“Палац став культурно-розважальним центром Тартакова”

Донедавна про палац у Тартакові я не чула, хоч здавна займаюся дослідженням пам'яток архітектури Львівщини. З цією унікальною спорудою мене познайомила засновниця благодійного фонду «Спадщина. UA» Ганна Гаврилів, яка запропонувала оглянути цей палац, точніше, його «скелет». Від розкішної колись будівлі у стилі необарокко залишилася руїна. Височать обдерті стіни, подекуди з гарною ліпниною. Даху нема, тому візерунки мозаїки на підлозі нищать дощі. По центру колись двоповерхового палацу — провалена підлога, крізь яку проглядають муровані склепіння підземель оборонного замку, обвиті плющем… Проте повністю зберігся напрочуд пишний фасад палацу, з ризалітом і балконом, до якого прибудована висока квадратна вежа. Будівля палацу декорована червоною цеглою, оздоблена рустом, прикрашена пілястрами. Палац увінчаний картушем з родовим гербом Лянцкоронських. Автором проекту будівлі був відомий львівський архітектор Вінцент Ян Равський (молодший).

Палац у Тартакові збудовано у 1896−1898 роках на замовлення тодішнього власника Тартаківського маєтку доктора прав, посла до Галицького сейму Збіґнєва Лянцкоронського. Він розібрав старовинний замок Потоцьких та на залишках збудовано новий палац, зберігши одне крило.

Первісний вигляд палацу зберігався до 1939 року, коли будівля була у власності пані Урбанської (племінниці Збіґнєва Лянцкоронського). Після війни тут діяла школа. Коли для школи збудували нове приміщення, у будівлі залишалася бібліотека. У 1996 році в палаці сталася пожежа — згорів дах і перекриття між поверхами. Будівля почала руйнуватися. Були спроби вивести палац із аварійного стану. 2010 року підписано угоду між Львівською ОДА і приватним інвестором ФОП «Новосад» про передачу палацу у концесію на 49 років. Інвестор взяв на себе зобов’язання відновити палац, щоб використовувати його як туристично-освітній центр. Проте проект не було здійснено, а палац зазнав ще більшої руйнації.

У липні цього року розпочався процес порятунку палацу. Мова йде про ревіталізацію споруди, використання її мальовничих руїн за новим функціональним туристично-рекреаційним призначенням, а з часом повної реставрації. Таким чином занедбана культурна спадщина може використовуватися як туристичний ресурс. Був втілений в життя волонтерський проект «Тартаків і Тартак». Ідея проекту належить засновниці благодійного фонду «Спадщина.UA» Ганні Гаврилів, яка зі своєю командою займається також порятунком Поморянського замку.

— Проєкт «Тартаків і Тартак», або так званий ревіталізаційний табір-резиденція для Тартаківського палацу, є зразком партнерства двох благодійних фондів, «Софос» та «Спадщина.UA». Вони розробили проєкт, подали на конкурс до Українського культурного фонду і виграли, — розповідає мені Ганна Гаврилів. — До нас долучилися креативна фабрика «Вікnjрія», що спеціалізується на реставрації пам’яток, компанія Karcher, що безкоштовно виконала промислову мийку віднайденого довкола палацу автентичного мощення, організація Skeiron, що виконала 3D сканування Тартаківського палацу.

— Що вдалося зробити за три місяці?

— За час проекту ми спільно з волонтерами та сільською громадою розчистили від побутового та будівельного сміття, а також самосіву і сухостою палац та територію перед ним, заблокували у палаці гостро аварійні місця, віднайшли автентичне мощення перед палацом, яке вважалося давно втраченим, а також кам’яний фонтан. Паралельно кандидат історичних наук Оксана Лобко із використанням напрацювань архітекторів Василини Ілечко та Віктора Штикала провела ґрунтовне дослідження історії Тартакова і відповідно палацу. На основі її досліджень створено інформаційні стенди та панно, влаштовано в приміщенні палацу новий експозиційний простір. Усі напрацювання передано місцевій активній громаді, і вона продовжила нашу ініціативу.

— Яким бачите палац у найближчій перспективі?

— Благодійний фонд «Спадщина.UA» планує оформляти Тартаківський палац на концесію, про що є згода попереднього концесіонера, та спільно з громадою розвивати його як туристичний об’єкт. Для часткового відновлення споруди формат концесії на благодійний фонд дає унікальну можливість використовувати весь спектр можливих джерел фінансування — державні та обласні програми, кошти громади, благодійні внески, кошти від організації дієвого туризму, кошти від реалізації сувенірів. Одночасно Тартаківська сільська рада і Сокальська районна рада виділили кошти на розробку проекту реконструкції вежі.

— Які події відбуваються останнім часом в палаці і навколишній території?

— Палац і навколишня територія стала своєрідним культурно-розважальним центром Тартакова, який приваблює чисельних гостей. Майже щотижня в неділю відбуваються цікаві події за різною тематикою. Це неділі: яблунева, гарбузова, виноградна, сирна, моркв’яна, зі смачними наїдками — місцевими гастро-шедеврами. Завжди присутня музика: звучить то скрипка. то бандура то фортепіано. Організовується дозвілля дітей, їх мистецькі пленери. У палаці можна почути розповідь екскурсоводів Богдана Козійчука чи Василини Бойко про історію споруди. Створені креативні фотозони, де здійснюють фотосесію в сукнях пані Урбанської. В останню неділю цього сезону — Тартаків ETHNI — відбувалася виставка колекції старовинних вишиванок Віри Чипурко, етно-гурт «Жива» в стилізованих під старовину костюмах співав давні українські пісні. І навіть на своєрідному подіумі, виходячи з палацу, моделі демонстрували сукні з вишивкою. Коло палацу проходить перегляд фільмів. Гостям є можливість помандрувати парком на бричці.

Наприкінці вересня біля палацу зібрались 11 львівських художників на пленер «Мистецтво на варті». Малювали палац. А 7 листопада цього року о 17-й годині у кав’ярні-галереї «Штука» має відбутися благодійна виставка-аукціон картин львівських художників «Мистецький тартак» — з тартаківського пленеру. Кошти, виручені з паралельного он-лайн аукціону (на Фейсбук-сторінці проекту TARTAKIV), будуть спрямовані на влаштування тимчасового даху над палацом.