«Якщо лікар написав у висновку „мастопатія“, то йдіть до іншого лікаря!»

Продовжуємо тему жіночих видів раку. Як часто необхідно відвідувати гінеколога, аби упевнитися, що у вас немає раку шийки матки? Чи може міома матки стати злоякісною? Чому треба зважати не на розмір пухлини у грудній залозі, а на структуру утворення та швидкість його росту? Про це на онлайн-прийомі, організованому БФ «Таблеточки», розповіла лікарка-акушер-гінеколог, відома медична блогерка і засновниця Жіночого Клубу Наталія Лелюх

— З якого віку необхідно пере­вірятися на рак шийки матки?

— Рак шийки матки — це за­хворювання молодих та активних жінок. Ось чому скринінг шийки матки проводиться, починаючи з 21-річного віку. У 21-річної пацієнт­ки ми навряд чи побачимо рак, бо його там не буде, але ми будемо розуміти, які процеси відбувають­ся у шийці матки у цієї жінки та як їх далі контролювати.

— Як часто треба робити ПАП-тест?

— До 29 років у жінки, яка має одного статевого партнера і в якої здорова шийка матки, ми робимо ПАП-тест (мазок на цитологію. — Авт.) раз на рік. Якщо результат цього тесту весь час був у межах норми, то починаючи з 30 років його можна виконувати рідше (раз на три роки). Але вже починаючи з 30 років разом із ПАП-тестом треба здавати аналіз на папіломавіруси (високого канцерогенного ризи­ку. — Авт.) 16 і 18 типів. Якщо ми до 30 років проведемо цей аналіз, ми ці віруси навіть якщо й виявимо, то немає необхідності щось із ним робити. Наявність папіломавірусу не є причиною, щоб його лікувати, бо ліків від папіломавірусу не існує. Наявність або відсутність папілома­вірусу говорить нам про те, викли­кає вірус у цей момент мутацію чи не викликає. Будь-які діагностичні протоколи мають «вилки». Якщо у нас додається папіломавірус, тоді ми йдемо по іншому шляху (алго­ритму).

Отже, до 29 років цей аналіз зда­вати недоцільно, а вже починаючи з 30 років ми можемо рідше (раз на три роки, якщо до цього все було добре) робити цитологію. Пара­лельно обов’язково треба здавати аналіз на папіломавірус, щоб зро­зуміти, чи він залишився, чи імунна система з ним справилася і чи не відбулося повторного зараження. Вже від цього лікар і буде відштов­хуватися, даючи поради пацієнтці щодо лікування.

— Які фактори ризику виник­нення раку шийки матки?

— На першому місці — тютюнопа­ління. Іншими факторами є:

• наявність значної кількості статевих партнерів;
• ранні пологи;
• зміна імунологічної реактив­ності.

— Як відбувається діагностика раку шийки матки?

— 1. Огляд на кріслі + цитомор­фологія (ПАП-тест).

2. Аналіз на онкомаркери CYFRA 21−1 + імуногістохімія (ідентифіка­ція специфічних антигенних влас­тивостей пухлин. — Авт.).

3. Біопсія.

Огляд і цитоморфологія, згідно з українськими протоколами, про­водяться один раз на рік. Згідно з європейським, до 29 років раз на рік, а якщо все було добре, то далі — раз на три роки. Якщо були якісь проблеми, то необхідно і далі про­довжувати раз на рік. Якщо ми ба­чимо проблему (т. зв. «передрак», дисплазію), можемо запропонува­ти жінці виконати біопсію, коли ми беремо шматочок тканини і від­правляємо її на спеціальне дослі­дження.

— Фіброзна мастопатія підви­щує ризик виникнення раку гру­дей? Чи можна говорити, що ці кісти у подальшому можуть пе­ретворитися на злоякісну пухли­ну або ж провокувати утворення пухлин?

— Насправді діагноз «мастопа­тія» сам по собі є непевним. Є ци­клічна масталгія, коли у жінки перед місячними молочні залози болять і набрякають, але це не є фактором ризику. Це — нормальна реакція на роботу гормонів. Якщо щось було знайдено під час УЗД, мамографії чи рентгену і лікар просто написав у висновку «мастопатія», то йдіть до іншого лікаря. Там повинно бути написано «BI-RADS"(єдина міжна­родна класифікація змін у молочній залозі, прийнята для всіх діагностів, щоб всі, що проводять мамогра­фію, розуміли, що зробили фахівці з УЗД і що їх колеги побачили на МРТ). Якщо там написано «BI-RADS 0−1-2», то це не вимагає серйозної уваги. Це — норма, незалежно від того, що знайшли у грудній залозі. Якщо написано «BI-RADS 3−4-5», треба йти до онколога. Найкраще, коли лікар напише BI-RADS по кож­ні груді окремо. Лікар, дивлячись на висновок, може сказати пацієнтці, наскільки це небезпечно і що з цим робити далі.

