«У деяких районах будемо міняти керівників. Їхня філософія не змінилася…»

— Пане Валерію, які ваші найбільші досягнення на цій посаді, і що наразі не вдалося реалізувати?

— Коли я прийшов на цю посаду, 40% вакансій керівного складу були недоукомплектовані. На деякі довелося двічі перепризначати керівників. Не кожен зміг бути керівником. Можливо, був хорошим оперативним працівником чи хорошим слідчим, але як керівник ще не дозрів. Це був природний кадровий відбір. Гірше не стало. Сформовано управлінський склад. Зараз займаємося формуванням територіальних підрозділів у районах, містах. Навіть по дільничних вже немає некомплекту. Бракує патрульних, працівників груп реагування у районах та у конвойних підрозділах. Оголошено конкурси. Зарплата молодших спеціалістів у межах 7−8,5 тис. грн. Слідчі отримують — 10−11 тисяч грн. (керівник обласної поліції Валерій Середа отримує 33 тисячі грн. на місяць. — Авт.). Але на ринку праці з’являються нові підприємства, людина, наприклад, може піти працювати на «Фуджікуру», відпрацювати зміну і все — у неї голова «чиста».

У поліції так не вийде. Це і додаткові відпрацювання, і робота по 12−24 години в ізоляторі тимчасового тримання. Фактично треба жити у тюрмі, де можна і на туберкульоз захворіти. А гроші такі ж, як і на підприємстві.

— Чого бракує вашим працівникам?

— Терпіння! Не всі готові працювати у нинішніх умовах. Я у правоохоронних органах з 90-го року, тому можу порівняти, які умови були раніше і тепер. Ті, хто зараз вже на пенсії, може позаздрити молодим, які тільки прийшли у поліцію. Хтось скаже, бракує комп’ютерів… Колись ми розкривали злочини,

маючи одну друкарську машинку, і убезпечували людей. Немає меж досконалості! Але для дільничного, до прикладу, основний інструмент — спілкування з людьми, його мають знати на дільниці. І не забувайте, що наша країна у стадії війни. І у першу чергу кошти витрачаються на те, щоб забезпечити бійців там.

Треба визначати пріоритети. Наприклад, групи швидкого реагування у сільській місцевості. Львівщина була експериментальною під час проведення реформ. За кордоном у цій групі швидкого реагування і психолог є. Ми до цього йдемо. Раніше люди чекали на слідчо-оперативну групу до 4−5 годин (особливо у районах). На сьогодні середній час прибуття поліції — 25 хвилин. Це може бути 5, 10 хвилин, 45. Все залежить від кількості викликів. Є повідомлення про пограбування чи завдання тілесних ушкоджень, тобто є фізична загроза. Це першочергове завдання. І група їде туди. А на повідомлення про те, що «сусіди голосно слухають музику ввечері», реагуємо за першої можливості. Так є у всьому світі.

— Останнім часом конфлікти трапляються на ґрунті російської попси, яку крутять у деяких барах…

— Якщо чую, що у тому чи іншому закладі звучить російська попса, не ходжу у ці заклади. Мені неприємно. Чи зможуть російську попсу заборонити у законний спосіб? Не знаю, чи є для цього законні підстави. Тих артистів, які свого часу робили в Росії антиукраїнські заяви, на рівні міста заборонили. Хочу звернути увагу на те, що є рішення виконкому заборонити у Львові піротехніку. Але коли подають заявки на проведення масових заходів, вказують, що під час масових заходів будуть застосовуватися петарди, фаєри. І міська рада це погоджує… Ми надсилали до мерії відповідні листи. Згадайте ситуацію 30 травня під обласною радою, коли були дозволені піротехнічні засоби… Які ми мали наслідки. (Торік Львівську облраду під виглядом націоналістів захопили російськомовні молодики. Напустили у сесійну залу газу, кидали димові шашки. — Авт.).

