Паніка в стилі online: як соцмережі перетворюють похолодання на апокаліпсис

От взяти хоча б грядуще "похолоданіє", яке наступить вже завтра... Банальна історія, яка трапляється перед кожним Великоднем.

В мережах - суцільний жах, ІПСО та інформаційна атака. Ховайтеся, покайтеся, гряде! Рийте нори, відрощуйте волосся на пузі і спині! Рийте нори, моліться, *біть індиків! Ще такого не було, не є, й не буде... Морози йдуть, страшні морози на півтора градуса, нам всім п*зда!

Раніше як було? Погоду передавало телебачення, але на то ніхто не зважав. - "На Украине - заморозки, в Петропавловске-Камчатском - полночь!". Чомусь в тому Петропавловске-Камчатском зажди полночь була, х*й його зна, чого воно так…

Виходив чоловік надвір вдосвіта, і бачив сніг на шпориші…

- Ох, ти ж, й*б твою мать, - казав сам собі чоловік... І на цьому його внутрішній діалог з собою й з природою закінчувався…

Потім виходив ще через два дні, бачив, що вже тепло, і джмелі літають над тюльпанами... - Ох, ти ж, й*б твою мать, - казав чоловік та йшов годувать свиней…

А зараз - рятуйте, нам конєц! Кличко, увімкни батареї, с*ка!

Олександр Білаш та Михайло Ткач колись з цього приводу написали прекрасну пісню "Білий сніг на зеленому листі"... А зараз би матюкалися в інтернеті, і вимагали від Наталки Діденко жарі…

Коли десь, моє щастя, ти збилося з ніг,
То поклич - і до серця мого нахилися, -
І розтане той сніг - ранній сніг, ранній сніг, |
Сніг, як сум, на зеленому листі…

Джерело