Замість ківі — яблука. Замість лосося — оселедець

У вас діагностували діабет 2-го типу? Як тепер буде? Чи доведеться готувати їжу окремо від домашніх? Що їсти на роботі, якщо коротенької перерви на обід вистачає лише на те, щоб перекусити канапкою? А може, не потрібно взагалі перейматися харчуванням — для того й приймаємо цукрознижувальні препарати, щоб тримати хворобу під контролем? «Діабет 2-го типу (не даремно називаємо його „набутим“) розвивається з огляду на два фактори: генетичну схильність і нездоровий спосіб життя. Якби приділяли належну увагу раціону і фізичній активності, ген хвороби не „прокинувся“ б. Якщо й далі жити „за старими правилами“ — недуга прогресуватиме, з’являться ускладнення (постраждають судини, серце, шкіра, очі та/або нирки)», — застерігають лікарі.

«ДІЄТА у лікуванні діабету має колосальне значення, — цитує магістра Інституту харчування Національного центру харчової освіти (Варшава) Олександру Цічоку польська Gazeta Wyborcza. — Якщо її не дотримуватися, лікування не дасть бажаного ефекту. Крапка».

Особи з предіабетом (у яких рівень цукру у крові вище норми, але не настільки високий, щоб діагностувати діабет 2-го типу) особливо мають звертати увагу на харчування. Проведене дослідження продемонструвало: люди, які перебували за крок від діабету, мали надлишкову вагу чи хворіли на ожиріння, але почали споживати оптимальну кількість клітковини і збільшили фізичну активність, через чотири роки мали вже на 58% нижчий ризик розвитку діабету, ніж ті, що продовжували зловживати вуглеводами і мало рухалися.

Проводилися також дослідження за участі хворих із метаболічним синдромом (зокрема з діабетом), які дотримувалися середземноморської дієти.

У тих, хто харчувався так два роки і довше, симптоми порушення обміну речовин… узагалі зникли! Ці люди схудли, у них знизився артеріальний тиск, рівень цукру і «поганого» холестерину у крові, на судинах перестали відкладатися холестеринові бляшки, покращилася робота серця.

ЯКЩО все так просто, чому тоді щосекунди у світі одна людина помирає від ускладнень діабету? Чому при діабеті, за словами члена-кореспондента НАМН України, д.м.н., професора Бориса Маньковського, діє «правило половини»: до лікарів звертається по допомогу лише 50% (інші 50% не здогадуються про свій діагноз). З цих 50% половина (25%) отримує лікування, з них у половини (12,5%) воно дає бажаний ефект, але тільки половина (трохи більше 6% пацієнтів) може похвалитися високою якістю життя.

Якщо раціон хворого складався з жирних ковбас, жирного м’яса, фаст-фуду, здоби, солодощів, а рослинної їжі людина вживала мало (та й то переважно картоплю), доведеться кардинально змінити харчові звички, а це — не так просто. Людина з діабетом не може їсти все підряд, стільки і коли заманеться. Мусить виробити графік прийому їжі, вибрати оптимальні порції, погодивши це з потребами свого організму (віком, масою тіла, фізичною активністю, наявністю ускладнень діабету і супутніх патологій) та порадившись з ендокринологом чи дієтологом. Це — не справа одного дня.

З часом пацієнт зрозуміє, що може їсти смачну їжу без шкоди для здоров’я. Бажано, щоб від нездорових харчів відмовилися всі члени сім’ї — тоді діабетику не доведеться готувати їжу окремо від них. Єдина відмінність: здорові домочадці можуть з’їсти трохи більше, ніж хворий родич. Не одну картоплину, а три. Не один шматок хліба, а два. Більше овочів. Але це будуть ті самі продукти, що може їсти людина з діабетом. Також це стане гарантією, що близькі діабетика не повторять його долі, а також зведуть до мінімуму ризик розвитку інших захворювань (серцево-судинних, раку, старечого слабоумства).