— Чи вдалося вам побороти корупцію всередині правоохоронних органів? Є випадки, коли за непритягнення до кримінальної відповідальності платять керівникові 5 тисяч доларів…

— Є відповідні служби, які займаються питаннями боротьби з корупцією. Але, на жаль, маємо випадки затримання працівників Нацполіції за отримання неправомірної вигоди. Це стосувалося уникнення відповідальності як щодо кримінальних, так і адміністративних справ. Причому у деяких випадках працівники не впливали на хід тієї чи іншої справи. Вони були дотичні до неї. А обіцяли людям, що «порішають». За відповідну винагороду. Ці затримання проводили працівники СБУ та внутрішня безпека. Якщо у нас є інформація, що якийсь працівник займається не тим, чим треба, ми про це інформуємо Службу внутрішньої безпеки.

— З одного боку, факт, що у поліції недобір, свідчить про те, що тут немає тотального хабарництва… А до вас лобісти ходять?

— Я інколи вмовляю людину йти на керівну посаду. А колись стояла черга! Дзвінки, лобіювання: «Візьми того, він дуже порядний. Буде служити вірою і правдою». Зараз цього немає. Я шукаю людей. Відбираю. Бачу, людина більш-менш перспективна, — пропоную їй керівну посаду. Багато хто відмовляється. Їх лякає відповідальність. Робити свою роботу і відповідати тільки за себе, це одне. Ти фахівець, ти знаєш, як це робити. А коли стаєш керівником, відповідаєш за підлеглих.

До мене інколи звертаються депутати, місцеві керівники щодо тієї чи іншої справи. Але виключно, щоб дізнатися про хід розслідування. Такого, щоб просили «закрий справу або тягни у той чи інший бік», немає. Ті, хто мене знає, розуміють, що я цього робити не буду.

— Громадські активісти на Львівщині досить активні. Велике питання, чи вони незалежні… Але все-таки вони вам допомагають чи заважають?

— Палиць у колеса не вставляють. Але іноді можуть висловлювати незадоволення роботою поліції. Є випадки співпраці з деякими громадськими активістами. Неодноразово активісти зі Старосамбірського району по гарячих слідах виявляли незаконні вирубки і прямо мені телефонували. Я давав вказівки, і ми затримували цих людей.

— А яка ситуація у Львові з вуличною злочинністю?

— Вулична злочинність завжди була. Сказати, що вона підвищилася, не можу, статистика говорить про інше. Удвічі зросла кількість підозр, а це означає, що ці справи скерують до суду і зловмисники будуть притягнуті до відповідальності. Ми вже знаємо, як доводити у правовому полі їхню вину. Але потрібен час, щоб їх вирахувати, зібрати доказову базу. Ми ж не екстрасенси! А законодавство лояльне до таких крадіїв. У нас є люди, щодо яких відкрито по п’ять-шість кримінальних проваджень. Ми їх ловили, затримували. Суд їх не арештовує, бо це вважається неважким злочином. І коли в суді розглядається питання щодо притягнення їх до кримінальної відповідальності, це в основному штрафи або умовний термін. Максимум вони перебувають у відділку за такий злочин три години. Тому потрібні зміни до закону. Безкарність породжує безвідповідальність. Професійні квартирні крадії виносять з квартири мінімум 10 тисяч доларів. Це відома група «гастролерів» з країн СНД, яку ми взяли. Суд відпустив їх під заставу у 30 тисяч грн. А нам відомо, що таких квартир вони пограбували щонайменше п’ять.

