«Обіцяв людям: наступного року два рази обійду й покроплю»

Як ми вже писали, цьогоріч на Великдень усі храми Львова будуть закриті. «Усередині — лише отці та ті, хто забезпечує процес. Буде онлайн-трансляція з головних храмів міста. Це чітка позиція і римо-католиків, і греко-католиків, і православних», — розповів мер міста Андрій Садовий. Але як буде на кладовищах? У Пасхальні дні на цвинтарях священники відправляють загальний парастас і окроплюють могили померлих свяченою водою. Так було щороку… Чи внесе якісь корективи карантин?

За словами керів­ника прес-служби Львівської архієпархії УГКЦ, капелана Львівської міськради отця Павла Дроздяка, у розпорядженні, яке підписали всі єпископи нашого міста, прописано, що цього року відправ на кла­довищах на Великдень не буде. «У сільській місцевості може бути інша ситуація. Але в УГКЦ просять, щоби наразі залишатися вдома», — сказав отець Дроздяк.

Та чи дотримаються карантину і чи виконають прохання Ради церков свя­щеннослужителі й парафіяни у сільській місцевості? Коли я зателефонувала до настоятеля церкви Святого Миколая села Демні Миколаївського району Степана Цихуляка, отець саме місив паску. Але, як сказав, для своєї улюбле­ної газети може перервати цю важливу місію.

— Щороку ми ходили на кладови­ще у Демні на Обливаний понеділок, а у Луб’яному — на Провідну неділю. Але я ані в Обливаний понеділок, ані на Про­відну неділю не піду. Я попередив про це людей. Відтерміную до кращих часів. Це може бути навіть і по Петрі (свято Петра і Павла — 12 липня. — Г. Я.). Якщо часи будуть сприятливіші до Петра, то буде швидше.

— А на Великдень буде відправа у вашій церкві?

— Я заповів, що буду в церкві відправ­ляти сам, і попросив людей, щоб не при­ходили. Люди у Демні і у Луб’яному — дуже дисципліновані. На Вербну неділю Службу Божу усі слухали вдома, і освя­чували лозу також вдома. Я відправляв у церкві сам, навіть дяка не було. Хоча й церква була відкрита. Сподіваюся, що і на Великдень люди також будуть дисци­пліновані. Дуже хочу, що усі наші родини вдома дивилися трансляцію з Патріар­шого собору в Києві. Я обіцяв людям, що наступного року, як будемо живі й здоро­ві, два рази обійду і покроплю.

— І освячувати паски навіть на від­далі не будете?

— Я дуже просив усіх людей, щоб люди самі вдома освятили.

— А Плащаницю будете викладати?

— Аякже! В обох церквах буду прово­дити усі богослужіння. До мене телефо­нували з поліції, я чесно сказав, у якому селі і о котрій годині буду. Дуже вірю, що я це буду робити сам.

— А церкву закрити, як це буде зро­блено у Львові, не планували?

— Людина має сумління і повинна ним керуватися. Ми ж не переходимо доро­гу на червоне світло. Ми свідомі того, що можна переходити лише тоді, коли на світлофорі з’явиться зелене. У церкві мають бути відчинені усі двері, які лише є. Але людина повинна розуміти: якщо не можна, значить, не можна! Я так виховую і прошу людей своїх, щоб самі розуміли.

Про те, що не будуть освячувати паски і не підуть на кладовище парафіяни церк­ви Святого Миколая у Новому Селі Го­родоцького району, мені розповіла жи­телька цього села пані Дана.

— Наш отець Олег Крук, як тільки роз­почався карантин, просив людей не хо­дити до церкви. А ми його слухаємо, та й самі розуміємо, що не можна зараз ви­ходити з дому. Тому самі баську посвя­тили вдома, так само і великодній кошик посвятимо. А про те, щоб йти на кладо­вище, навіть мови бути не може! Отець Олег казав: щойно закінчиться карантин, він призначить день і покропить могили наших рідних.

Настоятель церкви Святого про­рока Івана Предтечі у селі Задеревач Стрийського району отець Ігор Ле­вицький також відмінив на Пасху відвідування могил.

— У кожному селі є свій день, коли йдуть після Великодня на кладовище. Ми щороку ходили у Світлий вівторок. Цьо­го року, на жаль, не підемо. Річ у тім, що священник — відповідальний за людей. Я іноді кажу, що люди не розуміють однієї речі, що треба себе жертвувати Богові, але, насамперед, та пожертва має бути через любов до людей. Щоб не наража­ти нікого на небезпеку, а особливо дітей і старших людей, які би хотіли відвідати могили рідних і помолитися за Царство Небесне для померлих, відправу дове­деться просто відмінити. А після закін­чення карантину ми зробимо те, чого не змогли зробити на Великдень.

— А паски будете освячувати?

— У більшості випадків є вказівка Церк­ви про те, щоб подивитися Службу по те­лебаченню чи по Інтернету. Але пробле­ма полягає у тому, що не всі люди це розуміють. І щоб уникнути проблеми, ко­жен священник пристосовується до події і обставин. Ми вирішили у селі вибрати одну вулицю, що найближче до церкви, на якій стоятимуть люди на відстані що­найменше два метри, у масках і рукавич­ках. Але люди можуть бути лише серед­нього віку. Люди старшого віку, я дуже просив, не можуть брати участі в освя­ченні пасок.