Зайві кілограми від солодкого і… стресу?

Осінь і зима — час депресій, стресу та зайвих кілограмів. Більше того, депресивні настрої і пов’язана з ними пасивність провокують ожиріння. Статистика говорить, 47% жителів Землі схильні «заїдати» свій стрес. Це одна з головних причин, через яку в світі зростає кількість людей із зайвою вагою. Методи боротьби зі стресом у кожного свої, але багатьом жінкам знайома ситуація, коли, відчуваючи слабкість і безпорадність, починаємо шукати «розради» і душевного спокою в їжі. Помічали, що у складних ситуаціях загострюється бажання з’їсти що-небудь солодке, жирне, калорійне?

Усі ми знаємо, що ро­бить нас товстими: коли споживаємо калорій більше, ніж спалюємо. Але це не дає відповіді на більш ці­каве питання — чому саме пе­реїдаємо? Чому іноді відчуваємо нестримне бажання з’їсти шматок торта або шоколаду, хоча знаємо, що вже за кілька хвилин пошкоду­ємо про це? Це просто жадібність чи все-таки з нами відбувається щось інше?

З’являється деда­лі більше підтверджень того, що саме стрес ві­діграє значну роль у збільшенні ваги. Хронічний стрес погіршує сон і підвищує рівень цукру в крові. Це при­зводить до посилення відчут­тя голоду та «заїдання» про­блем, що, своєю чергою, тягне за собою подальше порушен­ня сну, зростання рівня напру­ги та змін рівня глюкози у кро­ві. З часом це може призвести не лише до появи зайвої ваги, а й до діабету 2-го типу.

Коли відчуваємо стрес, наше тіло переходить у ре­жим «бийся або тікай» — вва­жає, що його атакують, і, щоб забезпечити м’язи енергією, вивільняє у кров глюкозу. Але якщо нам ця енергія не потріб­на для того, щоб втекти від не­безпеки, підшлункова зало­за, аби повернути рівень цукру у крові до норми, починає по­силено виробляти інсулін. Під­вищення рівня інсуліну та падіння глюкози у кро­ві провокують появу від­чуття голоду. Це пояснює, чому під час стресу у нас виникає потреба у солод­ких вуглеводах.

Те саме відбувається, коли погано спимо вночі. Дослідження, проведене вченими з Королівського коледжу у Лондоні, по­казало: якщо людям не давати спати, вони спо­живатимуть у середньому до­датково 385 ккал на день — приблизно стільки міститься у великому кексі. У дітей, які погано сплять, також часто прокидається «вовчий апе­тит».

Цікаво, що у стресовій си­туації організм людини інакше сприймає смак їжі, ніж в емо­ційно стабільний період, «не­адекватно оцінює» її жирність та калорійність. Втрачається здатність «вчасно зупинити­ся» і можливість контролювати кількість і якість з’їденого. По­дібна поведінка більше прита­манна жінкам. Це пов’язано з більшою емоційністю, що по­яснюється змінами гормо­нального фону. Жінки схильні довше і сильніше пережива­ти і не завжди швидко можуть прийняти рішення. Намагаю­чись вибратися з «емоційної пастки», починають «заспоко­юватися» додатковою порцією не завжди корисної та здоро­вої їжі.

Їжа часто стає «ліками» від образ і самотності, зло­сті і розгубленості, слабкос­ті і безпорадності, страху та навіть заздрості. Такі «слаб­кості» не проходять без на­слідків для здоров’я і фігури. Якщо часто застосовувати та­кий метод боротьби зі стре­сом і життєвими негаразда­ми, можна не тільки «наїсти» зайві кілограми, а й зіткнути­ся з більш серйозними про­блемами.

Набравши вагу, не займає­мося спортом, бо заважає за­дишка. Не виходимо зайвий раз у світ, сидимо у будинку і далі товстіємо. Опиняємося у «замкнутому колі», вирватися з якого надзвичайно склад­но. Що ж робити тим, хто пе­реживає стрес чи депресію? Люди, що мають зайву вагу, повинні тримати під контролем свої емоції й настрій. Не піддавайтеся паніці, мис­літь позитивно. Заспокоюйте себе тим, що ви не самотні у своїй проблемі.

Якщо вам сумно, якщо хви­люєтеся, шукайте розради не у тортах і морозиві, а у спорті і свіжому повітрі. Їжте полуни­ці, морепродукти, мідії, шоко­лад, але по одному шматочку за один раз, а не по цілій плит­ці. Шоколад повинен бути на­туральним темним, а не мо­лочним. Допомагає впоратися з депресією ароматерапія — ефірні олії апельсина, лимо­на й мандарина покращать на­стрій.

До речі…

Як можна зменшити щоденний стрес? Допо­можуть дихальні вправи. Виконуйте їх стоячи, си­дячи або лежачи — як ком­фортніше.

Почніть дихати якомога глибше, через ніс, не до­кладаючи зусиль, рахую­чи до п’яти. Потім м’яко видихніть через рот, та­кож рахуючи до п’яти. Продовжуйте вдихати че­рез ніс і видихати через рот. Виконуйте вправу протягом 3−5 хвилин.