У соцмережах «не сидять», але електронною поштою користуються

Солонка, Городок, Львів

Кілька років Міністерство освіти звітувало про подолання комп’ютерної безграмотності вчителів, і раптом заступник міністра освіти Борис Жебровський заявив: майже третина (!) педагогів навіть не вміє вмикати комп’ютер. Звідки такі дані, заступник міністра не зазначив.

Парадоксальності ситуації додає те, що два роки тому, у грудні 2011 року, той же пан Жебровський розповідав про ліквідацію комп’ютерної безграмотності серед учителів. Казав, що на кінець 2011 року 100% вчителів оволоділи комп’ютерними технологіями. “Цей рік став роком ліквідації комп’ютерної неграмотності вчителів” — ці слова належать Борису Жебровському. Виходить, знову повертаємося “на круги своя”? Чи вміють вчителі Львівщини бодай кнопку “Пуск” натиснути, з’ясовувала журналіст “ВЗ”.

Для чистоти експерименту Львовом вирішила не обмежуватися. Тож обрала не лише львівську школу, а й заклад у районному Городку та школу у селі Солонці Пустомитівського району.

...Поки шукала кабінет директора, встигнула оглянути класи — ремонт завершено, кабінети прибрані, школа чекає, коли її заповнить дитячий галас. Комп’ютерний клас також зачинений. “У нас є два комп’ютерні класи, — розповідає директор Солонківської загальноосвітньої школи Володимир Кіт. — Ці кабінети ми облаштували у 2003-му та 2008 р. До речі, новіший нам Міністерство освіти запрезентувало, ми тільки площу виділили”.

Заходимо у комп’ютерний кабінет, вздовж стінки розставлені десять новеньких ПК, ще один — за вчительським столом. Під приводом, чи працюють, прошу директора увімкнути комп’ютер, “відкрити” Word та зайти в Інтернет. Пана Володимира моє прохання не бентежить, швидко запускає комп’ютер для роботи. “У цьому класі часто працюють вчителі, можуть тут до шостої-сьомої вечора сидіти, — продовжує розмову директор. — Готують учнів до змагань, оформляють презентації. Нам із дітьми пощастило, вони у нас акуратні, чемні, до ПК ставляться відповідально. З цього року “Інформатику” запровадили вже з другого класу, тож навіть таких малих навчатимемо”.

Володимир Кіт розповів, що у соціальних мережах він не зареєстрований, однак користується поштою особистою та службовою — показує стартові сторінки. Каже, хоче створити шкільний сайт, але це в планах, бо хоче, щоб сайт був цікавий, щоб учні його таки відвідували, а не для “галочки”.

“Комп’ютером у школі користується кожен вчитель, — каже директор. — І молоді, і старші у вересні приходять до школи і проходять атестацію, показують, чи не призабули навичок. Рівень, щоправда, різний — хтось складні презентації оформляє, хтось — на рівні “друкарки”, але ПК знають усі”.

Вчителька молодших класів Оксана Карпин каже, що роботу з комп’ютером вивчала протягом трьох тижнів на спеціальних курсах: “Не скажу, що було важко, просто уважним треба бути”.

Наступною школою, до якої завітала, була Городоцька середня загальноосвітня школа №3. Оглянувши кілька кабінетів та класів, прошу директора провести мені екскурсію комп’ютерним кабінетом. Під тим же приводом, чи працюють ПК, пропоную йому їх ввімкнути та продемонструвати, чи можна “зайти” в Інтернет та “відкрити” офісні програми. На моє здивування, старший уже за віком директор почав по черзі вмикати один за одним ПК, ще й завгосп до цього долучився. Обоє заходили в Інтернет, показували, які у них програми налаштовані. “У нас є 22 комп’ютери, — розповідає директор Городоцької СЗШ №3 Володимир Гелешко. — ПК нині користується кожен вчитель, чи зареєстровані у соціальних мережах, не знаю, але поштою точно користуються. Я особисто і службовою, і особистою користуюся, проте у соцмережах не зареєстрований. Знаєте, ми мусимо знати комп’ютер, кожного року кілька тижнів проходимо курси підвищення кваліфікації, на яких і відточуємо рівень користування ПК”.

Останньою школою, до якої навідуюсь, є Львівська СЗШ №1. У комп’ютерному кабінеті цього закладу є 19 комп’ютерів. У розмові з директором розумію — і у цій школі викладачі комп’ютерно грамотні. “Вже маємо готовий сайт школи, — розповідає директор СЗШ №1 Мирослав Брилинський. — А у соцмережах я не зареєстрований, вважаю, що живе спілкування ніщо не замінить. Маю і особисту, і службову електронні скриньки, часто їх перевіряю, бо багато листів від інших організацій саме таким шляхом приходить”.

Пан Мирослав розповів, що комп’ютерну грамотність освою­вав на спеціальних курсах, до того ж син допомагає. Якщо чогось не розуміє, то саме до сина і звертається. Чи важко старшим вчителям опановувати комп’ютерну техніку? Відповідає, що у школі молодий колектив, зі старших лише двоє, один із них — учитель інформатики.

Галина СЛІЧНА, керівник управління освіти Львівської міської ради

Комп’ютерна грамотність є необхідною умовою під час проходження атестацій педагогів при присвоєнні їм тієї чи іншої кваліфікаційної категорії. Для учителів упродовж останніх п’яти років були організовані навчальні семінари і тренінги щодо основ роботи із комп’ютерною технікою. Педагоги вивчали програми Microsoft та спеціальну — “Навчання для майбутнього”.

Вчителі регулярно відвідують тренінги. Вони організовані в окремих пунктах, де є сучасна комп’ютерна техніка, тренери вчителів — викладачі інформатики. Розумію, що педагоги можуть не вміти працювати в усіх програмах, але на рівні “друкарки”, більш ніж переконана, що вміють. Думаю, на 98% можна стверджувати, що вчителі Львова вміють користуватися комп’ютером.