують щороку у близько 1100 дітей. Показники виживан­ня є набагато нижчими порівня­но з країнами з більш ефективни­ми системами охорони здоров’я. Трансформація системи охорони здоров’я, яка зараз відбуваєть­ся в Україні, покликана забезпе­чити максимальні шанси на оду­жання таких дітей, збільшивши доступ до якісного лікування, та максимально підтримати їхні ро­дини. Як показують дослідження і як розповідають самі пацієнти, онкологія призводить до ката­строфічних витрат», — розповіла на прес-конференції директор­ка Департаменту замовлення медичних послуг і лікарських засобів НСЗУ Альона Горошко.

Кошти НСЗУ планує взяти з тих, які були виділені на ран­ню діагностику раку у дорослих. Йдеться про такі дослідження, як мамографія, гістероскопія, езо­фагогастродуоденоскопія, ко­лоноскопія, цистоскопія і брон­хоскопія. На надання цих послуг було передбачено близько 1 млрд. гривень, але через каран­тин вони не були витрачені у по­вному об’ємі. Розраховувати на підвищення коефіцієнту може 41 заклад в Україні, в якому на лі­куванні перебувають онкохворі діти.

Крім покриття вартості діа­гностики та хіміотерапії у дітей, частину коштів скерують на лі­кування пацієнтів з мультире­зистентним (нечутливим до всіх антибіотиків) туберкульозом. За цим пакетом коефіцієнт плану­ють підняти в 1,4 раза.

На базі онкогематологічно­го відділення Миколаївської об­ласної дитячої клінічної лікарні, яке очолює дитячий лікар-гема­толог Михайло Адиров, щоро­ку проходить лікування близько півсотні дітей з різними онко­логічними захворюваннями. Лі­кар зазначає: у дітей, на відмі­ну від дорослих, сучасні режими хіміотерапії дозволяють досяг­ти повного одужання і повер­нення до нормального життя, особливо коли йдеться про он­когематологію, при якій хіміоте­рапія є єдиним достатнім мето­дом лікування. Але результат не дається легко — виснажливу те­рапію дитина проходить безпе­рервно протягом 9−12 місяців. «Пакет „Діагностика та хіміо­терапевтичне лікування онко­логічних хвороб“ став єдиним джерелом фінансування дитя­чої онкогематології, на відміну від дорослих онкодиспансерів, де застосовується багатоком­понентний підхід і де більшу роль в одужанні може зіграти хі­рургічне лікування чи промене­ва терапія, — каже лікар. — За на­явним тарифом на лікування 52 дітей з онкологічними та онко­гематологічними захворюван­нями наше відділення отримало фінансування від НСЗУ у розмірі 820 000 гривень на дев’ять міся­ців 2020 року. На жаль, такий та­риф не дозволяє навіть випла­тити мінімальну заробітну плату всьому персоналу». При надан­ні пацієнтам медичних послуг у межах програми медичних га­рантій заклад зобов’язується забезпечити їх медичними ви­робами, витратними матеріа­лами і лікарськими засобами, передбаченими Національним переліком основних лікарських засобів. До тарифу також вклю­чена заробітна плата, харчуван­ня (для пацієнтів, що перебува­ють на стаціонарному лікуванні), робота господарської частини, але не включені витрати на ко­мунальні послуги.

Михайло Адиров підраху­вав: на лікування однієї важ­кохворої дитини (в абсолют­них цифрах) виділяється… 6 гривень у день на одну одини­цю персоналу. Про скорочення штату (в цілях економії коштів) й мови не може бути — згідно зі світовими стандартами, таке відділення мусить бути укомп­лектоване щонайменше 36 працівниками. «Наявний тариф не враховує специфіки дитячої онкології. Крім централізова­ної закупівлі препаратів, необ­хідним є також дороговартіс­ний лабораторний супровід (забезпечення лабораторними реактивами для виконання за­гальноклінічних досліджень). На рік це — пів мільйона гри­вень. Потрібно також забезпе­чити роботу комп’ютерного і магнітно-резонансного томо-графа, виконання функціо­нальних досліджень, постійно оновлювати та обслуговува­ти наявне медичне обладнан­ня. У нас вийшли з ладу чотири інфузомати для введення хімі­отерапії, а це ще 100 000 гри­вень, — перелічує лікар. — Всі ці витрати мусимо покрива­ти з того тарифу, що є». Вели­ку похибку у розрахунках за­відувач відділення пов’язує з недоліками у номенклатурі лі­карських спеціальностей: «Ди­тячий лікар-гематолог лікує важкі онкологічні захворюван­ня гематопоетичної системи у дітей. Але у назві спеціальнос­ті та відповідній назві відділен­ня немає навіть натяку на те, що цей фахівець і це відділен­ня займаються лікуванням он­копатологій».

«Дітей, хворих на онкопато­логію набагато менше, ніж до­рослих. Але смертність є на­багато вищою, — констатує директорка Департаменту з роботи з сім’ями та підо­пічними фонду „Таблеточ­ки“ Юлія Ноговіцина. — У світі рак є причиною смерті № 1 се­ред дітей, старших 1-ого року. Якщо держава не фінансувати­ме належну цю галузь, нам до­ведеться змиритися з тим, що діти вмиратимуть від цієї хво­роби. Дитячий рак у 85−90% випадків виліковний. Це дово­дить досвід Канади, США, кра­їн Західної Європи. А те, що він погано лікується у країнах з нижче середнього та низьким доходом, вказує лише на не­стачу фінансових ресурсів, які інвестуються у систему охоро­ни здоров’я. Заробітна плата завідувача відділення (не сані­тарки!) — 4 500 гривень. Як при такій зарплаті можна сподіва­тися, що людина залишиться у своїй професії та ще й буде професійно розвиватися? Що нам вдасться побороти коруп­цію та відмовитися від неофі­ційних платежів у лікарнях?»

«Коли ми (дитячі онкологи. — Авт.) побачили зведену табли­цю фінансування всіх закладів, які надають медичну допомогу онкохворим дітям, зауважили відсутність будь-якої кореляції між реальною кількістю паці­єнтів і сумою розподілу. Це на­вело нас на думку, що справа не лише у низьких тарифах, а й у неправильній оцінці даних, що є виною як лікарень, які по­дають дані, так і тих осіб, які ці дані оцінюють. Зрозуміло, що одна з найменших облас­тей не може отримувати одне з найбільших фінансувань… Ми мали досить жорстку, але кон­структивну дискусію про те, що треба якимсь чином збільшити фінансування: підвищити кое­фіцієнт, збільшити тариф, від­ділити дитячу онкологію від дорослої. Раді, що нас почули. Це дозолить нам побачити хоч якусь перспективу у роботі», — підсумував дитячий лікар-он­колог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, експерт постійної робочої групи МОЗ України Роман Кізима.

А тим часом…

Як повідомляє Урядо­вий портал, Національна служба здоров’я України заклала у Програму ме­дичних гарантій на 2021 рік збільшення у 3,6 раза тарифів на діагностику і проведення хіміотерапев­тичного лікування з 18 000 до 65 000 гривень, а для діагностики та радіологіч­ного лікування — з 30 000 до 110 000 гривень.

Але це стане можли­вим лише, якщо бюджет Програми медичних га­рантій на 2021 рік вдасть­ся збільшити до 255 млрд. гривень.

Також НСЗУ планує за­провадити новий пакет медичних послуг для ліку­вання онкогематологічних захворювань.