Ще такий момент. Навіть якщо написано «BI-RADS 2» чи «BI-RADS 1» і лікар каже, що це не страшно, на жаль, треба розуміти, що це не є на 100% остаточним діагнозом. Є рак гормонзалежний, а є гормон­незалежний. Частину гормоннеза­лежних раків не видно на цих до­слідженнях. На них ми вже можемо побачити погані ускладнення цих раків. Колись Уляна Супрун напи­сала пост про те, що мамографія не веде до зниження смертності від раку молочної залози, і це правда. Мамографія веде до збільшення виявлення проблеми, але якщо лю­дина прийшла на пізній стадії, до­помогти їй ми вже не можемо.

— Чи є необхідність видаляти фіброаденому молочної зало­зи? Одні лікарі пропонують ви­далити, інші кажуть, що не по­трібно. За п’ять років її розмір не змінився.

— Якщо ми говоримо про те, що є діагноз «фіброаденома» і стоїть «BI-RADS 0−1-2», то її видаляти не потрібно. Якщо є підозра, що там BI-RADS 3, є якісь зміни, патоло­гічні судини, тоді цю фіброаденому треба видалити. Якщо виявиться, що там була проблема, то далі тре­ба йти за протоколом лікування цієї проблеми.

Немає однозначної відповіді: видаляти чи не видаляти. Все зале­жить від того, що бачать діагности, яку класифікацію вони виставля­ють.

— А якщо у правій груді BI-RADS 4, а у лівій — 1?

— Там, де BI-RADS 4, треба вида­ляти. Розмір фіброаденоми не має значення.

— Два роки тому мені видали­ли з лівої груді 9−10 фібромас­топатійних вузлів, а зараз знову прощупується вузол розміром з пів горіха. До якого розміру у сантиметрах можна не оперува­тися? Мені 48 років.

— Класифікації по сантиметрах не існує. Все залежить від структу­ри цього утворення, як швидко воно росте та що загалом відбувається в організмі. Це може бути дифузний підшкірний фіброматоз, який бу­ває не тільки у молочній залозі і не є раком. Це може бути вродженим, може бути проявом якогось іншого системного захворювання. Тому розміри не мають жодного значен­ня. Має значення розвиток самого захворювання і як поводяться вуз­ли. Вам необхідно знайти мамоло­га, якому ви будете довіряти, і далі вже з ним співпрацювати. Якщо вам 48 років, то необхідно спочатку зробити мамографію. Якщо молоч­на залоза, наприклад, розміром 0,1 і мамографію зробити неможливо, тоді проводиться МРТ або УЗД з додатковим дослідженням щіль­ності тканин. Таке УЗД не у кожній клініці роблять. Необхідно йти у спеціалізовані центри, які займа­ються патологією молочної залози. Можливо, ви витратите трохи біль­ше коштів, але отримаєте більше інформації про свою проблему. Не бійтеся йти відразу в онкологічну клініку, адже лікарі там мають біль­шу онконастороженість.

— Якщо груди 3-го і більше розміру, чи шкідливо ходити без білизни?

— Я досліджувала цю тему з точки зору занять спортом. Є ре­зультати нового метааналізу щодо необхідності використання спеці­альної білизни під час тренувань (дослідники намагалися з’ясувати, наскільки груди травмуються під час занять спортом, якщо вони правильно не зафіксовані). Дослі­джувався діапазон рухів молочної залози, тобто наскільки вона руха­ється вгору-вниз і вперед-назад. Найнебезпечніше вперед-назад, оскільки молочна залоза б’ється об поверхню грудної стінки. Там може бути діапазон коливання від двох до шести сантиметрів, і це дійсно призводить до мікротравмування. Якщо вам так зручно, ви можете хо­дити без білизни. А ось займатися спортом, бігати треба виключно у спортивній білизні.

Якщо жінка неправильно піді­брала собі бюстгальтер, особливо якщо жінка — з великим розміром грудей (3, 4, 5 і більше), якщо бюст­гальтер має тоненькі бретельки, це погано для лімфовідтоку і може спровокувати часті головні болі та набряк обличчя. Якщо груди великі, для щоденного використання тре­ба купувати бюстгальтери з широ­кими бретельками.

Ще один момент. Під великими грудьми, особливо якщо жінка по­вненька, може накопичуватися піт. Це створює ризик розвитку канди­дозу шкіри (грибкового захворю­вання). Тому пам’ятайте також про гігієну.

— Чи можна захворіти на рак молочної залози під час грудно­го вигодовування?

