Кривавий фестиваль у Гечі

У закарпатському селі Гечі відбувся ІХ Міжнародний фестиваль різників свиней. Їх на Закарпатті називають гентешами. Походження цього слова — угорське. Фестиваль дев’ятий рік поспіль відбувається у селі, де з тисячі жителів — 98 відсотків етнічні угорці. І якщо у Береговому таблички на будинках двома мовами — угорською і українською, у Гечі вивісок українською мовою не знайдете, усе угорською. Нема у Гечі і української школи. Як, зрештою, і у більшості сіл Берегівського району.

Два останні січневі дні не сприяли проведенню фестивалю, оскільки термометр показував плюсову погоду. У болотному місиві, де проводили фестиваль, можна було не те що затраскатися болотом, а й черевики загубити... Та це не злякало ані гентешів, ані жінок, які готували і продавали свіжину, ані гостей фестивалю. Підприємливі закарпатці відразу зметикували і на вході продавали гостям поліетиленові пакети. Ми спочатку не зрозуміли, для чого нам їх пропонують. А коли болотом “проплили” до дегустаційного стола, який нам підготували організатори, купили і собі по два пакети, щоб “сховати” вже зболотовані черевики...

За словами голови Гечівської сільської ради Андрія Мештера, участь у конкурсі взяли 11 команд із Закарпаття, Угорщини та сербської Воєводини. У тому, що у Берегівському районі зі звичайного різання свиней зробили фестиваль, на який з’їжджається щороку все більше народу, чимала заслуга Андрія Мештера і голови Берегівської районної спілки сільського туризму Шарлотти Чізмар.

- Зважаючи на ситуацію в Україні, сумнівалися у доцільності проведення цьогорічного фестивалю, — розповіла журналісту “ВЗ” Шарлотта Чізмар. — Але вирішили продовжити цю традицію. Бо для того, аби будувати наше майбутнє, не маємо права зробити щось один раз, а на наступний — не робити. Звісно, час нині не надто сприятливий для проведення таких заходів, але про туристів теж забувати не можна. Сподіваємося, саме туризм стане колись основною складовою для поповнення місцевих бюджетів на Закарпатті.

Головним призом для найкращого гентеша була 120-кілограмова свиня.

— Усі команди м’ясників швидко впоралися з першим завданням. Відчувається високий клас майстрів, — каже сільський голова Андрій Мештер. — Проводячи такі фестивалі, намагаємося відродити славну професію гентеша. Починали лише з двох команд, а вже кілька років наш фестиваль має статус міжнародного.

Поки туша не охолола, її обсмалюють, шкребуть, обмивають з усіх боків. Але швидко заколоти свинку — це не найголовніше у роботі різника. Треба вміти швидко і правильно розібрати тушу. Обрізають голову, тоді вибирають нутрощі, так, щоб не пошкодити кишки. Їх треба добре промити, щоб не було запаху, інакше ковбаса буде з “душком”. Це вже робота для жінок. Різник за бажанням господаря свині повинен розрізати тушу на потрібні йому шматочки. Окости, як правило, цілими маринують і коптять, сало теж йде в коптильню. А з крові і потрухів роблять ковбасу з рисом. На Закарпатті таку кров’янку називають гуркою. Приправляють гечівські гурки, ковбаси, зельци та інші смаколики паприкою. Як пожартувала Шарлотта Чізмар, у Берегівському районі паприки не дають лише у манну кашу немовлятам — всі решта страви мають бути добре “попаприковані”.

Кілограм гурки на фестивалі можна було купити за 70 гривень, за ковбасу просили по 100-150 гривень за кілограм, шпондер, шинку і копчене сало продавали по 100 гривень.

Ну і що за фестиваль без алкоголю? У Гечі на­поїв не бракувало. Домашнє вино продавали від 40 гривень за півлітрову пляшку до 70. Домашній коньяк цінили недорого, півлітрову пляшку можна було купити за 40 гривень, на десятку більше хотіли за палянку (фруктова самогонка. —

Г. Я.). Дешево просили за глінтвейн — 5 грн. за 100-грамовий стаканчик...

На імпровізованій сцені музики “лабали” українські і угорські пісні. Народ, прийнявши кілька стаканчиків палянки, вина і коньячку, так вискакував, що болото миттєво злітало з черевиків на дерев’яну підлогу.

...Кажуть, яка забава без мордобою? Розумію, що це “чорний” гумор, але саме так сталося і на цьогорічному фестивалі різників свиней. Коли наша група, накупивши пахучої свіжини, спакувалася в автобус, за якийсь час туди приїхали невідомі молодики на чотирьох автівках. З них, за словами очевидців, вийшло зо 20 осіб, які приїхали явно не пофестивалити, а влаштувати криваве побоїще. Чоловіки начебто були озброєні ланцюгами, палицями, арматурою. На своєму шляху вони трощили все, що потрапляло на очі, били учасників фесту. Як наслідок, 11 осіб госпіталізували до Берегівської лікарні. Що призвело до побоїща, наразі невідомо. Зловмисників розшукує міліція.

Редакція “Високого Замку” дякує туристичній фірмі “Час на мандри” за організацію подорожі.