«Я сказала тверде „Ні“ свекрусі, і наші стосунки від цього тільки виграли»

Книга бізнес-тренера, підприємця зі Львова Людмили Калабухи «Почніть говорити «Ні» — бестселер, який розмітають з полиць. Вже друкують третій тираж. Без копійки на рекламу і просування книга шість тижнів трималася в топ-продажах у всіх книгарнях України. А згідно з 19-им Всеукраїнським рейтингом «Найкраща книжка 2017», книга «Почніть говорити «Ні» увійшла до топ-10 найкращих книг у категорії «Бізнес /економіка/ успіх».

Як сказати «Ні»? Де взяти для цього сміливість? Як відмовити і не тільки зберегти добрі стосунки, а й викликати повагу, навіть захоплення? Ексклюзивно для читачів «ВЗ» Людмила Калабуха відповіла на ці запитання.

— Пані Людмило, розкажіть про ситуацію з власного життя, коли вам доводилось відмовляти, але зберігати добрі стосунки з тією людиною?

— Багато дівчат не знають, як правильно відмовити… свекрусі. Я сказала тверде «Ні» свекрусі, і наші стосунки від цього тільки виграли.

Як? Застосувала у спілкуванні з нею секрети переговорів за всіма правилами великого бізнесу. Чітко тримайте в голові ціль: про що саме ви хочете домовитися, коли вирішили обговорити зі свекрухою те, що вам категорично не сподобалося в її поведінці. Тільки конкретика, а не емоції.

Наприклад:

● щоб не входила без стуку до вашої кімнати';

● щоб не говорила за присутності гостей, що ви не вмієте розпоряджатися грошима, погано готуєте, перете, прасуєте.

Робіть це відразу після конкретного випадку, а не через півроку, коли образи вже б’ють через край. Як тільки озвучили ситуацію, яка вас не влаштовує, дайте можливість висловитися свекрусі. Хай скаже свою думку і свої аргументи. Вислухайте її до кінця, як би емоційно вона вам не відповідала.

— Та стримувати свої емоції та образи на несправедливість, а інколи неправдивість звинувачень, буває ду-у-уже складно! Що допоможе?

— Правила великого бізнесу! Уявіть, що перед вами стоїть клієнт, який безпідставно говорить, що у вас дорого, він бачив дешевше, і взагалі, ви хапуга та аферистка. Звичайно, можна набрати повні груди повітря і сказати все, що ви про нього думаєте. Та ваша мета — не сварка та грюкання дверима, ваша мета — це продаж. І в сімейному житті те саме. Ваша мета — домовитися і мирно співіснувати.

Наводьте правильні аргументи. Їх секрет у тому, що ви говорите не про себе і свою тонку душевну організацію, яку свекруха безжально щемить своїми діями та словами. Ви говорите про вашого чоловіка, її сина, — як він переживає через те, що дві найрідніші жінки в його житті не можуть досягти згоди, ображають одна одну, а він ходить засмучений і не в змозі прийняти нічию сторону, бо однаково любить вас обох. Cаме тому, щоб він був щасливий, вам потрібно домовитися.

Питаєте її думку з цього приводу. Якщо вона дуже хоче брати участь у вашому житті — готувати на вечерю улюблені страви вашого чоловіка, пришити йому ґудзика на сорочці, випрати ваші речі, дозвольте їй це робити. Не сприймайте це як зазіхання на вашу територію. Вважайте, що робите поступку чи знижку клієнту в продажах.

І пам’ятайте: нам потрібен мир і тільки мир. Але мир двох рівних партнерів переговорів, які йдуть на рівноцінні поступки один одному, не конкурують і нікому нічого не доводять. Ваша сім’я — не місце для сварок та баталій. А мама вашого чоловіка — не ворог, а найрідніша його людина, майбутня рідна бабця ваших дітей, яка може стати мамою і для вас. Як стала рідною мамою для мене моя свекруха, хоча у нас колись також були великі непорозуміння.

— Чому люди бояться відмовляти?

— Нас тримає у полоні хибних переконань cиндром «хороших дівчаток та хлопчиків». Нас із дитинства вчили бути ввічливими, чемними, ніколи не ставити іншу людину в незручне становище та ніколи не відмовляти тим, хто просить. Тільки життя нас вчить: якщо будемо постійно комфортними, безвідмовними та зручними для інших, станемо дуже дискомфортними для себе та своїх рідних.

Ми хочемо подобатися. Намагаємось догодити іншим. Нам важливо, щоб усі вважали нас приємними людьми. Нам незручно висловити свою думку, коли вона відрізняється від думки інших. Переживаємо, що хтось обуриться нашою відмовою і це призведе до конфлікту в колективі чи у стосунках.

У нас моментально виникає почуття провини: ми ж такі погані, як можемо комусь в чому відмовити, а якщо людям треба?

Нам шкода людей! Вони ж без нас пропадуть! Із почуття жалості ми відмовляємося від власних мрій та бажань. А насправді не дозволяємо тим, хто паразитує на нас, подорослішати і взяти відповідальність за своє життя.

— Тоді, Людмило, дайте ТОП-3 поради для читачів «ВЗ» від Калабухи: як відмовити роботодавцю/подрузі/залицяльнику.

— Інструменти грамотних відмов для всіх перелічених категорій людей універсальні!

1. Не обіцяйте того, що потім не збираєтеся виконувати.

Не давайте слово зробити те, чого ви не можете чи вам невигідно робити. Не треба розповідати про міфічні золоті гори, щоб сподобатися і виглядати гарно в певних ситуаціях. Особливо на початках вашого спілкування. Тоді й не треба буде відмовляти.

2. «У мене є правило».

Ваше «Ні» — це спосіб позначати межі та кордони, які ви встановили. Це ключове слово порядку, структури і дисципліни вашого життя. У мене є правило — не брати на роботу друзів.

У мене є правило — ніколи нікому не позичати гроші і ні в кого гроші не позичати.

У мене є правило — не братии ні в кого нічого безкоштовно, щоб потім не бути винною. Бо моє правило — я ніколи нікому нічого не винна.

Що вам дає цей метод, коли ви говорите про своє правило: даєте зрозуміти, що «Ні» — це не разова відмова, а ваша серйозно продумана, виважена позиція; наголошуєте, що тут немає нічого особистого, це не залежить від цієї конкретної людини і її поведінки, ви так чините стосовно всіх.

3. «Поганий і добрий поліцейський».

Саме так! І в поганого, і у доброго поліцейського одна мета — дізнатися потрібну інформацію від підозрюваного. Тільки один залякує і погрожує, а другий вибачається за його поведінку, він м’який та співчутливий.

Як за допомогою методу двох поліцейських красиво відмовити, коли просять позичити гроші (а це не входить у ваші плани), чи дуже наполегливі клієнти просять дати більшу знижку, ніж ви можете? «Я із задоволенням би тобі позичила гроші/надала знижку, та, на жаль, мій діловий партнер/мама/чоловік/керівник не дозволяє мені цього робити. Я вже просила дозволу позичити гроші/надати знижку, та мені категорично у цьому відмовили».

От ви і хороша людина в очах прохачів. Тобто класичний «хороший поліцейський», а «поганий» — інша людина, хай навіть і міфічна.

Вітаю, у вас залишились прекрасні стосунки, і ваші гроші також при вас (усміхається. — Авт.).