— Можна. Грудне вигодовування — це дуже добре, але пам’ятаймо, що це не є індульгенцією, оскільки є гормоннезалежні раки, які можуть виникнути і під час грудного виго­довування.

— Чи може рак молочних за­лоз виникнути після гістеректо­мії?

— Якщо яєчники лишилися і гормони у них продовжують виро­блятися, то ризики такі самі, як і у жінки, в якої є матка. Якщо яєчники були видалені разом із маткою, то тоді кількість естрогенів буде мен­шою і ризик розвитку раку молоч­ної залози, відповідно, знижується, оскільки немає впливу цих гормо­нів. Але пам’ятаймо, що є гормон­залежний, а є гормоннезалежний рак. І той рак, який є гормоннеза­лежним, навіть без матки та яєчни­ків буде розвиватися.

Отже, якщо вам просто видали­ли матку, все лишилося, як і було. Якщо матку і яєчники видалили, то ризик трохи знижується, але тільки для естрогензалежних раків.

— Як дізнатися, естрогенза­лежний рак чи ні?

— Це якраз і визначають, коли лікар забирає утворення і віддає його на дослідження. Якщо це рак, то його перевіряють на чутливість до гормонів, на наявність певних рецепторів і на чутливість до пев­них видів лікування. Тому сказати, чи це гормонзалежний, чи гормон­незалежний рак, можна буде тільки після біопсії.

— Якщо мати померла від сар­коми матки, який ризик, що у до­чок буде таке ж захворювання?

— Захворювання не передаєть­ся від мами до доньки, але пере­дається метаболізм естрогенів. Якщо жінка має ще й зайву вагу, то ризики збільшуються. Тобто ми не можемо стверджувати на 100%, що жінка захворіє, але ризик у неї може бути підвищений.

— Якщо жінка ще планує дітей, перед проведенням хіміотерапії радили б заморозити яйцеклі­тини? Їх забір — це болісна про­цедура? Чи є у мене час на це, бо, наскільки мені відомо, забір проводиться у певний період ци­клу? Чи зможу я народити здо­рову дитину з таких яйцеклітин після того, як переможу рак?

— Вам треба звернутися до ре­продуктолога. Принести зі собою висновок щодо раку — яка саме це патологія, яке планується лікування і наскільки швидко його слід розпо­чати.

Репродуктолог може простиму­лювати жінку, але тут слід виявити обережність, бо залежно від форми раку, можуть бути протипоказання до стимуляції. Якщо таких проти­показань немає, то можна зроби­ти стимуляцію і трошки почекати. Це означає, що початок лікування відтермінується на місяць, два, а може, й три. Проте якщо лікування необхідно розпочинати негайно, то часу чекати немає. Якщо запас часу є і можна стимулювати, тоді спо­чатку стимулюють, забирають яй­цеклітини, заморожують їх, і потім вони можуть бути використані для процедури ЕКЗ. Якщо часу немає, проводиться оперативне втручан­ня — забирається тканина яєчника, заморожується, і потім, коли жін­ка завершить лікування і онкологи скажуть, що пацієнтка видужала, тоді цю тканину яєчника поверта­ють назад жінці, стимулюють її і отримують необхідну кількість яй­цеклітин.

Забір яйцеклітин чи тканини яєчника проводиться під наркозом.

— Які ризики, що міома матки переродиться у рак?

— За даними останніх дослі­джень, вірогідність, що міома стане раком, становить 0,02%. Та й то до­слідники кажуть, що це не переро­дження — просто жінці від початку поставили неправильний діагноз. Міома матки у більшості — це до­броякісне захворювання, однак воно також потребує лікування.

— Якщо жінка подолала рак, чи може вагітність спровокувати появу нового утворення?

— Залежно про який рак йдеться. Вагітність сама по собі не провокує розвитку раку. Просто під час вагіт­ності деякі раки виявляють частіше, оскільки жінки частіше відвідують лікарів. Часто ми знаходимо про­блеми у щитовидній залозі і від­правляємо жінок оперуватися або під час вагітності, або відразу після народження дитини.

Вагітність ніяк не впливає на ситуацію з молочною залозою. Якщо ми говоримо про дисплазію шийки матки, то дисплазії під час вагітності стають гіршими. Вони не стають раком. Просто коли ми беремо аналіз до вагітності і під час вагітності, то під час вагітності побачимо гіршу картину. Проте це не є показанням для термінового переривання вагітності чи якогось лікування. Це є показанням, щоб відразу після вагітності розібратися із цією проблемою.

Читайте також: «Рак яєчників дуже рідко болить. У третини пацієнток пухлину виявляють, коли надають їм екстрену допомогу»