Передплата 2024 «Добрий господар»

«Хлопці кажуть: з тобою не погуляєш, бо відразу всі дивляться»

Власниця найбільших в Україні натуральних грудей вінничанка Надія Щербань cкаржиться на болі у спині і надмірну увагу з боку чоловіків.

Після участі у телешоу та пікантної фотосесії Надія Щербань стала справжньою знаменитістю. Її почали впізнавати на вулиці. Утім, до підвищеної уваги дівчина звикла давно. Одинадцятий (!) розмір грудей мало кого залишає байдужим. Об’єм бюста у 26-річної Наді — 121 см. Це при тому, що талія у неї — лише 75 см. Надію Щербань внесли до Книги рекордів України — її бюст офіційно визнали найбільшими натуральними грудьми у нашій країні. Надя зізнається, що не ставила собі за мету “засвітитись” на телебаченні, та й до Книги рекордів потрапила випадково.

- Жодних заявок на участь у шоу я не подавала — мене знайшли через соц­мережі і запропонували приїхати на передачу. Подумала, а чому б не погодитись? — розповідає Надія кореспонденту “ВЗ”. — Там були представники Книги рекордів. Виявилось, що мої груди — найбільші (у найближчої конкурентки Наді груди “лише” 10 розміру). Ніколи не думала, що потраплю у Книгу рекордів. Після передачі запропонували взяти участь у фотосесії. Вагалась, йти — не йти. Вирішила, чому б і ні? Я ж не буду нічого поганого робити. У мене ніколи не було професійної фотосесії, було цікаво спробувати. Мені сподобалось. Якщо будуть ще якісь цікаві пропозиції від модельних агенцій, погод­жусь.

- Ваше життя змінилось після того, як стали відомою на всю країну?

- Та ні. Хіба що почали впізнавати на вулиці. Часто чую: “О, це вона”. Реагують по-різному: хтось усміхнеться, хтось пальцями показує, але загалом реагують спокійно — не кидається ніхто (сміється).

- Від залицяльників, мабуть, відбою нема...

- Так, чоловіки завжди звертають увагу. Але в мене є багато знайомих хлопців, які знають мене давно. Кажуть, що для них важливий не розмір моїх грудей, а те, яка я людина. Хоча часом жартують, що зі мною важко кудись пройтись, бо всі звертають увагу. Кажуть, з тобою не погуляєш, бо куди ти не йдеш, відразу всі дивляться...

- Подруги не заздрять?

- Та ні. Часом жартують: «Надюха, дай декілька розмірів». Кажу, дівчатка, та я б із задоволенням вам і половину віддала б. Тільки беріть.

- У вашій сім’ї ще хтось може похвалитись такими принадами?

- Аж таких великих грудей, як у мене, немає ні в кого. Але й із “нульовим” розміром жінок у нашій сім’ї нема. І у сестри, і у мами — більше, ніж п’ятий.

- З такими пропорціями, мабуть, важко підбирати одяг?

- О, це справді величезна проблема. Доводиться довго шукати, поки підберу плаття чи куртку, яка б мені підходила. Коли хочеться чогось гарного, оригінального, то треба шити на замовлення. Загалом намагаюсь шукати готовий одяг. Буває, зайдеш у магазин з білизною — а там ці маленькі ліфчики і такі, і сякі... Аж серце розривається, чому на мене таких нема? З купальниками ще складніше. Буває, доводиться купувати два і комбінувати, бо ліфчик треба більший, а плавки — маленькі. Продавці, як правило, не хочуть розпаровувати. Але якось навчилась давати собі з цим раду. Зрештою, мої груди не вчора виросли.

- Дівчата з великими грудьми часто мають проблеми зі спиною...

- Так, спина болить часто. Часом дуже болить, тому доводиться постійно робити масажі. Мені у цьому допомагають мої близькі.

- Як ставитесь до дівчат, які, щоб мати великі груди, вдаються до пластики?

- Найкраще те, що тобі дано від природи, і треба себе сприймати такою, якою ти є. Але якщо комусь дуже хочеться, то чому ні? Це особиста справа кожного. Я колись задумувалась над тим, чи не зменшити розмір своїх грудей, але передумала. Можливо, колись і наважусь на це...

- Є такий вислів: пробивати собі дорогу грудьми. Вам ваш бюст допомагає у цьому?

- Розраховую лише на свої сили, а не на те, що хтось зверне увагу на мої груди і буде робити мені поблажки. За фахом я секретар, але не працювала за професією.

Багато років була аніматором — працювала з дітьми. Якийсь час була продавцем, щоправда, недовго. Мені подобається працювати з дітьми — я їх обожнюю. І вони мене люблять. Хотіла б далі працювати з малечею. Або відкрити свій магазин, де був би одяг для людей з нестандартною фігурою. Бо таких людей насправді багато. Але в житті головне, аби в сім’ї було все добре, аби всі були живі-здорові. А все решта — обов’язково прийде.

Схожі новини