Щоб не хворіти і не товстіти, довго жуйте і багато пийте!

Хоча би раз на місяць дбайлива господиня робить у своєму помешканні генеральне прибирання. Бо у захаращеній, давно не провітрюваній квартирі якісне і комфортне життя неможливе. А як часто "прибираємо" свій організм?

Зазвичай безбожно експлуатуємо його, допоки не дасть збою, лише тоді звертаємо на нього увагу. Навіть найдосконаліший автомобіль хоча би раз на рік потребує техогляду. І відповідальний водій обов'язково відвезе свого чотириколісного залізного друга на станцію до майстрів. Людський організм, звичайно, найдосконаліший витвір творця, але недбайливе і безвідповідальне ставлення до нього рано чи пізно призводить до серйозних, часом і непоправних "поломок".

"Корінь" людини - кишечник

Є відомий вислів: "Ми те, що ми їмо". Але проблеми виникають не лише від того, ЩО їмо, а й ЯК їмо. Саме оці "що" і "як" призводять до таких неприємних процесів, як бродіння та гниття їжі у нашому шлунково-кишковому тракті. Як наслідок, в організмі накопичуються шлаки, токсини та зайві жири. Саме вони отруюють і руйнують нас зсередини, провокують хронічні хвороби, передчасне старіння, надмірну вагу, втому і депресію. Усі хвороби не від нервів, як ми звикли вважати. Якщо не усі, то більшість наших болячок через неправильне харчування. Саме такого нехитрого висновку сто років тому дійшов австрійський доктор Франц Майєр (1875-1965). Він вважав, що кишечник - це "корінь" людини. Якщо він добре функціонує, то усі інші органи і системи організму працюють правильно. Натомість будь-які порушення у роботі травного тракту призводять до проблем з іншими органами. Виявляється, саме з кишечнику 80 відсотків інформації іде в мозок. То хто ким керує? Недаремно кажуть, коли людина правильно харчується, у неї голова краще працює. Якщо хочете жити довго і не хворіти, повинні робити принаймні дві обов'язкові речі — періодично очищати свій організм (детоксикація) та навчитися правильно їсти і пити.

В Європі, особливо в Австрії та Німеччині, є багато медичних закладів, які працюють за методикою доктора Майєра. Це і славнозвісні Lanserhoff Lans та Lanserhoff Tegernsee, і всесвітньо відома мережа клінік Viva Mayr, що у мальовничих австрійських Альпах, а також має філіали у Відні і у Лондоні. Багато років в Австрії працює Міжнародна асоціація Майєр-терапевтів, що навчає терапії Майєра та сертифікує медичні заклади. В Україні є лише один сертифікований Асоціацією медичний центр,де працюють 12 сертифікованих Майєр-терапевтів. Розташований він у Трускавці, у курортному комплексі "Rixos-Prykarpattya". Мені випала нагода пройти двотижневий курс терапії Майєра саме тут. Коли розповіла про це своїй колежанці, у неї загорілися очі: “Клас! Ти там схуднеш! Я також хочу туди поїхати, але пізніше, щоб до літа схуднути”.

Та по приїзді у "Rixos-Prykarpattya" директор комплексу Олена Палагута мене просвітила: “Терапія за доктором Майєром - це своєрідне перезавантаження організму, його очищення і оздоровлення. Схуднення - радше "побічний" ефект, приємний бонус. Справді, чимало наших гостей приїжджають на детокс-терапію з метою позбутися зайвих кілограмів. Але після закінчення програми повністю переосмислюють свій спосіб життя. І потім привозять сюди своїх батьків, родичів, друзів...".

Австрійські лікарі цю терапію називають "операцією без ножа". Українським колегам розповідали, що мали пацієнтку з патологією зору (сітківки) обмінного характеру, яка призводить до сліпоти. Усі лікарі-офтальмологи розводили руками, мовляв, нічим не можемо допомогти. Тоді жінка пройшла Майєр-терапію протягом півтора року. Зір відновився повністю. Сталося це виключно за рахунок можливостей організму.

Два тижні терапії за Майєром перевернули і моє уявлення про призначення їжі. Я, звичайно, не стала фанатиком здорового способу життя (цього і не потрібно), але кардинально переглянула своє харчування. Однак все за порядком.