З чого почати «ревізію» раціону? Передусім — з вуглеводів. Їсти їх треба, бо це — основне джерело енергії. Частка вуглеводів повинна становити 45% від загальної кількості спожитих калорій і навіть може сягати 60%, якщо це — продукти з низьким глікемічним індексом та високим вмістом клітковини (цільнозерновий хліб, вівсянка, гречка, макарони з цільного борошна, коричневий рис). Менше 45% - якщо пацієнт мало рухається і цю проблему на певному етапі неможливо вирішити (наприклад, через супутню хворобу).

Також слід звести до мінімуму вживання цукрів — відмовитися від солодких газованих вод, концентрованих соків, сиропів, цукерок, не додавати цукру у каву і чай. Підсолоджувачі можна використовувати у дозах, рекомендованих виробником. А от фруктозу вживати не бажано.

Слід обмежити тваринні жири — так можна запобігти розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи (зокрема ішемічної хвороби серця). Хворі на діабет від діабету не вмирають, а вмирають від ускладнень, викликаних постійним підвищенням рівня глюкози у крові. Дослідження, проведене у Греції, Італії та п’яти інших країнах ще у 1960-х рр., показало, що смертність від серцевого нападу можна знизити на 25−30%, якщо зменшити кількість насичених тваринних жирів у раціоні (вершкового масла, жирного м’яса), а поліненасичених рослинних (горіхів, оливкової олії), омега-3 жирних кислот (жирної морської риби), навпаки, збільшити, а також їсти більше овочів та фруктів (у пропорції 3:1). З фруктами слід бути обережними, бо містять багато цукру. Овочі треба їсти кілька разів на день.

ЗВІСНО, багато пенсіонерів не можуть дозволити собі дотримуватися класичної середземноморської дієти. Але це й не обов’язково! Краще їсти наші яблука, ніж заморські ківі. Можна вживати наші олії (з насіння льону, кукурудзяну, гарбузову) замість оливкової. Грецький горіх, а не мигдаль чи кеш’ю (оптимальна порція — 30 г горіхів п’ять разів на тиждень).

Цвітну капусту, помідори, броколі, шпарагівку, кабачки — що росте на наших городах. Оселедець і скумбрію — замість тунця і лосося. Не обов’язково їсти рибу щодня. Достатньо двічі на тиждень по 100−150 г, але не копчену і не мариновану (через високий вміст солі у ній). М’ясо — біле, яке є джерелом білка, заліза й цинку (по 100−150 г 2−3 рази на тиждень). Замість шинки та ковбаси робіть бутерброди із запеченою індичкою або курятиною.

Обов’язково у раціон треба ввести квашені продукти, які сприяють росту корисної мікрофлори у кишечнику, що сприяє здоровому процесу травлення.

Варто також звернути увагу на менш популярну DASH-дієту (Dietary Approaches to Stop Hypertension — Дієтичні підходи для зупинки гіпертонії), яку на Заході практикують з 1997 року. Цієї дієти рекомендують дотримуватися тим, хто вже хворіє на гіпертонію (щоб запобігти ризику інсульту) або схильний до неї. А серед діабетиків більшість — гіпертоніки.

DASH-дієта схожа на середземноморську. Серед головних правил: їсти більше овочів (більше, ніж того вимагає середземноморська) і фруктів, нежирних молочних і кисломолочних продуктів (не молока — від нього «скаче» цукор), багато клітковини, продуктів з високим вмістом кальцію, калію, магнію, зернових круп, риби, птиці, горіхів, але обмежити продукти, що містять насичені жири, загальний жир і холестерин (червоне м’ясо, приміром), а також сіль і цукор. Лікарі гарантують: ефект буде вже через два тижні.

Тиск знизиться (особливо якщо звести до мінімуму вживання солі). Ендокринологи радять діабетикам: поклали до рота щось солодке — виплюньте. Але всі ми люди, тож іноді, трапляється, відступаємо від правил.

Якщо так сталося, відмовтесь у найближчі кілька годин від інших вуглеводних продуктів. Не лягайте на канапу — виходьте на прогулянку. І обов’язково поміряйте рівень цукру у крові!