Міськрада «поховає» ухвалу проти «політичної педофілії»?

Майже рік тому, у березні 2018 року, у стінах Львівської міської ради зародилася ухвала, яка була покликана відмежувати школи, дитячі садочки, лікарні, жеки та інші комунальні заклади від майбутнього виборчого процесу. І от виборчий процес вже набирає обертів, а документ про недопущення політичної агітації у вищеозначених закладах вже вдруге «прокатили» у сесійній залі…

Спроба номер два була перед Но­вим роком, 20 грудня 2018-го. Тоді на сесії ЛМР так і не підтримали ухвалу «Про недопущення використан­ня закладів освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, інших комунальних підпри­ємств, установ, організацій Львова для розповсюдження політичної реклами та здійснення політичної агітації». Документ відправили на доопрацювання, але пе­ред тим міські обранці добряче полама­ли над ним списи. З чого стало зрозумі­ло, наскільки це драстичне питання.

Нагадаємо, у березні з ініціативою при­йняти таку ухвалу виступили депутати ЛМР від фракції «УКРОП». Документ має забо­роняти розповсюдження реклами полі­тичного характеру, політичної та передви­борчої агітації та персонального брендингу політиків у будь-якій формі (йдеться про зошити та щоденники із фото політиків). Приміщення шкіл та садочків не пови­нні використовуватись для громадських приймалень депутатів і політичної агітації (у тому числі для розповсюдження прихо­ваної реклами). За виконання цих вимог персонально відповідатимуть керівники шкіл та садочків. За порушення їх карати­ме міське управління освіти.

В ухвалі йдеться, що плакати, стенди, листівки, та інші друковані чи аудіовізуаль­ні матеріали, розміщені у цих закладах, не можуть містити жодних найменувань та символіки (прапорів, розпізнавальних знаків, девізів тощо) політиків чи партій. Ця заборона не поширюється на примі­щення у мерії, де розміщуються фракції політпартій, представлених у ЛМР, а та­кож на офіційні інформаційні матеріали про персональний склад депкорпусу ЛМР.

Також ухвала забороняє проведення зустрічей, презентацій, інших публічних заходів політичного характеру у закладах освіти, охорони здоров’я та соцзахисту. Щоправда, це не розповсюджується на за­ходи, пов’язані із виконанням своїх повно­важень міським головою Львова, депута­тами ЛМР, депутатами Львівської обласної ради та народними депутатами України.

Підпункт про зустрічі депутатів із ви­борцями викликав бурхливе обговорен­ня у сесійній залі. «Не до кінця зрозуміло, як депутати зможуть проводити зустрічі з виборцями, звіти? Бо депутат все одно представляє якусь партію, — запитував Валерій Веремчук („Народний контроль“). — З одного боку — маємо право і обов’язок звітувати, з іншого — не маємо права це робити в тих закладах. Тоді тре­ба за гроші наймати зали і якимось чи­ном все-таки виконувати свої депутатські повноваження! Директор школи не буде розбиратися, він скаже: я від гріха подалі вас не пускаю. Чи це політичний захід, чи депутатські повноваження — а хто вас роз­бере, ви ж депутати від партії!»

«Ухвала потребує доопрацювання. Але питання до вас, Андрію Івановичу (Садо­вий. — Авт.), як до голови партії і місько­го голови: якщо в школах на потрібних рекламних табличках про шкідливість тю­тюну, алкоголізму стоїть «Партія «Самопо­міч», це не політична реклама?» — заявив Андріян Гутник зі «Свободи».

Міський голова Андрій Садовий (який на той час вже публічно оголосив, що йде в президенти) парирував: «А там стоїть громадське об’єднання чи пар­тія „Самопоміч“?» (Як відомо, і ГО, і одно­йменна партія мають абсолютно однакову символіку і колірну гаму і є пізнаваними).

Мер наголосив, що усі положення цієї ухвали уже прописані в законодавстві України, тому немає потреби їх дублюва­ти: «Цю ухвалу треба перенести і глибоко опрацювати».

Натомість «укропівці» наполягали, що ухвалу треба таки прийняти. Любомир Босаневич заявив: «Добре сказав Ігор Дякович на засіданні робочої групи: «Да­вайте не будемо займатися політичною педофілією!».