— Кажуть, у Львові є «мамочка», яка «дахує» ромів. Гроші йдуть наверх…

— Де ж ті гроші? Це неправда. На зустрічі з представниками місцевих ромів я сказав, що у Львові є одна жіночка, ромської національності, яка допомагає тим заїжджим у їхній протиправній діяльності (Наразі її прізвища у поліції не називають. — Авт.). Ми часто не можемо ідентифікувати осіб, яких затримуємо за крадіжки. А тому їм не можуть виписати навіть тимчасового посвідчення. «Я Єва з-під Берегова», називає прізвище, коли ми робимо запит, виявляється, там цілий табір з таким прізвищем. Раніше діяли приймальники-розподільники, де ми їх закривали до встановлення особи. Зараз у нас три години — і все. Велика проблема з підлітками. Ми їх атримуємо за пограбування, віддаємо у дитячий заклад (установа відкритого типу). Вони там дві години посидять і щезають. Після того до нас звертаються керівники, що пропали діти, і ми маємо іншу проблему.

— У Львові створили групу «Л.О.В.Ц.І», яка бореться з кишеньковими на вулиці, зокрема ромами. Як ви ставитеся до такої ініціативи?

— Якщо громадські активісти нас інформують про ті чи інші злочини або ми спільно проводимо якісь заходи, де вони виступають свідками і понятими, така ініціатива вітається. Якщо хтось незаконно застосовує фізичну силу, той сам стає правопорушником. Не усі роми займаються крадіжками. Ті, що розбили табір під Львовом, метал викопують і здають, кошики плетуть… А є організовані злочинні групи ромів, у них все структуризовано. Вони приїжджають до Львова, винаймають пристойні квартири. Ми близько тридцяти таких «елітних» злодіїв уже затримали. Вони сидять у СІЗО.

— Недавно у Червонограді спалили автівку директора місцевого ринку. Так виглядає, що у цьому районі «права качає» кримінал. А в інших містах є тиск на бізнес?

— У цій справі триває слідство. Раніше ринок одним належав, вони там керували, отримували з того прибуток. Зараз — іншим. Там тривають судові розгляди. І ті, і ті не хочуть поступитися, капості один одному роблять. Загалом це криміногенний район. Свого часу до Червонограда, Новояворівська та Нового Роздолу поселяли раніше судимих. Їх залучали до робіт на шахтах, на «Сірці». У Львові таких випадків немає. До поліції ніхто не звертався, що рекет «наїжджає». Я знаю багатьох бізнесменів, бо народився і виріс у Львові. Про такі випадки ніхто не говорить. А ось підпали автівок бізнесменів торік траплялися. Злочинців затримували.

— Скільки на Львівщині нерозкритих справ?

— За останні десять років — понад 40 тисяч справ. Вони в архівах, але не закриті. Є резонансні справи, які забрали до Києва. Тоді створюється слідча група з прокурорів та правоохоронців Міністерства внутрішніх справ. Нам дають лише окремі доручення (Справу сина лікаря-уролога Ореста Циньовського, якого убили через два роки після вбивства батька, передали до Києва — і «з кінцями». Це був 1999 р. — Авт.). Над розслідуванням кримінальних проваджень минулих років, за графіком, працює група слідчих.

— Підлеглі вас бояться? Ви строгий керівник?

— Треба їх питати (усміхається. — Авт.). Не помічав страху… Намагаюся бути доступним. На нарадах звертаюся до підлеглих, щоб не замовчували проблем. Приходили, радилися. Торік ми мали проблему з крадіжками елітних автомобілів. Злочинці викрадали автомобілі і зникали. Я звернувся до глави Нацполіції Сергія Князєва. До нас приїхали аналітики з Києва. Проаналізували ситуацію у масштабах країни, і ми затримали групу «Хонда» (професійні злочинці спеціалізувалися на викраденнях саме цих авто, тому й отримали таку назву від правоохоронців. — Авт.). Ще взяли дві менші групи. Ті, хто не приходить до мене за порадою, як керівники не дозріли. Зараз у деяких районах будемо міняти керівників. Їхня філософія не змінилася. Коли вказую на проблему, кажуть: «Шеф, я все зроблю». А що буде робити — не може сформулювати. Півроку — картина не змінюється. Якщо наступний керівник буде непрофесійний, теж піде…