Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Рак яєчників дуже рідко болить. У третини пацієнток пухлину виявляють, коли надають їм екстрену допомогу»

«Рак яєчників дуже рідко болить. У третини пацієнток пухлину виявляють, коли надають їм екстрену допомогу»

Акушер-гінеколог розповіла, чому важливо проходити огляди у лікаря раз на рік — навіть якщо нічого не турбує

Фото з відкритих джерел

Який зв’язок між онкозахворюваннями грудної залози та гормонами? Чому без призначення лікаря не потрібно здавати аналіз на онкомаркери? Як виявити рак яєчників, якщо він не має специфічних симптомів? Хто у групі ризику виникнення раку тіла матки? Про це на онлайн-прийомі, організованому БФ «Таблеточки», розповіла акушер-гінеколог, відома медична блогерка і засновниця Жіночого клубу Наталія Лелюх.

— Є фактори, які викликають проліферацію, а є фактори, які викликають мутацію. Ви зга­дували, що тютюн викликає і одне, і друге. А що таке пролі­ферація? Простими словами.

— Це коли клітини — нормальні, але швидко діляться.

— Це — передрак?

— Як же я не люблю цього сло­ва! Воно — ні про що, і тільки лякає пацієнта.

Щоб пояснити, що таке пролі­ферація і мутація, наведу простий приклад. На шкірі є подразнення, яке ми постійно розчухуємо. Тоб­то весь час травмуємо шкіру, зму­шуючи її у цьому місці постійно за­хищатися. А як вона захищається? Постійно нарощуючи клітини. Це і є проліферація. Якщо на це місце потраплять сонце (ультрафіолет), радіація, вугільний пил, який є канцерогеном, якщо ми не про­сто розчухуємо шкіру, а втираємо туди цей вугільний пил (те, що ви­кликає мутацію), то отримаємо у цьому місці рак шкіри, коли діли­тися почнуть уже змінені клітини.

— Якими бувають пухлини молочної залози?

— Приблизно 70% пухлин груд­ної залози пов’язані з гормонами. Тобто це — гормонозалежний рак. Таким жінкам під час лікування ви­ключають менструальну функцію, блокують яєчники, щоб не було дії естрогенів. 30% пухлин молочної залози можуть бути абсолютно не пов’язаними з гормонами. Гормо­нонезалежний рак, на жаль, гірше діагностується, й інколи він буває дуже агресивним.

— На які симптоми слід звер­нути увагу?

— Якщо жінка виявила у себе:

  • горбик, вузлик, інше ущіль­нення, якщо змінилася форма грудної залози;
  • ороговіння або втягнення шкіри в одному місці (як болюче, так і неболюче);
  • появу пігментації, почерво­ніння, виділень зі соска (при на­тисканні), виразок;
  • шкіра на грудях за структу­рою нагадує шкірку апельсина;
  • на грудях почали проступати вени;
  • втягнення соска. Є жінки, в яких сосок від народження втяг­нутий всередину, але жінка про це знає і соски у неї втягнуті з двох боків. Але якщо раптом один со­сок починає провалюватися все­редину, це — не дуже хороший симптом;
  • біль. Коли у нас щось болить, ми розуміємо, що щось не так і що з цим треба кудись бігти. Про­те для більшості «жіночих» раків біль не є специфічним симпто­мом і виникає, коли вже геть все погано і необхідно вдаватися до кардинальних кроків. Звісно, біль не треба ігнорувати, якщо він є. З болем треба йти до лікаря.

— А якщо молочна залоза бо­лить за тиждень перед місяч­ними?

— Це — нормально, але якщо болить не одна, а обидві. Для раку характерна однобічність — щось відбувається з однією грудною залозою, у той час як з іншою — все ок.

У чоловіків можуть бути всі ті самі симптоми.

— Чи впливає на виникнення раку грудей їх розмір?

— Ні, але важливо правильно підібрати білизну. Якщо молочна залоза — велика, а білизна — не­правильно підібрана, можемо штучно створити порушення кро­вообігу і лімфовідтоку у грудній залозі та постійне її травмування. Це може стати цим першим фак­тором проліферації, коли наша шкіра і молочна залоза змушені будуть захищатися від постійного тиску, і це може спричинити певні негаразди.

— Як можна запобігти раку грудної залози?

