Глянути на Карпати з висоти… 55 мільйонів років

Якщо на новорічно-різдвяні вакації поїдете на лижі на Сколівщину, не оминіть увагою «фішку» Карпат — скелі Тустані, які належать до державного історико-культурного заповідника. Зимове сходження на оглядовий майданчик старовинних скель, оповитих легендами, додає адреналіну. З висоти пташиного польоту відкривається неповторна панорама засніжених Карпат.

Кажуть, сюди по натхнення їдуть туристи-екстремали, а по збага­чення енергією — екстрасенси. Тус­тань — пам’ятка археології та природи національного значення. Тут створено державний історико-культурний запо­відник, урицьким скелям — 55 мільйонів років. Стратегічний пункт карпатської лінії оборони поєднував у собі митницю, адміністративний і військовий центри. Укріплення були зведені на скелях Ка­мінь, Острий камінь та Мала скеля.

В’їзд до пам’ятки прискіпливо контролю­ють. Перед шлагбаумом перевіряють номе­ри машин і навіть списки гостей. Наша подо­рож стартувала з інтерактивного музею, що за кількасот метрів від знаменитих скель. У музеї зберігаються найцікавіші знахідки ар­хеологічних досліджень Тустані. Кому нудно слухати екскурсовода, можна самостійно переглянути фільм про скельний комплекс, а заодно в кімнаті воєводи скуштувати трав’яного чаю, звареного за стародавнім рецептом. Поруч з кімнатою воєводи пра­цює міні-крамниця карпатських цяцьок. Йду туди. У попиті — новорічні ялинки ручної ро­боти (250−300 гривень), ангелики на ялинку — від 65 гривень. Карпатські чаї — від 35 гри­вень за упаковку. Не бракує магнітиків із зо­браженням урицьких скель — від 30 гривень.

Працівники музею кажуть, що сьогод­ні науковці досліджують феномен Тустані. Неприступна для ворогів давньоукраїнська фортеця ховає чимало історичних таємниць. Завдяки новітнім технологіям науковці від­творюють справжній вигляд давнього зам­ку. На думку дослідників, фортифікаційний комплекс на скелях заснували у ІХ ст. пле­мена білих хорватів як оборонний та митний пункт. Повз Тустань проходив соляний шлях, яким перевозили сіль з Галичини до країн Центральної Європи. Пізніше місто-фор­теця стало прикордонним та митним цен­тром між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною.

Після музею йдемо на екскурсію до скель. Вартість квитка — 50 гривень, піль­говий квиток — 25 гривень (у вартість вхо­дить відвідання заповідника прокладеними маршрутами, місця для відпочинку, аматор­ська фото- та відеозйомка). За окрему плату тут можна скористатися екстремальними речами. Ряд підвісних перешкод — 70 гри­вень, спуск по канату — 50. Вартість квитка для туристичних груп з двадцяти осіб — 100 гривень, для сорока гостей — 200.

Востаннє відвідала Тустань у 2006 році, коли тут започаткували перший фестиваль, який став візитною карткою сколівських Карпат. З того часу інфраструктура Тустані неабияк змінилася. Зокрема до самих скель прокладено доріжку з перилами з дощок. Враження від скель незабутні. У снігових заметах вони виглядають по-особливому, схожі на сюжети з новорічної казки. Йдемо стежкою на скелі. Дорогою зустрічаємо ко­мунальника, який посипає стежку піском. За якихось десять хвилин ми добралися до вершини урицьких скель. Втому як рукою зняло. На оглядовому майданчику скель зу­стріли чимало туристів з України та інозем­ців. Усі у захваті від пам’ятки природи. Дехто каже, тут пасувало б прокласти фунікулер, аби спускатися з висоти аж до сусідніх гір. Справді, спускатися з гори складніше, а взимку ще й небезпечно (можна послизну­тися). На виході зі скельного комплексу, нас на прощання зустрічають продавці міні-рин­ку. Тут продають карпатські продукти. Ціни кусаються, майже такі самі, як на Різдвяно­му ярмарку у Львові. Зігріваємося гарячим глінтвейном (25 гривень за стаканчик), ча­єм-кавою — і гайда до Львова.

с. Урич, Сколівський район