Добре пережована їжа - наполовину перетравлена

Перший день — прийом у дієтолога. Стаю босими ногами на спеціальну вагу, яка нагадує самокат. Руками тримаюся за умовну ручку цього самоката. В такий спосіб пристрій вимірює не лише мою вагу, але й зовнішню та внутрішню жирові тканини. Внутрішній жир обкладає наші внутрішні органи. Якщо його зовсім немає, організм відкритий для інфекцій. Тому трохи жиру — не завадить. Але трохи. У мене усі показники - у межах норми. Пані дієтолог проводить короткий інструктаж. Пояснює, що програма режимна: йдеться про режим харчування, пиття, фізичного навантаження, відпочинку та сну. Програма моделює здоровий спосіб життя, дає можливість організму самовідновитися. Але основна мета терапії — навчити правильно їсти. Як правило, люди їдять надто швидко, надто часто, надто багато, надто пізно, надто нерегулярно. Одне слово, робимо все не так, як потребує наш організм. Учасники програми, так звані майєристи, у ресторані сидять за спільним столом. Перед кожним стоїть пісочний годинник. Поки пісок сиплеться, треба їсти.

Незалежно що їси — йогурт з хлібцями (без глютену), суп чи другу страву — задоволення треба розтягувати щонайменше на 15 хвилин. Головне — довго жувати(пережовуючи кожен шматок їжі мінімум 10 секунд). “Майєристи” отримують з їжею протягом дня 600 - 800 калорій(в середньому людина споживає протягом дня приблизно)2000 калорій). Це низьковуглеводна і низькокалорійна дієта, без будь-якої сирої рослинної їжі, тобто усі овочі або готуються на парі, або варені. Але тримають на “голодному пайку” не заради схуднення, а щоб очистити кишечник. Як пояснив мені головний лікар медичного центру Богдан Николайчук,така дієта - це своєрідна гіпсова пов'язка для шлунково-кишкового тракту. Створюється режим спокою для його відновлення.

Порції справді мініатюрні, але подача страв вишукана, аристократична (фото). Таку страву і їсти треба як аристократи - повільно, без поспіху.

Забігаючи наперед, скажу, що за два тижні, попри невелику кількість їжі, я жодного разу не мала відчуття голоду, яке раніше мене зажди переслідувало(бо на роботі хронічно бракує часу поїсти).

Та що я, стодвадцятикілограмові мужики наїдалися. Секрет простий — коли довго жуєш, а не закидаєш їжу одразу у шлунок, швидко з'являється почуття ситості. Існує відомий вислів - "втамувати перший голод". Виявляється, ніякого другого чи третього голоду немає. Як правило, втамувавши "перший голод", далі їмо автоматично. Переїдання — це лише погана звичка. Ми "на автоматі" набиваємо свій шлунок зайвою їжею. А потім "поліруємо" десертами. Як наслідок - інтоксикація та ожиріння. Щоб не переїдати та не травмувати кишечник, їжу треба ретельно пережовувати, старанно змішуючи зі слиною.

Травний тракт починається не у шлунку, а в роті. Зуби виконують функцію природного блендера: механічно подрібнюють їжу. На поверхні язика є рецептори, які дають відчуття смаку. Вони потрібні не для того, щоб ми насолоджувалися смаком їжі, а з метою безпеки: це останній рівень контролю, щоб не з'їсти чогось шкідливого. Слина - перша біологічна рідина, якою обробляться їжа. Від того, наскільки якісно вона оброблена слиною, залежить подальший процес травлення. Доктор Майєр дійшов висновку, що добре пережована їжа — наполовину перетравлена.

Якщо їжа погано пережована, каже Богдан Яремович, вона є травматичною, механічно подразнює слизову і викликає хронічне запалення, якого людина зазвичай не відчуває. Крім того, погано всмоктується. Можна купувати дорогі продукти, замовляти в ресторані найвишуканіші страви, але якщо процес всмоктування порушений, то їжа проходитиме "транзитом". Користі від неї небагато.

"У нашому кишечнику протягом життя від моменту народження відбуваються два процеси - бродіння і гниття, - розповідає головний лікар. - Вуглеводи здатні бродити. Як наслідок, в організмі утворюються спирти, вуглекислота і вода. Білок - субстрат для гниття. Якщо харчування раціональне, то людина не помічає цих процесів, тобто вони не створюють дискомфорту. Але якщо їмо понад те, що треба організму для функціонування, бродіння і гниття буде більше, це і провокує побічні дії, тобто хвороби".

У раціоні "майєристів" вуглеводів майже немає. Богдан Николайчук пояснює, що вуглеводи - це наша енергія, але люди споживають їх у два-три рази більше, ніж необхідно. Саме вони відкладаються у жир і спричиняють зайву вагу.

"Думав, що помру у цьому жирному тілі..."

