«Відставку прем’єра максимально відтягуватимуть. Але вона неминуча»

Політексперт Ярослав Макітра — про відгомін «Гончарукґейту» і те, хто може стати наступним очільником уряду

Ярослав Макітра

Здійнявши інформаційний шум і залишивши по собі неприємний осад, історія з так званою відставкою прем’єра закінчилася збереженням «словоблудного» Олексія Гончарука у прем’єрському кріслі. Після виховної десятихвилинки на камеру президент Володимир Зеленський відправив очільника уряду реалізовувати щедро дарований тому другий шанс. Одні розцінили це як вияв Зе! слабкості, яка, мовляв, серйозно похитне президентський статус «хто у домі господар». Інші, навпаки, поставилися до вердикту Зеленського як до виваженого рішення: між емоціями і тверезою оцінкою ситуації та її можливих наслідків президент обрав друге. Одне залишається очевидним — відставка Гончарука не скасовується, а лише відкладається. Чи надовго, цікавимося у політичного експерта Ярослава Макітри.

— На чию користь рахунок на полі­тичному табло після так званого Гон­чарукґейту?

— Думаю, переможців у цій історії не­має. Радше можна говорити про те, що програли усі сторони конфлікту. Зелен­ський постав перед важким вибором, опинившись у ситуації, коли своїм так званим поданням про відставку, адре­сованим не у Верховну Раду, а на Банко­ву, прем’єр, по суті, перекинув усю від­повідальність на президента. «Здобуток» Гончарука у цій історії — втрата довіри. Нічого не виграла і так звана група Ко­ломойського, яка кидається на умовних «соросят». Потіснити Гончарука не змо­гли, хіба що зайвий раз «засвітилися», хто чим дихає.

Варіант, який обрав президент, мож­на вважати шкідливим для нього. Але це зашкодило менше, ніж якби Зелен­ський вдався до кардинальних дій. Тут пригадується історія 2005 року, коли піс­ля конфлікту між тодішніми прем’єркою Тимошенко і секретарем Раднацбезу По­рошенком президент Ющенко розігнав обидві сторони. І на виході, щоб втрима­ти владу, згодом був змушений домовля­тися з Януковичем. Якби у нинішній ситу­ації Зеленський вчинив схоже — умовно кажучи, послабив би і Коломойського, і так звану групу грантоїдів («соросят»), з якими прийшов до влади, наслідки могли б бути аналогічними. Масштабний вну­трішній розкол був би лише початком.

— Чи надовго втримався у прем’єрському кріслі Гончарук? До закінчення (спливає у вересні) річно­го імунітету для уряду має шанс до­тягнути?

— Це можливо, якщо не відбудеться якихось серйозних катаклізмів. Якщо, наприклад, ще активніше почнуть дія­ти Коломойський і його група, піде гра на підвищення ставок, відбуватиметь­ся пряма атака на президента, конфлікт детонуватиме. Тоді і можуть піти серйоз­ні переформатування всередині: почати­ся з Гончарука, Богдана, а далі може по­сипатися вся конструкція.

Судячи з того, як повівся прези­дент у ситуації з Гончаруком, відставку прем’єра максимально відтягуватимуть у часі. Але вона неминуча з двох причин. Перша — коли серйозно почнуть сповза­ти рейтинги «Слуги народу», а потім і президента, знадобиться хтось на роль жертовного ягняти. Інший момент, який зіграє проти Гончарука, — втрата довіри з боку Зеленського. Не думаю, що пре­зидент так просто проковтнув те, що про нього казав прем’єр.

Ким можуть замінити Гончарука? Швидше за все, на Банковій не наважать­ся на різкий крен: наступником може ста­ти хтось із команди Гончарука, людина, не менш лояльна до наших західних до­норів (серед імовірних кандидатів озву­чують, зокрема, прізвище очільниці Мін­фіну Оксани Маркарової. — «ВЗ»).

— Так званий Гончарукґейт заго­стрив увагу до проблеми із «жучками» та «балакучими рибками» у владних кабінетах. Але чи стане він поштов­хом до її вирішення?

— Президент дав доручення розібра­тися. Побачимо, про що прозвітують ті, кого це доручення стосується. Але про­блема не лише у «жучках». Є питання щодо взаємодовіри. Якщо люди сидять за одним столом і одне одного запису­ють, грають одне проти одного, тут ні­які спецслужби не допоможуть. Та й де гарантія, що під приводом перевірки у кабінетах ще більше «жучків» не натика­ють?

— Одне одного записують? Тобто допускаєте, що запис тих же нарад у прем’єра міг вести хтось із учасників?

— Звичайно, на телефон чи інший при­стрій. А потім ця інформація зливається в Інтернет і використовується як елемент внутрішніх інформаційних війн.

А тим часом…

Двоє-троє міністрів з уряду Гон­чарука можуть залишити свої по­сади за власним бажанням. Про це в інтерв’ю «Українській правді» за­явив очільник фракції «Слуга наро­ду» Давид Арахамія. Прізвищ по­тенційних «вихідців» не озвучив, згадавши лише про міністерку розвитку громад і територій Альо­ну Бабак, яка вже подала заяву про відставку.