«Різали, не озираючись…»

У Сихівському районному суді відбулося друге засідання у справі жорстокого вбивства 23-річного Давида Папа. У ніч на 24 червня 2018 р. на ромський табір на околиці Львова напала група молодиків. Давиду Папу завдали п’ятнадцятьох ножових поранень! Чотири особи були важко травмовані. Тоді голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що затриманим нападникам на ромське поселення біля Львова загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі.

Побувала у суді й журна­ліст «ВЗ». Напередодні я по­спілкувалася з адвокатом потерпілих Дмитром Швецем. «У суді розглядається справа щодо вбивства, але не на расовому ґрунті, — каже адвокат. — Слід­ство стверджує, що расових мо­тивів у нападників не було. Хоча я вважаю, що ця обставина мала б бути зазначена. Проте в Украї­ні немає жодного вироку, що зло­чин вчинений на ґрунті будь-якої нетерпимості. Не обов’язково на расовій, — національній, релі­гійній тощо. Європейський суд, щоб визначити, що злочин ско­єний на ґрунті будь-якої нетер­пимості, подає кілька ознак. Зо­крема, місце вчинення злочину. У нас — це місце тимчасового проживання ромів. І це встанов­лено слідством. Як цю ситуацію сприймали потерпілі? Потерпі­лі сприймали цю ситуацію не так, що до них прийшли поговорити про сміття. Лунали певні вигуки… По-третє, обстановка в країні. На той момент це вже був не перший підпал. Це вже мало не мода така була, ходити і ганяти ті табори. Ці всі ознаки дають підстави гово­рити, що злочин вчинений на під­ставі нетерпимості».

Підозрювані розповіли слід­чим, що вони побачили місце, де багато сміття. І вирішили ро­зібратися, хто там насмітив. За­галом у справі 14 підозрюваних. На момент скоєння злочину лише один з них був повнолітнім, ре­шта — неповнолітні. Троє обвину­вачуються у вбивстві (один підо­зрюваний досі у розшуку), 11 — у хуліганстві. «Такою є їхня версія, — веде далі Дмитро Швець. — Такі собі борці за чистоту і порядок».

Цікавлюся, чи вдалося вста­новити, хто замовник цих погро­мів? «Обвинувачення нікому, крім цих хлопців, не пред’являлося», — каже адвокат потерпілих. «Відо­мо, що нападники начебто були членами угруповання „Твереза і зла молодь“. Це слідство дове­ло?» — запитую. «Це зазначено в обвинувальних актах, що вони є учасниками цієї організації (До речі, у той час у Львові почала діяти ще одна ГО „Л.О.В.Ц.І.“, яку заснувала 25-річна Роксо­лана Лісовська. Мета організа­ції, з її слів, боротися з вуличною злочинністю за участі ромів. За­раз про цю організацію не чути. — Авт.). Який насправді у них був мотив, чому вони пішли вбивати, наразі важко сказати. Можливо, були під дією якихось речовин. Чи це було замовлення на таке вбивство. Більшість хлопців, по суті, діти, які опинилися не у тому місці, не у той час».

«Було доведено, що у них була зброя?» — питаю. «У них були ножі і палиці, — каже адвокат. — Тре­ба віддати належне нашій полі­ції, вони дуже швидко спрацюва­ли. Через те, що поліція швидко приїхала, це врятувало життя ін­шим ромам (Зазнав, зокрема, важких поранень 19-річний Радж Арпадом. — Авт.). Вони різали, не озираючись. У Раджа було дуже багато ножових поранень. Він ви­жив тільки через те, що був ху­дий. Крутився. Бо на ньому си­діли і просто його били ножем у спину…».

Дмитро Швець — єдиний адво­кат з боку потерпілих. Натомість підозрюваних захищає десять адвокатів. «У Сихівському суді вони поводяться так, ніби злови­ли Бога за бороду (Неповнолітніх у суді супроводжує один з бать­ків. — Авт.). Батьки, які там при­сутні, показують, нібито це вони жертви, і їхні діти. Коли у суді ого­лосили перерву і потерпілі вихо­дили, батько одного з хлопців, який обвинувачується у хуліган­стві, копнув Ібою, цивільну дру­жину загиблого Давида Папа, ко­ліном у дупу. Нібито непомітно, але я це побачив… У цілому ат­мосфера у судовому засіданні досить зухвала».

Я прийшла до суду раніше вка­заного часу. Поки роздивляла­ся навкруги, помітила у коридорі одного з підозрюваних (зрозумі­ла це з розмови), який спілкував­ся з адвокатами. Він розповідав, коли цей напад стався, його вза­галі там не було. Мовляв, він був в «Арсені». Адвокати, своєю чер­гою, радили хлопцю, якщо той чогось не пам’ятає, аби казав, мовляв, не може нічого пригада­ти… Один за одним заходять інші підозрювані і прямують до зали суду. З одного боку зали розсіли­ся підозрювані, з іншого — бать­ки. Двох підозрюваних заводять до скляної камери. Один з них — у кепці. До них підходять рідні. Одна мама весь час тримає сина за руку… Поки засідання не роз­почалося, у мене є можливість поспілкуватися з їхніми батька­ми. Поруч зі мною сідає жінка (потім дізнаюся, що її 20-річний син у скляній камері). Проте спіл­куватися відмовляється, лише каже «що цю ситуацію так розду­ли». Питаю, чи помічала, що син спілкується у соцмережах з ки­мось невідомим? «Нічого такого не було», — каже.

Коли до зали суду заходить суддя (засідання затримується майже на дві години), просить журналістів покинути залу. Мов­ляв, батьки неповнолітніх звер­нулися до служителів Феміди з проханням, аби засідання було закритим. І суд дозволив. Дмитро Швець дає журналістам корот­кий коментар (адвокат спізнив­ся, бо затримався у лікарні): «У потерпілих не вийшло з’явитися у судове засідання. Однак це не перешкоджає розгляду справи. Вони написали заяву до суду про розгляд судового засідан­ня за їхньої відсутності. Сьогод­ні будуть розглядатися різні тех­нічні моменти щодо подальшого розгляду справи. І власне про­цесу. Тому їхня участь у суді не є обов’язковою».

Дмитро Швець також заува­жив, що вимагатимуть у суді і морального відшкодування. «У нас є цивільний позов на стяг­нення моральної шкоди — 3 мільйони 800 тисяч грн. з усіх обвинувачених. Залежно, хто і якої шкоди завдав кожному з потерпілих».