— Якщо у жінки немає жодних скарг, потрібно проходити УЗД (до 40 років, після 40 — мамогра­фію) раз на три роки. Якщо ж у жінки є скарги, вона спочатку бі­жить на консультацію до лікаря і вже за призначенням лікаря про­водить або мамографію, або УЗД, або МРТ (залежно від ситуації). У заключенні обов’язково повинні вказуватися буквочки «BI-RADS» (єдина міжнародна класифікація змін у молочній залозі, прийнята для всіх діагностів, щоб всі, що проводять мамографію, розумі­ли, що зробили фахівці з УЗД і що їхні колеги побачили на МРТ) і ци­ферки біля цих буквочок, від нуля до п’яти. Мамографія, нагадаю, — це рентген, УЗД — це сонографія, його інші спеціалісти виконують, а МРТ — це радіологічне досліджен­ня.

Отже, BI-RADS 0−1-2 — це нор­ма, незалежно від того, що зна­йшли у грудній залозі. Така жінка після 40 років раз на рік чи раз на два роки повинна проходити до­слідження молочної залози. Якщо ми отримуємо BI-RADS 3−4-5, така пацієнтка йде до онколога на біопсію для того, щоб зрозумі­ти, що робити з тим, що знайшли у її грудній залозі. Нещодавно я спілкувалася з Андрієм Жигулі­ним, прекрасним хірургом, який займається онкологічними за­хворюваннями молочної залози, і він сказав, що сьогодні лікарі намагаються відійти від біопсії. Те утворення, яке знайшли, тре­ба видалити повністю, а не брати шматочок з нього, бо ми можемо не з того місця взяти і отримати хибно позитивний або хибно не­гативний результат. Після вида­лення утворення визначається, яке воно і що з цією пацієнткою далі робити.

— Пацієнти часто задають питання «Який аналіз крові по­трібно здати, щоб точно зрозу­міти, є у мене онкологія чи ні?».

— Це можливо лише у ситуації з лейкемією (онкологічним ура­женням кісткового мозку), коли ми можемо по звичайному ана­лізу крові запідозрити або навіть поставити діагноз, бо бачимо у зразку крові ті клітини, яких за нормальних умов там бути не по­винно.

Є пухлинні маркери. На сьо­годні відомо про 200 речовин цієї групи, але жодна з них не може використовуватися як єдиний діагностичний маркер раку! Ла­бораторії пропонують послуги з онкодіагностики (онкопанель може налічувати до 100 марке­рів). Людина приходить, здає ці аналізи. Результати — негативні. Людина зітхає з полегшенням: раку у неї немає. Або, навпаки, якийсь результат — позитивний. Все, «це — рак, пишемо заповіт». Не здавайте онкопанель без при­значення лікаря! Найчастіше ці онкомаркери використовуються для контролю лікування. Діагноз вже є, людині провели операцію, вона отримала хіміотерапію або радіотерапію і аналіз на онкомар­кери здає з метою контролю ре­цидиву. Є певні процедури, після проведення яких лікар може при­значати такий аналіз, наприклад, пацієнтці провели вишкрібання цервікального каналу або забрали вміст порожнини матки і є підозра на щось погане. Є певні маркери, які нам скажуть, з якою вірогідніс­тю там є або може бути рак.

— Як проявляється рак яєч­ників?

— Жодних специфічних симп­томів він не має (як і рак киш­ківника, до речі). Третина жінок у Великій Британії зі скаргами втрачає шість і більше місяців до постановки точного діагнозу. У 32% жінок діагноз встановлюєть­ся випадково при наданні екстре­ної допомоги. Яєчники дуже рідко болять. Єдиний спосіб виявити проблему — огляд у лікаря раз на рік. Бажано, щоб вас подивили­ся з використанням ультразвуку (і не зверху, а трансвагінальним датчиком). Якщо лікар щось за­підозрить (звісно, кожна ситуація розглядається окремо), може за­пропонувати пацієнтці діагнос­тичну лапароскопію. Потрібно за­брати побачене і впевнитися, що воно — нормальне. Рак яєчників, на жаль, досить швидко розвива­ється і дуже швидко може давати метастази.

Є певні неспецифічні симпто­ми, які можуть бути, а можуть і не бути:

  • порушення менструального циклу;
  • дисгормональні прояви;
  • порушення дефекації, здуття живота, який свідчить, що там вже все погано, бо з’явився асцит (за­звичай у таких випадках надають лише паліативну допомогу);
  • біль у животі;
  • збільшення живота;
  • порушення апетиту, нудота, схуднення.

— Хто більше ризикує?