За моїм столом сиділо восьмеро "майєристів". Подружжя з Дніпра, які, як і я, новачки на програмі, подружжя з Одеси, яке приїхало вдруге, підприємець із Закарпаття, який вже вп'яте, підприємець із Чернівців (саме про нього мені вже розповідала директор комплексу), фермер з Київщини і фермер з Волині (обидва - вперше). Одні приїхали на програму з метою схуднути, як, наприклад, Юрій з Дніпра, який важив 123 кілограми, інші — оздоровитися, перезапустити організм. Старожили-майєристи з перших хвилин знайомства наввипередки розповідали про свій попередній досвід. Він справді вражає.

Подружжя з Одеси від зайвої ваги не страждає. Пройти Майєр-терапію їм свого часу порадили друзі. Тепер вони наполегливо радять усім друзям, а ще вчать їх, як треба їсти. "Коли ми торік звідси повернулися, то до всіх чіплялися, щоб їли повільно. Сидимо в гостях за столом чи у ресторані і як папуги повторюємо: "Жуйте довше, не поспішайте...". Друзі спочатку нервувалися, а потім звикли", - зі сміхом розповідає одесит Ігор. Каже, після "Майєра" у нього зникла печія, від якої дуже страждав. "Що я тільки не робив, яких ліків не пив, але ввечері печія не давала спокою. Після "Майєра" забув про неї. І взагалі, було відчуття, що помолодшав років на 20". Степан з Чернівців має діабет. Після Майєр-терапії цукор приходить до норми. "Я не вірив, що це можливо, - каже Степан,- результат мене приголомшив. Після свого першого досвіду привіз сюди усіх своїх родичів, друзів, співробітників.

За столом розмови починаються з того, у кого які аналізи та скільки кіло вже втратив, а закінчуються політичними суперечками, які травленню не сприяють. Під час таких дискусій їсти повільно складно. Недаремно професор Преображенський з "Собачого серця" радив під час обіду не читати радянських газет, щоб не мати проблем з травленням. З досвіду раджу під час прийому їжі не говорити про політику! Про неї можна згадати (якщо дуже хочеться) лише коли їжа "вляжеться".

Усі чоловіки, що сиділи зі мною за одним столом, за два тижні терапії втратили по 7-10 кг. У жінок скромніші результати - від 3 до 5 кг. Хоча бувають і рекордні показники. Лікар Уляна Новицька розповіла, що у неї був пацієнт, який приїхав з вагою понад 130 кг. За два тижні терапії чоловік втратив 17 кг. Щоправда, не лише за рахунок дієти. Багато ходив, плавав, займався у спортзалі. Коли в останній день зважився, то аж розплакався. Казав: "Я думав, що помру у цьому жирному тілі...".

Щоранку - "посвячення у моряки"

Дієта - це добре, але без очищення кишечнику бажаного ефекту вона не дасть. Тому ранок починається з "гіркої води". Це сульфат магнію, або простіше - сольове послаблювальне, яке очищає кишечник та покращує виділення жовчі.

Напередодні ввечері у номер приносять 60 мілілітрів цього розчину. Його треба розбавити зі 150 мл теплої питної води. Випити до сьомої години ранку, лягти у ліжко і поставити гарячу грілку на печінку. Приблизно за півгодини з'являється "поклик". О 7.30 "майєристів" запрошують на ранкову водну гімнастику. Дивувалася, як деякі відчайдухи наважувалися після "гіркої води" йти у басейн на аквааеробіку...

Лікарі між собою процедуру прийому гіркої води називають "посвяченням у моряки". Коли людина йде перший раз у тривале плавання, то по завершенні, ступивши на землю, мусить випити приблизно півлітра морської води. Посвята

символізує те, що це має бути перший і останній раз, коли новачок п'є морську воду. Ефект той самий, що від "гіркої води", яку щоранку п'ють "майєристи".

Через день пацієнти здають аналіз сечі, і лікарі бачать, як очищається організм. Основний показник — наявність кетонів у сечі. Чим більше їх виходить, тим краще очищається наш кишечник.

Пляшку під пашку

Режим пиття - одне з ключових у терапії Майєра. По життю я п'ю мало. Особливо звичайної води. Переважно - каву-чай на роботі. І це дуже зле. Вважається нормою вживати протягом дня 30 мл рідини на кіло ваги тіла людини. Якщо важу 60 кг, то маю випивати мінімум два літри. При цьому до 15.00 бажано випити дві третини від цих двох літрів (1200 грамів), і потім відповідно решту норми.

Зазвичай людина не добирає рідини, і через це також страждає кишечник. Грубо кажучи, ми його не промиваємо належним чином, не робимо "вологого прибирання". Від цього виникають застійні явища. Звідси у людей, зокрема, проблеми зі стільцем...

