Для диких кабанів молоденька пшеничка-овес – наче йогурт…

Чи не кожна друга хата у селі Бориничах скаржиться війтові і місцевим лісникам на… диких кабанів. Бо вепри геть чисто «перелопатили» їхні нивки, що розміщені неподалік лісу. Господарі сподівалися зібрати гарний урожай зернових, щоб взимку годувати збіжжям домашню худобу і птицю, а залишилися фактично з нічим. Дики об’їли тугі колоски, а те, що, наситившись вволю, «не подужали», немилосердно витолочили, перемішали із землею. Тяжка хліборобська праця пішла намарно…

Схожі скарги надходять від жителів сусідніх Юшківців, Дев’ятників, Кологорів, Вибранівки, Бринців Церковних, Чижичів, Борусова. У декого кабани взяли ще й пробу з картоплі, буряків. Але найбільше припала їм до вподоби пшеничка молочно-воскової стиглості — вона для них наче йогурт…

Завдяки сприятливим умовам, кабанів на жидачівських теренах багато. Густота їх заселення на тисячу гектарів може сягати 70 особин. Кому з вепрів замало ягід, смачних корінців і жучків у лісі, виходять за елітним кормом до людських угідь. Льоха зі своїм виводком за якусь нічну годину може витовкти півгектарну ділянку.

— Поросята наїдяться м’якого солоденького зерна, і давай бавитися у жмурки одне з одним. Перевертають все догори ногами, — розповів кореспонденту «Високого Замку» старший єгер Степан Жила, який добре знається на звичках диких «наф-нафів».

Скарги селян на кабанячі збитки залишаються невирішеними. Законодавство не передбачає механізму компенсації за хуліганство диких тварин. Страхові агенції теж не укладають угод про це із власниками паїв. А от до війни, коли на наших землях були ґазди-приватники, ці конфлікти вирішувалися без проблем. Власники лісу повністю розраховувалися з хліборобами за завдані їм кабанами збитки. Хоча й були спекуляції. Пан Степан розповів кумедний випадок, що стався років вісімдесят тому в селі Ілові. Тамтешній господар посіяв навесні овес. Насіння зійшло погано, тож хлопака вирішив схитрувати. Узяв на шнурок телятко і давай з ним бігати по вівсяній нивці. Потім завітав до пана і каже: ваші кабани мені знищили поле. Платіть! Пан послав на місце свого єгермейстера. Той і виявив обман: ідентифікував, що ратички на «переораному» полі не кабанячі, а телячі. Насварив хитруна, ще й кілька разів «похрестив» його нагайкою…

Нині від кабанячих набігів на поля селяни захищаються як тільки можуть. Розставляють опудала, палять уночі вогні, які відлякують непроханих гостей. Гримають баняками, пластиковими пляшками, вмикають автомобільні сирени. Дехто дістає рушницю і, порушуючи закон, бере шкідників на приціл. Але кабани — хитрі створіння, міняють дислокацію. Нашкодять — і йдуть в інший район робити збитки. Зараз облюбували собі овес, який дозріває пізніше. Потім візьмуться за молоденьку кукурудзу. А восени в їхньому раціоні буде картопля. І нема на те ради…

Фото автора Жидачівський район, Львівська область