Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Новина», що «Зеленський пукнув у ліфті» робить його звичайною людиною. Тут жодної образи нема…"

«Новина», що «Зеленський пукнув у ліфті» робить його звичайною людиною. Тут жодної образи нема…"

Розмова з «головним сатириком» країни

Роман Голубовський. Фото ВЗ

Єдиний в Україні сайт сатиричних фейкових «новин» UаReview невдовзі святкуватиме 10-тиріччя з Дня створення. Видання публікує вигадані жартівливі «новини», основи для яких бере з реального життя. Наприклад, журналісти сайту пишуть: «Арахамія вважає, що принципи партії „Слуга народу“ і Талібану багато в чому збігаються». Або саркастично реагують на реальні інформаційні приводи («Волонтери відмили Софійську площу до бруківки часів Київської Русі»). Про те як створював сайт і звідки черпає ідеї говоримо із засновником та головним редактором Романом Голубовським.

— Звідки виникла ідея створити такий сайт?

— У далекому 2011 році я слідкував за білоруським сайтом NewsBelarus.net жартівливих новин. І мені сподобався формат. Вирішив, можна щось таке і в Україні зробити. Майже рік виношував ідею. У той час україномовного контенту було дуже мало. Україномовні заходили в інтернет і жартували російською.

— Чи є у тебе конкуренти в Україні?

— Зараз, напевно, вже нема. Такого формату сайти час від часу з’являлися і через певний час зникали. З одного боку це легко робити, бо просто жартуєш. Проблема у системності роботи. Моєму проєкту скоро 10 років виповниться.

— А для чого ти це робиш і як за стільки часу не втратив ентузіазму?

— Це найважливіше питання Всесвіту. Роблю, бо хочу займатись творчістю і висловитись на події, які відбуваються навколо. UaReview — дуже інтегроване з реальністю, з новинами.

Це колективне медіа: читачі чекають публікацій, вони їх пишуть разом з тобою. Є люди, які підписані на Patreon (інтернет-платформа, що надає творчим людям та іншим незалежним проєктам можливість фінансової підтримки за системою підписок, — ред.) і ти розумієш, що відповідальний перед ними. Тому проєкт триває… Бо розумію, що це не лише моє, а надбання суспільства. Як би це патетично не звучало.

— Чи є досі люди, які сприймають твій сайт як правдиві новини?

— Ті, хто перший раз читають, можуть так сприймати. Це в жодному разі не свідчить, що в людини проблеми з почуттям гумору чи розумом. Треба більше знань з медіаграмотності і розуміння того, що не все, що написано в інтернеті — це правда.

— Ти багато пишеш про політиків та публічних людей. Чи бували випадки, що вони зверталися до тебе для спростування?

— Дуже зрідка. Хоча політики — ніколи. Їм складніше, проти них можуть й справді «працювати» фейкові новини і публікуватись на реальних сайтах. Жартівливу новину вони навіть не відслідкують, тим паче такі доброзичливі як у нас, де нема прямих образ.

— А як щодо «новини» про те, що «Зеленський пукнув у ліфті»?

— Це виставляє його як звичайну людину, які і ми всі… Жодної образи тут нема.

Скріншот з сайту UaReview

— Що ти відчуваєш, коли свої «новини» бачиш на реальних сайтах?

— Якщо читачів, які сприймають наші «новини» як реальні, я не засуджую, то сайти засуджую. Журналісти повинні перевіряти звідки беруть інформацію. До того ж зобов'язані посилатися на першоджерело. І взагалі відрізняти факт від вигадки. Але останнім часом таке трапляється не надто часто і журналістська спільнота розуміє, що таке UaReview. Часто передрук новин з’являється на сайтах-помийках. Інша справа, що їх все одно читають нормальні люди і деколи не бачать різниці між надійним медіа і сайтом-помийкою.

— Чи позиціонуєш себе коміком, сатириком?

— В якісь мірі так. Комік, гуморист, сатирик, жартівник, автор гумористичних оповідань…

— Білоруське видання тебе надихнуло, а чи існує досі?

— Воно не довго пропрацювало. Мені вдалося зустрітись десь у 2014-му році з засновниками цього видання, це наче побачитись з кумиром. Це два журналісти, які дуже смішно жартували.

— Над білоруською владою?

— У них була трохи інша тема. Якщо в Україні є свобода слова, то в Білорусі навіть тоді не жартували з Лукашенка. Видання писало про білоруський побут. Або, наприклад, про співака Олександра Солодуху, який в 90-тих випустив одну хітові пісню, але досі їздить з концертами і співає. Це наче наш Іво Бобул, людина-мем.

— Чому вони зникли?

— Швидше питання до мене: чому досі пишу вже 10 років. Це нормально: відкрити проєкт, попрацювати два роки, потім закрити і рухатись далі.

— А яка ситуація в Європі та світі: чи популярний такий формат?

— Є закордонний сайт The Onion, який починався як студентська газета наприкінці 80-тих. В 90-тих видавались на рівні міста, вже потім перейшли в інтернет. Вони ведуть це професійно: велика редакція, десь 30 журналістів, рекламний відділ. Відкривають суміжні проєкти — сайт, який присвячений клікбейтним заголовкам (сенсаційні заголовки для збільшення кількості кліків, — ред.). Плюс вони роблять пародійні відео з рецензіями. Це цілком працююче медіа, з бюджетами, в соцмережах по 5 мільйонів підписників. Цілком бізнес.

— Чи вистачає тобі коштів для розвитку сайту від патреонів?

— Якщо врахувати, що раніше за хостинг і технічні речі мені доводилось оплачувати самому, то зараз — це покривають підписники. Виходжу «на нуль». І це вже добре.

— Яка твоя найуспішніша «новина»? Візитівка UaReview?

— Це швидше не найуспішніша, а класична новина, яку я постійно всюди «тягаю» як ілюстрацію, коли з нічого можна зробити щось. Це «новина» — «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху». Це власна класика.

Скріншот з сайту UaReview

Читайте також: «ТікТок допоміг мені „трансформуватися“ з малороски в українку»

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Новина», що «Зеленський пукнув у ліфті» робить його звичайною людиною. Тут жодної образи нема…"