Усі ми зі школи знаємо, що людина на 80 відсотків складається з води. Тільки у нашому шлунково-кишковому тракті - 8 літрів рідини! На Майєр-терапії я постійно пила. Спочатку це давалося важко — норму недовиконувала. У моєму номері стояли три літрові графини: два зі звичайною водою, щоб робити чаї, і один з лужною. А також термос з овочевим відваром, куди входить селера, морква, петрушка. А ще тричі на день - по 200 г “Нафтусі”, яку мусила випити за годину після їжі.

“Нафтусю” пила справно, інші рідини - по можливості. Лікар, як вимоглива матуся, щоразу запитувала, чи випиваю належну норму води. І щоразу я чесно зізнавалася, що мені не виходить. "Пляшку під пашку, - казала мій терапевт пані Уляна. - Завжди майте пляшку води з собою і пийте потрохи. Лише в останні дні програми я випивала майже всю норму.

Ще одне золоте правило доктора Майєра - не пити під час їди. Пити треба мінімум за півгодини до їди (звідси традиція так званих аперитивів) і через годину після. Тоді вода не розбавляє шлункові соки, не заважає травленню.

Нічого сирого після четвертої!

Ніякого яблука на ніч. Сирі фрукти і овочі треба спожити до четвертої, максимум, п'ятої години вечора. Вони мають вуглеводи і клітковину, що посилює бродіння у кишечнику. Вдень усе це швидко перетравиться, бо людина рухається, а вночі - перебуває у горизонтальному положенні, відтак у кишечнику починається процес бродіння. Людина живе не за рахунок того, що їсть, а того, що перетравлює. Якщо їжа бродить, то виробляє не поживні речовини, а токсини. Те саме стосується і солодкого. Його в принципі треба споживати якнайменше. За останні 40 років виробники стали додавати цукор чи не у всі продукти харчування, щоб були смачнішим. Звідси шалений ріст діабету другого типу. Люди думають, що вживають мало цукру, бо начебто не їдять багато солодкого, а насправді протягом дня через різні продукти споживають до 40 ложок цукру.

Якщо конче хочеться ввечері вдома щось з'їсти, спечіть те саме яблуко у духовці чи мікрохвильовій пічці. Але краще обмежитись знежиреним йогуртом чи кефіром.

Перезавантаження думок під час скандинавської ходьби

І ще один важливий момент Майєр-терапії - хоча б дві години на день бути на свіжому повітрі. Корисно опанувати техніку скандинавської ходьби, яка останніми роками набула шаленої популярності у всьому світі. В "Rixos-Prykarpattya" працюють тренери зі скандинавської ходьби, які “ставлять” техніку, щоб людина правильно рухалася і задіювала при цьому максимум м'язів. Тренер Євген Мацейко каже, що під час скандинавської ходьби працює 90 відсотків м'язів. Особлива корисна вона для тих, хто має проблеми зі спиною (остеохондроз чи протрузія), бо активно прокачуються саме м'язи спини. Як наслідок, вирівнюється постава. Крім того, правильно працює дихальна система, розробляється вентиляція легенів. Через правильне перекачування крові краще працює серцево-судинна система. При цьому людина спалює вдвічі більше калорій, ніж під час звичайної прогулянки. А ще, каже пан Євген, під час такої ходьби в організмі виробляється сератонін, який часто називають “гормонам щастя”. Його рівень зазвичай підвищується під час ейфорії. Тренер помітив, що люди під час скандинавської ходьби мимоволі усміхаються, а відтак омолоджуються. “Це чудовий відпочинок для мозку, - каже Євген Мацейко. - Під час такої ходьби у людей відбувається перезавантаження думок. Таким чином мозок ніби регенерується. Як наслідок, з'являються нові ідеї”.

Крім того, протягом двох тижнів терапії — щодня басейн, масажі, інші оздоровчі процедури - і на виході пацієнт як нова копійка.

"Чертовски хочется работать"

За два тижні я схудла на 2,5 кг. Але я і не мала надмірної ваги. За росту 168 см до програми важила 62,5 кг. З мене вийшли токсини та інший внутрішній непотріб. При цьому об'єми тіла помітно зменшилися. Талія стала тоншою на 5 см, шия - на один см. Справді я відчула загальну легкість та приплив енергії. Коли вийшла на роботу, то чула лише компліменти. Вже вдома, глянувши у дзеркало, побачила своє обличчя з рожевими щічками. Такого здорового рум'янцю у мене, завжди білої як стіна, навіть у шкільні роки не було... А наступного ранку я прокинулася о сьомій ранку без будильника (думала, відісплюсь) з відчуттям бадьорості та бажанням перевернути гори. Як свого часу казав Єгор Лігачов, "чертовски хочется работать".