«Що вони збираються мутити, не знаю. Ексгумацію робити не дозволю»

Довічно засуджена львів’янка 54-річна Любов Кушинська вийшла на волю. У тюрмі колишня ріелторка, яка керувала фірмою «Квазар», відсиділа 21 рік. Її звинуватили у подвійному вбивстві: 60-річного відомого лікаря-уролога Ореста Циньовського та його 38-річного зятя Ярослава Дрожджаля. Біля Качанівської колонії, що на Харківщині, довічницю зустрічали з квітами друзі, адвокат Андрій Федур, нардеп від БПП Олександр Грановський, який несподівано перейнявся долею довічниці. Впливові «покровителі» приїхали під колонію на двох крутих автомобілях преміум-класу.

Слідство довело, що Кушинська разом зі спільниками вирішила заволодіти трикімнатною квартирою, яку продавав Ярослав Дрожджаль. Убивство ретельно спланувала. У лісі біля села Борщовичів, що у Пустомитівському районі, злочинці завчасно вирили яму. Чоловіків привезли до лісу і там убили. Їхні тіла знайшли лише через півроку.

Суд тягнувся не один рік. Було проведено усі медичні експертизи, до справи долучили покази свідків. У 2005 р. Кушинську засудили до довічного ув’язнення, її спільника Андрія Манька — до 15 років позбавлення волі. Своєї вини довічниця не визнала досі. Ба більше, її адвокат заявляє про її невинуватість…

На своїй сторінці у «Фейсбуці», після звільнення Кушинської з тюрми, відомий адвокат Андрій Федур написав: «Нарешті. Любов Кушинська вийшла на волю. Я переконаний, вона не вбивала тих людей, а справжні вбивці до цього часу так і не встановлені! Що далі? Будемо подавати клопотання про перегляд цієї справи. Розраховую, що Любов Кушинська буде виправдана судом. Лише так ми можемо виправити судову помилку. Добре знаю, що є і ті, яким хочеться, щоб саме Любов Кушинська залишилась „вбивцею“. Я ж хочу — виправдання невинної і встановлення винуватців цього злочину. Зроблю все від мене залежне для виправдання. І буду розраховувати на те, що правоохоронні органи України теж виконають свою роботу (хоч із запізненням у 21 рік), і ми дізнаємось імена справжніх вбивць».

Як повідомили журналісту «ВЗ» в Апеляційному суді Львівської області, Л. Кушинська була засуджена у 2005 р. Того ж року Верховний суд переглядав цю справу і залишив без змін. У 2011 р. довічниця зверталася з заявою про перегляд справи — їй відмовили, і у 2014 р. також відмовили.

Дивує у цій справі те, чому раптом нардеп Грановський (на фото) так перейнявся «Манькою-облігацією»? Саме так Кушинську називають у народі (її дівоче прізвище — Манько, таке саме, як у її спільника Андрія Манька). Частково відповідь на це питання можна прочитати на сторінці нардепа у «Фейсбуці».

«Любов Кушинська після звільнення з тюрми не має права перебувати там, де немає камер відеонагляду, бувати у тих місцях, де її ніхто не бачить і не зможе це потім підтвердити. Вона має обходити її кривдників десятою дорогою, або, скажімо, тих людей, які, як вона вважає, «замовили» цей вирок… Іншими словами, у неї почалось нове життя, не менш небезпечне. Якби не Денис Чернишов (заступник міністра юстиції. — Авт.), — веде далі Грановський, — я би не довідався про цю страшну історію, яку і не перекажеш, а герої якої стали, волею долі, близькими людьми, яким хочу довіряти з заплющеними очима (?! — Авт.).

