«Людина, яка відповідала за сайт „Запорізької правди“, залишилася на окупованій території й шантажує мене…»

За два останні тижні у Запоріжжі внаслідок російських обстрілів загинуло понад 70 мирних жителів, понад 200 — поранені. Зруйновано понад 40 багатоповерхівок, чимало приватних будинків та іншої інфраструктури міста… Щодня до поліції звертається із заявами сотні людей про пошкоджене майно. Правоохоронці наразі збирають інформацію.
На сьогодні близько 70% Запорізької області — окуповані. А саме місто Запоріжжя знаходиться в оточенні орків… «Абсолютна підлість, абсолютне зло», — сказав президент Зеленський про удари рф по Запоріжжю. Загалом з початку вторгнення від ракетних ударів рф у Запоріжжі загинуло понад 242 людини. Близько 500 людей були викрадені рашистами…

Критичною є ситуація на Запорізькій атомній електростанції, яка на сьогодні є окупованою рашистами. Журналістка «ВЗ» поспілкувалась з редакторкою єдиної україномовної газети у Запоріжжі «Запорізька правда» Наталією Зворигіною. Декілька років тому я познайомилась з пані Наталією у Києві, на одному з семінарів для журналістів. Зараз пані Наталія перебуває у столиці, набуває нових фахових скілів.

— Наша газета — обласна, а область — в окупації, тому газета зараз не виходить. Коли 24 лютого почалася активна фаза війни, «Укрпошта» ще намагалася довозити пресу у регіони. російський танк переїхав машину поштовиків. Загинув водій і поштарка… Ми вирішили наразі припинити випуск газети, щоби не наражати поштовиків зайвий раз на небезпеку. Сказали їм, що не будемо виходити допоки окупанти не будуть вигнані з нашої території. Щойно ми окупантів виженемо, газета почне виходити. Наші читачі, які передплатили газету, зможуть її безкоштовно отримувати наступного року.

— Які настрої були у Запоріжжі ще до повномасштабного вторгнення рф?

— Запоріжжя, так історично склалося, тотально зросійщений регіон. Вся преса тут була російськомовна. За часів срср був період, коли люди відмовлялися від вивчення української мови у школах… Потім ситуація трішки змінювалася, але преса залишалася російськомовною. Проте у Запоріжжі багато патріотично налаштованих людей, — веде далі Наталія Зворигіна. — Багато є волонтерів. Принаймні з мого оточення, я б сказала, що усі патріотично налаштовані. Люди пішли вчити українську мову, у місті відкривають безкоштовні курси при обласній бібліотеці, при бібліотеці для дітей та юнацтва. На курсах викладають фахові педагоги. Але є ще такі, в яких, як то кажуть, «на.рано в голові», і нічого з цим не зробиш.

— А є такі, що виїхали до росії?

— Я таких людей не знаю. Ті, хто волав з 2014 року «пуцькін пріді», всі сидять тихо і рота не розкривають. А ось колаборантів на окупованій території Запорізької області багато. Є вчителі української мови, які пішли на співпрацю з окупантом. Що вони зараз викладають, я не знаю… Хто відмовлявся співпрацювати з рашистами, опинявся «на підвалі». Разом з тим дуже потужний у нас партизанський рух, його називають — «фермерський». Люди на селі об’єднуються. Розповсюджують патріотичні листівки, знищують гауляйтерів… Також почали формувати мобільні групи з місцевих мешканців у Запоріжжі, які збиватимуть дрони-камікадзе зі стрілецької зброї (автоматів).

— Якою є ситуація щодо Запорізької атомної електростанції, яку окупанти захопили ще у березні?

— За різними підрахунками там постійно перебуває близько 500 озброєних орків. Також там стоїть їхня техніка — і БТР, і КамАЗи, оснащені зброєю. Все це дуже небезпечно. На поточний момент пошкоджені всі мережі, які підтримують життєдіяльність станції (тобто вона на генераторах працює). Станція не генерує електроенергію для людей. Генератори, по суті, забезпечують безпеку станції. Це — бомба уповільненої дії!

— Є інформація, що вони катують одного з керівників Запорізької АЕС. Це правда?

— Спочатку вони викрали самого директора АЕС, потім повернули. Голова «Укратоменерго» взяв на себе функції директора. А зараз вони викрали заступника з персоналу. Є інформація, що його катують. Орки хочуть, щоб персонал АЕС почав співпрацювати з російським «росатомом». Дехто перейшов на бік окупантів, але основна маса фахівців не хоче цього робити. Там також перебуває місія МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії). Голова МАГАТЕ зустрічався з путіним… Але, на мою думку, це все не має жодного значення.

— Усі ці міжнародні організації неспроможні впливати на ситуацію…

— Наведу такий приклад з іншої сфери. Моя газета була комунальною власністю обласної ради. Я дійшла до Верховного суду, щоб зберегти видання. Обласна рада його знищувала. Аргумент чиновників був такий, що Закон про роздержавлення ЗМІ можна не виконувати, бо він не має штрафних санкцій. І за це нічого не буде. Але в Україні є Конституція, яка зобов’язує у першу чергу всіх депутатів виконувати Закони України! Але їм байдуже… Так само і у світі. Є міжнародні організації, які Україна визнала, і вони дотримуються правил. А росія не дотримується жодних правил…

— Журналісти у Запоріжжі, мабуть, теж не думали, що буде повномасштабне вторгнення?

— У Запоріжжі дуже потужна обласна журналістська організація, і ми для всіх дівчат-журналісток провели медичні курси. У нас усі сертифіковані парамедикині. Війна триває з 2014 року, і ми у Запоріжжі не розслаблялися! Я кожні два тижні була на передовій у хлопців. Не сумнівалася, що це тільки початок повномасштабної війни. Все ще попереду.

— Ви зараз у Києві?

— Поки газета не виходить, то я у столиці. Але у мене ще проблема з сайтом. Людина, яка відповідала за сайт «Запорізької правди», залишилася на окупованій території і шантажує мене. Не дає доступу до сайту. Мені потрібен фахівець, який у цьому розбирається.

— Він має проросійську позицію?

— Чи має ця людина проросійську позицію, важко сказати. Коли 24 лютого почалася війна, він знаходився у Херсоні. Поводився з тим сайтом, як хотів… Монетизації цього сайту підприємство наше не мало. Усі гроші отримував він. Я закривала на те очі. Усі наші журналісти здебільшого волонтери. Зарплатня у нас мінімальна. Але зараз я припинила з ним будь-які переговори. Відтак ми не можемо гранти ніякі взяти. Хоча у нас був мультимедійний проєкт, і радіо, і телебачення ми робили. Поки газета не виходить, то я у Києві закінчила курси звукорежисерів. Я впевнена, що ми переможемо у цій війні, і обов’язково повернемо свій сайт, відродимо радіо і телебачення.