Ніби цілий лимон проковтнув…

Коли ковтаємо їжу, вона просувається вниз стравоходом до шлунка, де під дією концентрованої соляної кислоти розчиняється. Шлунок має спеці­альну внутрішню стінку, яка захищає орган від кислоти. Стравохід таким «бар'єром» не наділений.

Рефлюкс шлункової кислоти — це закид соляної кислоти зі шлунка у стравохід. Виникає подразнення та біль, які називаємо печією. Однак печія — лише один із симптомів рефлюксу.

Наш організм володіє захисним ме­ханізмом від закиду шлункової кислоти. Нижній стравохідний сфінктер (м'язове кільце біля основи стравоходу) перекри­ває доступ кислоти зі шлунка. Проте це кільце не завжди щільно прилягає, через що кислота може потрапляти у стравохід.

«Час від часу відчувати печію — це нор­мально. Однак хронічний рефлюкс у жод­ному разі не можна ігнорувати», — засте­рігає американський дослідник Стів Гуд, який вивчає розлади травлення. «Га­строезофагеальна рефлюксна хвороба може перейти у більш серйозне захво­рювання — стравохід Барретта, який ме­дики розглядають як передраковий стан або навіть рак стравоходу», — цитує на­уковця фаховий інтернет-портал How to Treat Heartburn. Коли печію можна вважа­ти хронічною? «Якщо турбує щонаймен­ше двічі на тиждень протягом 1−3 місяців, — пояснює лікар-гастроентеролог ви­щої категорії, д.м.н. Володимир Васи­льєв. — При тривалій печії, „тривожних“ симптомах (порушенні ковтання, чорно­му стільці, частій нудоті, слабкості на тлі анемії, болю за грудиною при здорово­му серці, втраті маси тіла тощо, що може вказувати на шлунково-кишкову кровоте­чу) слід негайно звернутися до гастроен­теролога».

Чому соляна кислота закидається у стравохід?

●●через їжу або напої: алкоголь, цибу­лю, часник, каву, газовані напої, шоколад, цитрусові, молочні продукти, жирне м’ясо, смажене і гостре, м’яту, випічку, прянощі (особливо перець), помідори;

●●нестачу клітковини, що може призвес­ти до закрепів. Ті тягнуть за собою зрос­тання внутрічеревного тиску. Як результат — може послабитися щільність прилягання нижнього стравохідного сфінктера;

●●надмір солі, що викликає зменшення м’язового тиску нижнього стравохідного сфінктера, внаслідок чого шлункова кисло­та може потрапляти у стравохід, подраз­нювати його і викликати печію;

●●надто великі порції, що призводить до підвищення внутрічеревного тиску та, відповідно, додаткового тиску на нижній стравохідний сфінктер;

●●перекус пізно ввечері. Коли прийме­мо горизонтальне положення, вміст шлун­ка починає тиснути на нижній стравохідний сфінктер і може потрапити у стравохід;

●●далекий від ідеалу індекс маси тіла. Рефлюкс та ожиріння тісно пов’язані як у чоловіків, так і у жінок, однак у жінок — біль­ше. Жирна їжа у великих кількостях викликає підвищення внутрічеревного тиску. Зі збіль­шенням ваги підвищується рівень естро­гену, а цей гормон сприяє розслабленню м’язового кільця (стравохідного сфінктера);

●●вагітність. Підвищений рівень естро­гену і прогестерону сприяє розслабленню нижнього стравохідного сфінктера, а фі­зичні зміни в організмі підвищують внутрі­черевний тиск, який перешкоджає сфінк­теру щільно перекривати стравохід та не пропускати у нього шлункову кислоту;

●●стрес. Рефлекс «бий або біжи», пов’язаний зі стресом, робить людину гі­перчутливою до болю, зокрема печії. Стрес підвищує продукування кортизолу в орга­нізмі, який перешкоджає процесу травлен­ня, що може призвести до закрепу чи тиску на нижній стравохідний сфінктер і, відпо­відно, до його неправильної роботи;

●●хвилювання. Існує тісний взаємозв’язок між рефлюксом і тривогою. Оби­два ці стани створюють «зачароване коло», у якому ментальний і фізичний дис­комфорт доповнюють один одного;

●●неправильна постава. Ходіть і си­діть рівно! Не лягайте після їди, а якщо все ж необхідно відпочити, лягайте на лі­вий бік, щоб зменшити ризик рефлюксу шлункової кислоти;

●●старайтеся уникати нахилів нижче рівня пояса, оскільки це підвищує внутрі­черевний тиск і може впливати на роботу нижнього стравохідного сфінктера;

●●тісне вбрання тисне на живіт, внаслі­док чого вміст шлунка починає тиснути на нижній стравохідний сфінктер і нега­тивно впливати на його роботу;

●●куріння. Нікотин сприяє розслаблен­ню м’язів стравохідного сфінктера;

●●гіпохлоргідрія — знижена кислот­ність шлункового вмісту. Шлункова кис­лота є необхідною для процесу травлен­ня. Якщо кислотність шлункової кислоти недостатня, травлення уповільнюється, внаслідок чого виникають закрепи і на­копичуються хвороботворні бактерії. За­крепи і гази підвищують внутрічеревний тиск, який сприяє проштовхуванню шлун­кової кислоти через нижній стравохідний сфінктер до стравоходу. Відрижка також послаблює роботу сфінктера і сприяє по­траплянню кислоти у стравохід;

●●вік. З віком м’язи, які формують ниж­ній стравохідний сфінктер (як і будь-які інші), стають слабшими, що призводить до рефлюксу шлункової кислоти. У стар­шому віці також частіше виникає гіпохлоргідрія. Крім того, у старшому віці лю­дина змушена приймати більше ліків, які можуть спричинити печію;

●●деякі медикаменти сприяють ви­никненню рефлюксу або безпосеред­ньо подразнюють стінки стравоходу, викликаючи печію (антибіотики, заспо­кійливе, ліки від астми та ерективної дисфункції, естрогеномісткі препарати, ліки від підвищеного кров’яного тис­ку, добавки, що містять залізо, м’язові релаксанти, нестероїдні протизапальні препарати, ліки від остеопорозу, пре­парати калію тощо);

●●підвищений рівень рН. Дотриман­ня лужної дієти може допомогти уникну­ти рефлюксу. Надто високий рівень кис­лотності негативно впливає на діяльність травного тракту, зменшуючи електричні імпульси у його нервовій мережі та зни­жуючи насичення киснем. Якщо травний тракт працює погано, процес травлен­ня сповільнюється, викликаючи закрепи і підвищуючи внутрічеревний тиск;

●●алергія на продукти харчування або індивідуальна непереносимість, напри­клад, пшениці чи молочних продуктів. При вживанні такої їжі накопичуються гази, що провокує здуття живота і від­рижку. Здуття викликає внутрічеревний тиск, який, своєю чергою, тисне на ниж­ній стравохідний сфінктер, провокую­чи рефлюкс. Під час відрижки шлункова кислота також закидається у стравохід. Вихід газів негативно впливає на робо­ту стравохідного сфінктера і виштовхує шлункову кислоту у стравохід.