«Клієнт приніс під заставу секс-іграшку...»

Франківський районний суд Львова призначив 150 годин громадських робіт львів’янину, який викрав велосипед марки Hercules Pasero вартістю 7800 грн. та здав його у ломбард за 350 грн. А нещодавно зловмисник викрав дитячий візок і теж його здав у ломбард. Я побувала у кількох ломбардах і подивилася, які речі народ закладає у часи економічної кризи.

...Зранку в одному із ломбардів у спальному районі Львова — ні душі. На стіні біля віконечка перелік речей, які тут приймають. Якщо раніше ці установи зазвичай давали гроші під заставу золотих прикрас або побутової техніки, то тепер беруть чи не увесь домашній «мотлох» — фени, мультиварки, свердлильні верстати, перфоратори, туристичне і рибальське споряд­ження...

Працівник ломбарду каже, найчастіше люди здають золоті прикраси, мобільні телефони та планшети. 10% клієнтів цих речей назад не викуповують. «Нещодавно чоловік притягнув холодильник, але нам нема де його ставити, — розповідає про робочі будні. — Дехто по кілька місяців не отримує зарплати, тому змушений звертатися до послуг ломбарду. Інші кажуть, мають заощадження у валюті, але через стрибки курсу не хочуть їх обмінювати. Ажіотажу у ломбардах немає, але кількість людей щораз збільшується».

У цьому районі чотири ломбарди. Заходжу у сусідній. За спиною працівника — лижі, телевізор, велосипед... На вітрині — купа «беушних» мобільних телефонів. За ними господарі так і не повернулися. Купити «мобільний» тут можна досить недорого (удвічі, а то й утричі дешевше, ніж у магазині). Застарілої побутової техніки не приймають.

«Коли долар став більш ніж по 20 грн., кількість клієнтів помітно збільшилася, — ділиться спостереженнями працівник ломбарду. — Стараємося прий­мати все, зменшуємо відсотки за користування позикою». «Крадені речі приносять?» — запитую. «Дивлюся по людині, як поводиться, як одягнута. Наприклад, бази даних викрадених велосипедів немає, тому важко встановити, чи велосипед є краденим. Телефони «пробиваємо» по базі МВС та на сайті Державного центру радіочастот. Усі товари приймаємо тільки за наявності паспорта. З міліцією спів­пра­цюємо, на усі запити правоохоронців надаємо відповіді».

«Скільки дасте клієнту ось за цей плазмовий телевізор?» — показую на «тєлік», запакований у коробку. «Якщо людина має чек, 50-60% від його вартості, — каже працівник ломбарду. — Цей «потягне» на 1,500 грн.».

У цьому ломбарді клієнти викуповують 70% речей. «Буває, що люди приносять у ломбард дивні речі?», — цікавлюся. «Один наш клієнт приніс... річ зі секс-шопу!». «І ви її прийняли?». (Конкретизувати, що саме приніс той добродій, продавець відмовляється. — Авт.). «Прийняли. Знав, що він за цим повернеться».

Ломбард навпроти ринку «Добробут» — державний. Жіночка у віконечку каже, клієнти обирають ті ломбарди, де менший відсоток за позику. «Є такі ломбарди, де нараховують пеню, штрафи, якщо людина вчасно не приходить. У нас такого немає. Люди питають, чи можна у нас закласти квартиру, землю або машину. Є спеціалізовані ломбарди, які займають велику територію (з автостоянкою), переважно на околицях міст». За словами пані Вікторії, торгувати речами їм заборонено. Товари, за якими клієнти не приходять, забирає Державна скарбниця України.

«Ви приймаєте велосипеди?» — запитую у ломбарді на вул. Князя Романа. «На даний момент склад забитий, — каже білява жіночка. — А взагалі-то, приймаємо».

Є на вул. Князя Романа ще два ломбарди. Один з них спеціалізується на золоті та діамантах. Клієнти цього ломбарду — бізнесмени, яким терміново потрібні гроші. Вартість золота стрибає так само, як і курси валют. Нині за грам золота у цьому ломбарді дають 550 грн. (раніше вартість дорогоцінного металу сягала 700-800 грн.). У ювелірних магазинах — 1100 грн. (за грам).

Працівниця кредитної установи розповідає, у Києві популярні автоломбарди. Машину закладають на кілька днів, щоби не сплачувати великих відсот­ків. «Людина прокручує ці гроші. Отримує прибуток і автівку викуповує. В іншому випадку, краще взяти кредит у банку. За квартиру ломбарди дають лише 1/4 від вартості житла. Це мала сума», — каже фахівець з кредитних позик.

«Чому здаєте золото?» — запитую в жіночки, яка шкутильгає. «Потрібні гроші на ліки, — каже. — Пенсія з інвалідності — 1100 грн. З них 1000 грн. треба віддати за хату. Дочка з роботи звільняється. Платять копійки, а працювати треба з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора». За золотий ланцюжок на руку жіночка виручила три тисячі грн.

У ломбард вбігає заклопотаний чоловік. «Забираю!» — вигукує з порога. Працівниця ломбарду простягає йому у віконечко папери і повертає золоту каблучку з ланцюжком. Він їх одразу одягає. Молодий чоловік розповідає, ломбард його не раз виручав. Здає все: від золота — до побутової техніки. «Заклав золото, щоб заплатити за комунальні послуги, — веде далі. — Працюю на двох роботах, але зарплата маленька — сорок доларів. Цих грошей на сім’ю не вистачає. Треба третю роботу шукати...».

Чоловік каже, хоч і сплатив 200 грн. за відсотки, але отримав гроші тоді, коли виникла потреба. Головне, якомога швидше річ викупити. «Довший час користуюсь послугами цього ломбарду. У мене є бонусний рахунок, у будь-який момент можу ним скористатися», — розповідає про нюанси.

«Ось цей годинник (показує на руці. — Авт.) купив у ломбарді за сто гривень. У магазині такий коштує 400 грн. Дитині купив мобільний за 500 грн. (новий телефон цієї моделі коштує 1500 грн.). Аби купити хорошу річ, у ломбард треба заходити щодня».