«Хто захоче стати суддею у майбутньому, має закінчити школу суддів»

Маючи на руках диплом юрфаку, суддею так легко не станеш

Голова Апеляційного суду у Львівській області Петро Каблак

Протистояння між Громадською радою доброчесності (ГРД) та Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС), яка проводить оцінювання служителів Феміди, загострюється. Громадські активісти заявили про свій вихід з процесу. Причини такого рішення озвучили під час брифінгу.

«На суддівському конвеєрі ВККС влаштовує суддям псевдоперевірку їхнього професійного рівня та доброчесності, — йдеться у заяві ГРД. — Порушуючи закон та Конституцію, ВККС зробила все для того, аби громадськість не змогла перешкодити цьому конвеєру. Більше того, своїми рішеннями Комісія дала зелене світло усім суддям, які ухвалювали рішення проти учасників Революції гідності.

Аби влада, розхвалюючи досягнення судової реформи перед українцями та міжнародними організаціями, вкотре не використала громадськість, Громадська рада доброчесності вирішила припинити свою участь у квазіпроцесі очищення суддівського корпусу". Зі слів активістів, Вища кваліфкомісія суддів проігнорувала заяву про вихід Громадської ради доброчесності із процессу оцінювання та продовжила псевдоспівбесіди із суддями. У повідомленні на своєму сайті ВККС запропонувала ГРД «виконувати покладені на неї законом обов’язки та сприяти оцінюванню суддів…».

Чого очікувати від судової реформи, чи буде в Україні створено Антикорупційний суд та чи мають право на помилування довічно ув’язнені? Ці та інші запитання — у розмові з головою Апеляційного суду у Львівській області Петром Каблаком.

— Петре Івановичу, що відбувається з реформуванням судової системи? Іноді здається, що суди перебувають у глибокому підпіллі. Справи відкладаються на декілька місяців. А люди з надією на справедливий суд лише оббивають пороги судів. Але толку мало…

— Уся судова система в режимі реформування. Усі судді зобов’язані пройти оцінювання. Сьогодні суддя має скласти тести на знання теорії права, якщо він розглядає цивільні справи, відповідно, має знати цивільне право, сімейне, трудове тощо. Якщо кримінальні — Кримінальний кодекс, положення Конституції, антикорупційне законодавство. До оцінювання треба було готуватися, багато читати. Судді Апеляційного суду у Львівській області з 3 квітня підуть на завершальний етап: їх чекають психологічні тести та співбесіда. Деякі судді можуть і не пройти оцінювання… Але у нас колектив професійний (усміхається. — Авт.). Тож надіємося, що у нас всі судді пройдуть перевірку. Я, до прикладу, уже пройшов тести на знання законодавства та практичнее завдання. Мені попалася не дуже складна справа. Це був позов банку до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим рахунком. Районний суд відмовив банку у задоволенні позову, посилаючись на те, що банк пропустив строк позовної давності (під час оцінювання додається весь пакет документів). Я залишив без змін рішення першої інстанції. Але його, відповідно, треба було мотивувати.

— Деякі громадські активісти заявляють, що суддівська перевірка, це як конвеєр. На співбесіду витрачається мінімум часу. Єдина мета — зберегти суддям посади та відзвітувати про «успішне завершення» реформи. Невже отримаємо на виході тих самих корумпованих суддів?

— Оцінювання суддів — це один із кроків очищення. Раніше я не чув, щоб після атестації суддю звільнили з роботи. Сьогодні уже є прецеденти, за моєю інформацією, коли судді не пройшли атестації. Хоча самих рішень ще немає. Бо якщо судя не набрав мінімального бала, він підлягає звільненню. І таке рішення ухвалює Вища кваліфікаційна комісія.

— Але громадські активісти мають претензії і до членів Вищої кваліфікаційної комісії. Кажуть, у комісії є одіозні судді, які ухвалювали рішення про розгін Майдану і притягнення мирних мітингувальників до кримінальної відповідальності. За це не були покарані.

— Які би там одіозні судді не були, якщо комп’ютер видав за тестами менше, ніж 46 балів, все — варіантів немає! Усі теоретичні і практичні завдання закодовані (прізвищ у тестових завданнях немає). Чотири члени Вищої кваліфікаційної комісії перевіряють практичне завдання окремо, виставляють бал. А комп’ютер підбиває середнє арифметичне. За практичне завдання необхідно отримати не менше 60 балів.

— Чи буде в Україні врешті-решт Антикорупційний суд?

— Верховна Рада прийняла закон у першому читанні. Але до нього є багато запитань. Одне з головних зауважень, на якому наполягають наші іноземні партнери, до Громадської ради доброчесності мають бути залучені іноземні експерти. Крім того, законодавці не визначились, чи розглядатиме Антикорупційний суд справи держслужбовців усіх рангів, чи їх треба розділити. Наприклад, якщо йдеться про справу голови райадміністрації та справу міністра, який має вищий ранг. Це питання наразі не вирішене.

— А ви як ставитеся до цього Антикорупційного суду? Чи є у нас шанс, що корупціонерів на державних посадах стане менше?

