Українців підсадили на пальмове «сало»
В європейському милі «пальми» менше, ніж у деяких наших продуктах
Сиділи наші прародичі на картоплі у мундирах та квашеній капусті, і були здоровішими за нас. Не відали наші бабусі і дідусі, що воно таке — пальмове масло. А ми його тепер і на хліб намащуємо, і спини ним милимо. За власні гроші собі ж шкодимо. Користі від третьосортної «пальми», яку використовують наші харчовики, — як з козла молока. Зате шкоди — мало не здасться.
«А ти не купуй продуктів з пальмовою олією», — діляться простим рецептом ті, хто не в курсі, наскільки заморська «пальма» заполонила виробництво «кондитерки», хлібобулочної, молочної продукції і навіть дитячого харчування. Торти, печиво, вафлі, шоколад, згущене молоко, сири, сметана, йогурти, масло, спреди, морозиво, соуси, консерви... І це — далеко не весь перелік «смаколиків», у складі яких нам підсувають пальмову олію. Навіть якщо не знайдете на етикетці згадки про «пальму», це не означає, що «пальми» у продукті немає. Багато виробників або не все на етикетці вказують, або маскують пальмову «страшилку» під менш лячною назвою — рослинні жири.
«Пальма» — знахідка для харчовиків. Вона здешевлює собівартість продуктів (хоча на цінниках, які доходять до прилавків, це далеко не завжди помітно), додає їм «живучості» (термін придатності у рази збільшується) та привабливішого вигляду (нафаршировані «пальмовим» кремом торти і тістечка виглядають, як на картинці, не «пливуть» і не розлазяться). Продукти з пальмовою олією викликають звикання. «Пальма» підсилює смак, ви підсідаєте на «смакоту» з прилавків, а у харчовиків, як і у продавців, прибутки ростуть. За рахунок вашого здоров’я.
Скажете таке тим, хто робить на «пальмі» бізнес, — у відповідь почуєте: «Та у пальмовій олії стільки вітамінів А і Е, що інші «вітаміноносці» сховаються!». І це не брехня. Жир олійної пальми (з плодів якої видобувають пальмову олію) і справді містить речовини, які служать антиоксидантами, сповільнюють процес старіння, покращують зір і потенцію. Каротину у «пальмі» в 15 разів більше, ніж у моркві. Ось тільки усі ці цілющі властивості зберігаються у нерафінованій пальмовій олії, яку виробляють особливим способом. Це не та відфільтрована «пальма», якою нас годують всі, кому не лінь. І коштує вона дорожче навіть за оливкову олію. У наших аптеках, наприклад, за пальмову мікстуру просять 18 гривень. Тільки не подумайте, що за літр — за 40 грамів. За такі ж гроші оптовики пропонують кілограм вищосортної харчової «пальми».
У погоні за надприбутками деякі особливо «добросовісні» виробники додають у «корм» для українців навіть технічну пальмову олію. Ту саму, яку використовують як мастильний матеріал у промисловості, а також для виробництва свічок, мила, кремів, губної помади. До речі, про мило і косметику. У багатьох західних країнах використання «пальми» навіть у косметичній промисловості жорстко обмежене. А у нас — продукти нею під зав’язку пічкають. У вершковому маслі деяких виробників — до 90 відсотків «пальми». Таке масло навіть спредом не назвеш, бо допустима норма рослинних жирів у спреді — до 70 відсотків.
Якщо річний імпорт пальмової олії в Україну — 160 тисяч тонн, виходить, що у середньому українець споживає у різних продуктах 3,5 кілограма «пальми» на рік. І значно меншої дози вистачить, аби перетворити свій організм на поклади пластиліну.
Якого ще пластиліну, спитаєте? А такого, на який перетворюється пальмова олія (не засвоюючись організмом), і який забезпечує вам болячки серцево-судинної системи, ожиріння. Проблема — у високій термостійкості «пальми». Щоб організм переробив пальмові жири, потрібно, аби людина з гарячки не виходила (температура плавлення «пальми» — 38-40 градусів).
Через високий вміст жирних насичених кислот у пальмовій олії підвищений рівень холестерину вам гарантований.
Є у пальмовій олії і корисні жирні кислоти. Наприклад, лінолева. Але засвоїти її організму важко (через вже згадану термостійкість «пальми»). Та й вміст лінолевої кислоти у пальмовій олії — мізерний, всього п’ять відсотків. Тому за цінністю «пальма» і близько не стоїть біля соняшникової (лінолевої кислоти у ній — 50-60 відсотків) чи оливкової олії (70-75 відсотків).
