Чотири діагнози у маленького пацієнта: львівські медики допомогли дитині із складними захворюваннями

У львівській лікарні дитячі хірурги виявили гострий перфоративний апендицит, ускладнений перитонітом — у черевній порожнині вже сформувався абсцес. Це означає, що апендикс прорвався, а навколо нього утворилась заповнена гноєм порожнина, обмежена іншими органами.

Дитині терміново зробили лапароскопічне втручання: видалили апендикс, санацію черевної порожнини, встановили дренажі. Святослав певний час був у реанімації.

Та це ще не все. Під час операції наші лікарі випадково виявили рідкісну ваду розвитку — дивертикул Меккеля, або, як його ще називають, «другий апендикс». Такий виріст кишківника є лише у 4% людей і часто проявляється симптомами, подібними до апендициту. Важливо, що цей дивертикул має незвичну будову — покритий тканинами, які більше властиві шлунку чи підшлунковій залозі, і може викликати ускладнення: кровотечі, запалення, перфорації.

Через наявність перитоніту, видалити дивертикул одразу було неможливо. Цю операцію довелося відкласти.

Також у хлопчика виявили пупкову грижу та грижу білої лінії живота — дефекти черевної стінки, які раніше вже спричиняли біль. Пупкову грижу прооперували під час першого втручання.

Чотири серйозні патології в одного малюка, який не міг чітко пояснити, що саме його турбує. Так часто буває у дітей 3−5 років: вони не завжди можуть сказати, що болить, коли біль посилився, або вказати конкретне місце. Тому не варто недооцінювати будь-які ознаки нездужання.

Через 3 місяці після першої операції Святослав приїхав на повторне втручання — видалення дивертикулу Меккеля. Лікарі зробили операцію відеоасистовано через отвір грижі білої лінії живота, щоб не робити нових розрізів. Відновлення минуло легко — вже на 4-й день хлопчик поїхав додому.

«Я в шоці, що у лікарів є такий підхід до дитини, що син не боїться зовсім їздити на планові обстеження. Ми дуже задоволені лікарнею», — розповіла мама хлопчика.

Зараз у нашому хірургічному відділенні перебувають ще п’ятеро дітей із перитонітом. У більшості — вік 3−5 років.

«І це чергове нагадування: не зволікайте з оглядом лікаря, якщо ваша дитина має підвищену температуру, млявість, біль у животі або зміни в самопочутті, навіть якщо на перший погляд це здається «просто застудою», — наголошують медики.