"Навіть видалення грудей не може убезпечити від раку!»

Звістка про те, що Анджеліна Джолі видалила груди, щоб запобігти розвитку раку, спричинила резонанс у суспільстві. Новина зробила свою справу: сотні жінок поспішили на обстеження і замислилися над тим, чи не повторити подвиг акторки. Чи варто їм наслідувати приклад акторки? Кореспондент “ВЗ” поцікавилася думкою спеціалістів.

37-річній Анджеліні Джолі не давав спокою факт, що рак молочної залози в її родині мав так званий сімейний характер. Мати зірки померла від цієї недуги у віці 56 років. Подібна доля спіткала й рідну тітку акторки. За статистикою World Health Organization, щороку хвороба забирає життя 500 тис. жінок. Анджеліна пройшла обстеження, й лікарі дійшли висновку, що жінка має 87% ризику стати жертвою онкології грудей і 50% — яйників. Це підштовхнуло Джолі до відчайдушного кроку: вона зробила двобічну мастектомію, тобто видалила обидві молочні залози, незважаючи на те, що вони були здоровими. Ризик захворіти знизився до 5%. На місці видалених грудей поставили імпланти.

Доведено, що велику ймовірність успадкувати страшну недугу спричиняють мутації гену BRCA1. Акторка пройшла подвійну мастектомію напередодні розгляду Верховним судом США справи щодо правомірності патентування цього гена. Численні видання стверджують, що після заяви Джолі у всьому світі жінки почали боятися раку з подвійною силою. Кинулися шукати лабораторії, де можна зробити відповідний тест. Запатентований корпорацією Myriad Genetics, він коштує 3-4 тис. доларів. Отже, якщо Верхов­ний суд визнає право на патентування генів, одне лише тестування перетвориться на багатомільярдний ринок. Заява акторки викликала космічний стрибок вартості акцій корпорації. На сторінці ресурсу Market Watch пишуть, що саме ця корпорація володіє патентом на аналіз, який показав 87% шансів Джолі захворіти, а також патентом на гени. Між тим, у 2009 році Американський іститут захисту цивільних свобод і Громадський патентний фонд подали позов на оскарження права корпорацій на володіння генами людини. Мотивували це тим, що 20% генів вже запатентовано. Власник патенту має право заборонити дослідження, тести, навіть просто розгляд гена. Як наслідок, наукові дослідження та генетичні тестування відкладаються, обмежуються або зовсім закриваються. Отже, наукова робота “задихається”, монополія на “інтелектуальну власність”, вбудовану у ДНК, залишається у корпорації.

Анджеліна — не перша жінка, яка обрала радикальний метод боротьби з можливою хворобою. Серед американок, на відміну від українок, такі випадки не такі вже й рідкісні. Приблизно за два місяці до акторки на двобічну мастектомію відважилася 20-річна дівчина, у якої майже всі родички по жіночій лінії померли від страшної недуги. І це при тому, що існують альтернативні методи лікування та запобігання раку.

Звістка про видалення молочних залоз кінозірки викликала ажіотаж і в Украї­ні. У лабораторіях телефони розриваються: жінки хочуть перевіритися на активність генів BRCA1 та DRCA2, які впливають на розвиток онкозахворювань.

За словами лікаря-онколога Ігоря Курія, лише до 15% “сімейних” пухлин утворюються з вини ушкоджених генів. Жодна людина не має гарантії, що їй не загрожує рак! Навіть видаливши груди, не можна бути впевненим, що на вас не чатує онкологія іншого органа.

“Жоден лікар не може переконувати людину робити мастектомію з профілактичною метою. Пацієнт повинен приймати рішення самостійно. Якщо жінці загрожує сімейна пухлина, операція доцільна, оскільки є висока ймовірність пропустити ранню стадію захворювання, коли його ще можна “підловити”, — каже Ігор Іванович. — Альтернативою мастектомії може бути скрупульозне спостереження у лікаря-мамолога. Його доведеться відвідувати щоквартально, дотримуватися рекомендацій стосовно УЗД та мамографії”.

Заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи онкоцентру Орест Тріль зазначає, що всі необхідні тести на визначення мутованого гена в Україні провести неможливо. Але нашим співвітчизницям не варто панікувати: мутації частіше спостерігають у тісній, дещо спорідненій групі. Наприклад, чимало спадкових недуг, у тому числі й раку грудей, трап­ляється серед представниць єврейської нації.

Якщо у вашій близькій родині було кілька випадків онкозахворювань грудей та яйників, слід бути насторожі, робити аналізи, УЗД, спостерігатися у лікарів. Чим старшою стає жінка — тим уважніше має ставитися до свого здоров’я.

Більшість онкологічних пухлин на грудях не передаються спадково. Лише 5% випадків відносять до сімейних захворювань. Решта — набуті під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Формуванню злоякісних новоутворів сприяє надлишкова вага, прийом контрацептивів, пестициди, що потрапляють у їжу, гормональний дисбаланс та інші, не відомі науці причини.

Завідуючий відділенням хіміотерапії Державного онкологічного регіо­нального лікувально-діагностичного центру, доцент Ярослав Шпарик каже, що слід відрізняти сімейний та успадкований види раку. Сімейний радше спровокований переданими у спадок звичками. Як правило, мами та їхні доньки ведуть подібний спосіб життя. Жінки, які курять, вживають алкоголь, недовго годують дітей грудьми, вживають їжу, збагачену тваринними жирами, більше схильні до розвитку злоякісних пухлин молочних залоз. Спадкові ж раки грудей зумовлені вродженими мутаціями (зокрема, генів BRCA1/2, як у випадку Анджеліни Джолі). Жінка повинна знати про небезпеку. Але це не означає, що необхідно видаляти здорові груди. За статистикою, в Україні кожна 15-18 пані протягом життя ризикує захворіти на рак грудей. У той же час з десяти жінок, у яких діагностували цю недугу, лише в однієї хтось із родини також хворів на рак грудей чи яєчників. Гарантувати як певну безпеку, так і хворобу ніхто не може. Єдиний порятунок — відповідальне ставлення до власного здоров’я та контроль спеціалістів у цій ділянці.