Денис був першою людиною, який змусив повірити Любі, після розповіді якого я вирішив з’їздити до Харкова і постаратися розібратися у всій цій купі випадковостей самостійно. Я добре пам’ятаю свою першу зустріч з Любою, яка змогла пояснити всі свої аргументи дуже доступною мовою, і тим самим змусила рухатися вперед до результату. Я їй запропонував провести своїми силами комплексну судову-медичну експертизу, аби ще раз оцінити усі доводи обвинувачення згідно з матеріалами, які є у кримінальній справі. Я боявся, Люба відмовиться від роботи з поліграфом. Тоді я ухвалив таке рішення: якщо вона відмовиться, я далі не піду… На моє здивування і радість одночасно, Люба погодилася, і буквально через тиждень у мене на руках з’явився звіт, результат якого мене дуже обрадував, — не вбивала…".

«Не треба бути юристом (?! — Авт.), щоб збагнути, що версія слідства не витримує жодної критики, так не буває у реальному житті, так не могло трапитися і тоді, — пише Грановський. — Недавно доля звела мене з людиною, у життєвих принципах якої не маю права сумніватися ні однієї секунди, яка охоче погодилась подивитися на цей кейс. Його звати Сергій Лойко. Людина, яка ризикувала своїм життям багато років, працюючи військовим журналістом у всіх гарячих точках світу. Людина, яка написала „Аеропорт“ та „Рейс“. Так ось: ніхто, хто був поруч, ні разу не засумнівалися у виборі: не вбивала, не клеїться, не віриться, аргументи „не пляшуть“. Важливо, що новим матеріалам і нашим аргументам повірили члени комісії з помилування при президентові України і, звичайно, сам президент — Петро Порошенко. Їхня думка була вирішальною. Привідкрию одну делікатну подробицю: я весь час розмовляв (через посередників) з людьми, які, м’яко кажучи, не дуже раділи звільненню Люби. Впевнений, кожна людина має право на думку та вчинок. Я без будь-якої задньої думки запропонував їм пройти процедуру на детекторі брехні. Якщо факти не підтвердяться, я вибачусь за слова Люби. Отримав мовчазну відмову».

Сама Любов Кушинська після звільнення розповідала журналістам, що «суд сфабрикував справу», їй «були винні великі гроші» і її «підставили». Фігурує у цій справі, зі слів Кушинської, її колишній співмешканець Роман Станік, екс-чоловік колишнього міністра юстиції Сюзанни Станік. Нам наразі не вдалося з ним зв’язатися… Тим часом Кушинську літаком доправили до Києва, де вона начебто має зустрітися з донькою. В аеропорту випила горнятко кави. У руках тримала мобільний телефон. Зауважила, що Україна дуже змінилася, тут, як у Європі. У Києві для неї орендували апартаменти з джакузі…

Потерпіла Галина Дрожджаль так відреагувала на звільнення довічниці: «Квіти… Ще б оркестр їй замовили. Вона їм дуже для чогось потрібна. Чому не ворушили цього 20 років, а тепер раптом згадали і замутили цю всю воду? Всі обурені. Всі у шоку. Мене питають, чи я боюся? Я не боюся. То вона (Кушинська. — Авт.) хай боїться, вона злочинець. Всі у Львові знають про неї. Вона у Львові поле для „діяльності“ вже втратила… Її з тюрми повезли прямо в Київ. Грановський і Федур. Що вони збираються мутити, я не знаю. Ексгумацію робити я не дозволю (в одному з інтерв’ю Андрій Федур поставив під сумнів, чи був постріл у жертву, і заявив, що потрібно провести ексгумацію тіл. — Авт.). Глумитися над покійниками, вибачте, це вже переходить всі межі. Яка ексгумація, якщо всі експертизи є в матеріалах справи. Я читала справу від першої до останньої сторінки. Крім того, була проведена почеркознавча експертиза. Вона (Кушинська. — Авт.) привела якогось мужчину, і він розписався на дорученні на квартиру. Хто підробив підпис мого чоловіка, так і не сказала. А ті медичні експертизи — все у справі. Пістолет знайшли в озері. Свідки підтвердили на суді, що вона (Кушинська. — Авт.) викидала пістолет».