Однак коли дійшло до голосування, де­путати 38-ма голосами «за» висловилися за те, щоб ухвалу відправити на допрацю­вання.

«Цей документ не треба допрацьову­вати, він уже був достатньо опрацьований із представниками ОПОРИ, громадськи­ми організаціями, — розповів „ВЗ“ ініці­атор ухвали, голова фракції „УКРОП“ у ЛМР Ігор Телішевський. — З цією ухва­лою вже всі попередньо погодилися. Але міський голова і депутатська більшість, серед яких БПП, „Народний контроль“ і „Свобода“, не схотіли, щоб це рішення приймалося. Думаю, тепер його ніхто і не буде допрацьовувати, його просто похо­вають. Хоча у Київській міській раді фрак­ція „Самопоміч“ свого часу, навпаки, іні­ціювала подібну ухвалу і дуже тішилися, які вони молодці. А у Львові насамперед школи можна використовувати у політич­них цілях, бо всі директори підконтрольні. І далі бачу буклетики по школах і садочках з символікою „Самопомочі“. Це Г О „Са­мопоміч“, але вона має ідентичну симво­ліку, як і політична партія „Самопоміч“. А інші політичні партії, опозиційні до місь­кого голови, цього зробити не можуть. Це неприпустимо. Освіта й медицина мають бути відокремлені від політики».

Коментарі для «ВЗ»

Юлія Гвоздович, голова постійної депутатської ко­місії законності, депутатської діяль­ності та свободи слова ЛМР (комісія має контролювати рух цієї ухвали)

Під час обговорення на комісії я пропо­нувала доповнити цю ухвалу — заборонити не лише будь-які символи й рекламу полі­тичних партій, а й громадських організацій та благодійних фондів, однойменних із по­літичними партіями чи політиками. Бо за­раз є багато політичних суб’єктів, партій, які створюють однойменні громадські ор­ганізації або благодійні фонди. Наприклад, Благодійний фонд Дубневичів або Фонд братів Доскічів. І по комунальних устано­вах йде відкрита політична агітація. Напри­клад, Фонд Богдана Дубневича навіть не стидається у своєму звіті писати, що вони розмістили свою політичну рекламу на що­денниках, які роздають дітям. Брати Доскі­чі роздають пакунки зі своїми прізвищами, написаними великими літерами. Громад­ська організація «Самопоміч» вішає у шко­лах інформацію про свої заходи. Хоч вони пишуть, що це не політична партія, а гро­мадська організація. Так само робить «На­родний контроль». Тому така агітація існує, але через інші інструменти — ГО, благодійні фонди з однойменними назвами.

Юрій Танасійчук, правозахисник, президент Інформаційно-правового центру «Наше право»

У міській раді немає потреби піднімати це питання, бо подібна агітація і так забо­ронена законом. Ухвала міської ради про­сто дублює Закон України «Про вибори президента України», де йдеться про об­меження щодо проведення передвибор­чої агітації. Якщо в садочках чи школах лежать агітматеріали, то це має бути за­актовано, написана скарга, звернення до конкретного керівника закладу, який це дозволив зробити.

Додати щось своє, розширити заборону на виборчу агітацію Львівська міська рада не може, бо сама вийде поза закон. А про­дублювати те, що і так існує, — це хіба для красивої медійної подачі, для піару. Тоб­то правової площини це не змінює. Можна хіба врегулювати положення щодо місць, де можна розміщувати вуличну агітацію. Йдеться про те, щоб не загиджувати елек­тричні стовпи, будинки, які зазвичай обкле­юють агітацією, а потім її мусять віддирати працівники комунального підприємства.

Щодо зустрічей із виборцями кандида­тів та їхніх довірених осіб — то це не забо­ронено законом. Це нормально, щоб усі учасники виборчого процесу мали широ­ку можливість спілкуватися з людьми, не­залежно від того, яка це установа. Бо чим більше кандидати спілкуються з людьми, чим більше їм ставлять гострих і незручних запитань, тим більше виграють всі. Тому й тут в окремій ухвалі доцільності не бачу.