— Низький ризик у жінок (по спадній, від фактора, який захи­щає жінку найбільше, до фактора, який захищає менше. — Авт.):

  • які приймали гормональні контрацептиви впродовж 5−10 ро­ків. Наголошую: це якщо ми гово­римо про рак яєчників. У випадку з раком молочної залози перед призначенням контрацептивів треба впевнитися, що з молочною залозою все гаразд. Контрацеп­тиви не викликають раку грудної залози, але якщо у молочній зало­зі вже є т. зв. передрак, і ми при­значили такій жінці контрацептиви або замісну гормональну терапію, можемо пришвидшити розвиток того, що там уже бул;
  • яким видалили матку. Це — погана історія, але зате раку яєч­ників у такої жінки може не бути;
  • які народжували.

Високий ризик у жінок (по спадній, від фактора ризику, який впливає на виникнення хворо­би найменше, до фактора, який впливає найбільше. — Авт.):

  • з ожирінням. Чому важли­во стежити за харчуванням і не мати зайвої ваги? Жирова ткани­на може продукувати з андроге­нів (тестостерону) естроген — той гормон, який продукують яєчни­ки. Чим більше у жінки жирової тканини, тим більший ризик, що у неї можуть виникати естрогенза­лежні раки;
  • які приймають ТІЛЬКИ естро­генні препарати (без прогестеро­ну). Увага: не контрацептиви!
  • з ендометріозом (на жаль, ендометріозні кісти можуть з ча­сом ставати раком);
  • з діагностованим раком мо­лочної залози (пам'ятаємо про мутацію BRCA);
  • з кістами яєчників, які не зникають;
  • які курять (тютюнопаління збільшує ризик виникнення муци­нозної карциноми вдвічі);
  • в яких оваріальний рак був у мами, бабусі, сестри або донь­ки (ризик зростає втричі). Не сам рак передається, а особливості обміну естрогенів. Якщо є випад­ки у родині раку яєчників, про це треба чітко знати, а не знати, що було «щось по жіночому». Ця ін­формація необхідна вашому ліка­рю для призначення правильних діагностичних обстежень.

— Як відбувається діагности­ка?

— Огляд з УЗД раз на рік, КТ, МРТ, лапароскопія (за необхід­ності) і онкомаркери. Зараз усіх відправляють здавати аналіз на індекс ROMA (розрахунок ри­зику раку яєчників за двома па­раметрами онкомаркерів), але насправді їх ефективність дове­дена за наявності кіст у жінок у пременопаузі (або постменопау­зі. — Авт.). У молодих жінок вони не інформативні, але нас уже так навчили, що треба здавати, тож одноразово, якщо у жінки впер­ше виявили якесь новоутворення у животі, її можуть скерувати на ці два онкомаркери. Але, знову ж таки, це має бути направлення виключно лікаря, а не жінка пішла сама і здала ці аналізи у лабора­торії.

— Що вказує на наявність пухлин у матці?

— Аномальні кровотечі; тазовий біль, дискомфорт при статевих актах; зміна розмірів живота; ди­зурічні явища.

Ці симптоми можуть бути як специфічними, так і говорити про щось інше. Кровотеча може бути спричинена поліпом. Тазовий біль або біль під час статевого кон­такту можуть бути пов’язані з не­рвовими розладами у тазу. Зміна розмірів живота — це може бути велика фіброміома. Порушення сечовипускання — це може бути цистит.

Основний метод діагностики — також ультразвук.

— А які фактори ризику?

— В американській школі аку­шерок керуються абревіатурою Old aunt («Стара тітонька»), де:

  • О — Obesity (ожиріння, коли є багато естрогенів);
  • L — Late menopause (піз­ня менопауза, після 55 років, що означає, що у жінки — багато естрогенів);
  • D — Diabetes mellitus (цукро­вий діабет);
  • A — cAncer (інші естрогенза­лежні раки: молочної залози, яєч­ників, колоректальний);
  • U — Unnoposed estrogen (не­прикриті естрогени: стійка анову­ляція, встановлений діагноз «син­дром полікістозних яєчників»);
  • N — Nulliparity (відсутність по­логів в анамнезі);
  • T — Tamoxifen, chronic use (довготривалий прийом тамок­сифену — препарату, який блокує дію естрогенів у грудній залозі і призначається на 3−5 років жінкам після успішного лікування раку молочної залози. Але у матці він, навпаки, підвищує рівень естро­генів. Ось така зла іронія. Тому такі жінки повинні проходити УЗД матки раз на пів року).

Діагностика раку тіла матки включає огляд у лікаря з УЗД раз на рік, аналіз на онкомаркери СА 125, ЦІФРА 21−1, ХГЛ (лише за призначенням лікаря) та КТ, МРТ і гістероскопію.

Читайте також: Правило № 1 для жіночого здоров'я

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Рак яєчників дуже рідко болить. У третини пацієнток пухлину виявляють, коли надають їм екстрену допомогу»