«Дитина, яка росте на таких книжках, яка знає, що автор — з України, ніколи не буде зневажати нашу країну»

Російське видавництво «АСТрель» (Санкт-Петербург) видало вже другу дитячу книжку львівської письменниці Галини Вдовиченко «36 і 6 котів-детективів». Першу її книжку «36 і 6 котів» російське видавництво випустило у світ ще півтора роки тому.

«2015 року представники цього видавництва були у Львові на Форумі видавців і побачили моїх „котів“, — розповіла пані Галина кореспонденту „ВЗ“, — Книжка їм дуже сподобалася, і вони запитали у мого видавця — це „Видавництво Старого лева“ — дозволу на переклад та видання книги російською мовою. Видавці запитали моєї думки. Для мене найголовнішим була репутація російського видавництва. У „Видавництві Старого леваі“ запевнили, що це дуже порядні видавці. Свого часу переклали і видали Оксану Забужко, Тетяну Малярчук. Одне слово, пропагандистського мотлоху не видають. Я це перевірила і погодилася. До речі, коли зайшла на сторінку у Фейсбуці головного редактора цього видавництва Олександра Прокоповича, була приємно вражена, що на День незалежності України він одягнув українську вишиванку і привітав друзів зі святом. Це фото досі можна побачити на його сторінці. У процесі перекладу вони поводились дуже коректно, з повагою до автора, їхній перекладач зі мною постійно зв'язувалася, уточнювала, радилась… Тож коли звернулися з проханням перекласти і видати моїх других „котів“ („36 і 6 котів-детективів“ — Авт.) я також погодилась. Ця книжка пару днів тому вийшла у світ».

За словами Галини Вдовиченко, у російському перекладі дуже відчувається, що «оригінал народжений в Україні». «Те, що російські видавництва перекладають і видають українських авторів — це, радше, виняток з правил. Чесно кажучи, не знаю, чи є зараз ще такі прецеденти? До цього ставлюся цілком позитивно, переконана, що роблю правильно. Для мене це усвідомлений крок. Це знаково, що російські видавництва купують український продукт, вважають його конкурентноспроможним. У той час, коли путінська пропаганда хоче довести усьому світові, що Україна — недодержава, що ми, як країна, ні на що неспроможні, що українська культура — меншовартісна, вторинна, в Росії знаходяться люди, які не бояться видати українських авторів, зберігаючи у них національний колорит, і, визнаючи у такий спосіб якість цього продукту, його оригінальність. Дитина, яка росте на таких книжках, яка знає, що автор — з України, ніколи не буде зневажати нашу країну», — каже пані Галина.

Запитую, чи заплатило російське видавництво гонорар за книгу? Галина Вдовиченко усі права на переклад передала «Видавництву Старого лева», тож фінансовими питаннями займається виключно воно. Відтак, і левову частину гонорару отримує це видавництво, автор має лише незначну частку.

До речі, до кінця весни «36 і 6 котів» вийдуть китайською мовою, відповідні права купило одне з китайських видавництв.