— Моя думка не збігається з думками моїх колег. Але я вважаю, що Антикорупційний суд потрібен. Чому? Якщо ми почали в країні боротьбу з корупцією не на словах, а на ділі, якщо ми для цієї боротьби створили антикорупційні органи, це коло потрібно замкнути. Хоча деякі колеги кажуть, що у нас, мовляв, недостатньо професіоналізму, аби розібратися у цих справах. У світі небагато країн, де діє стільки антикорупційних органів. Я вважаю, якщо через 5−10−20 років ми поборемо в країні корупцію, відпаде питання і у цих структурах. Наразі згортати цей процес на корені неправильно.

— У судах області відчувається брак кадрів? Чи продовжують судді звільнятися з посад?

— Брак кадрів у судах відчувається уже не перший рік. Зараз це вже поодинокі випадки. Всі, хто хотів піти, пішли ще півтора року тому. Залишилися психологічно стійкі до тих катаклізмів, які відбуваються у суспільстві і в судовій діяльності. Або судді, у яких варіантів немає, бо ще не мають права на відставку. Крім того, щоб звільнитися, треба спочатку знайти якусь роботу. В Апеляційному суді у Львівській області у строю 34 судді із 55. Ми ще у кращій ситуації, ніж деякі Апеляційні суди інших регіонів. Є регіони, де у судах працює 30−40% суддів.

Не знаю, чи проблема в атестації… Я, наприклад, нещодавно їздив до Києва на оцінювання. Група — 57 чоловік. Із 57 чоловік троє не прибули. Один — через хворобу. А двоє подали у відставку і вирішили це оцінювання не проходити. Можливо, людині залишився рік чи два до «крайнього» віку, поки можна перебувати на посаді, і вона подумала, що не варто їздити, нервуватися, вчитися. Є випадки, коли колишні судді розпочинають адвокатську практику тощо.

— Згадала резонансну справу ріелторки Кушинської, яку 20 років тому розглядав львівський Апеляційний суд. І засудив її за вбивство двох людей до довічного ув’язнення. Чи мав право президент помилувати вбивцю, яка не визнала своєї вини?

— Закону про помилування в Україні немає. Але Конституцією передбачено, що президент має право помилувати людину. Щоб дійти висновку, є підстави для помилування чи немає, необхідно провести копітку роботу. Президент не буде цим займатися, бо на це потрібен час і ресурси. Тому при Адміністрації президента створена спеціальна комісія з помилування (точної кількості її членів у положенні не вказано, можливо, вона може змінюватися). У комісію можуть залучатися вчені, митці, на зразок суду присяжних. Багато людей там не фахівці-юристи, а люди, які мають авторитет у країні і займають різні посади. Бо фактично розбиратися немає у чому. Є рішення суду, людина відбуває покарання.

Вона (Кушинська. — Авт.) не визнала своєї вини в Апеляційному суді Львівської області. (На той час Петро Каблак ще не працював у цьому суді. — Авт.). Суд засуджує людину, навіть якщо вона цього не визнала, — веде далі Петро Каблак. — Її вина у цьому суді доведена. Однак суд може і пом’якшити вирок, якщо людина покаялась. Можливо, їй і дали довічне ув’язнення, бо вона не визнала своєї вини. Раз не визнала, значить, не кається. Раз не кається, значить, потрібен довший термін для того, щоб все осмислила. А щоб застосувати помилування, як написано у положенні, вона має визнати свою вину (Петро Іванович показує мені положення, яке стосується роботи комісії з помилування. — Авт.). Дивіться, що тут написано: «Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненного злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка в місцях позбавлення волі, щире каяття…». Але тут важко сказати, «щире каяття» — в суді чи тепер? Бо вона тоді могла не каятися і не визнавати вини. А просидівши 20 років, могла змінитися. Могла статися переоцінка різних обставин і своєї позиції. Я вважаю, що вона тепер мала покаятися, хоча можна трактувати це питання по-різному.

— І часто президент милує вбивць? До речі, адвокат Кушинської заявляє про її невинуватість і збирається це довести у суді.

— Статистика свідчить: за минулий рік в Україні помилувано 139 осіб. Якщо брати останні роки, спостерігається тенденція до збільшення. Адвокат може говорити різне… Вирок є, він у законній силі, його ніхто не відмінив. Законом передбачено механізми перегляду справ. Але усі ці механізми свого часу були використані. Вона (Кушинська. — Авт.) засуджена ще у 2005 р. У 2005 р. Верховний суд переглядав цю справу і залишив без змін. Вона у 2011 р. зверталася з заявою про перегляд справи — їй відмовили, і у 2014 р. також відмовили.

— Як ви вважаєте, чи у правильному напрямку ми рухаємося із судовими реформами?

— Країна, яка рухається вперед і розвивається, має постійно проводити реформи. Зокрема і у судовій галузі. Реформи у нас були і раніше. Просто зараз вони тривають довше. Нам потрібні якісні зміни. А для цього потрібно проаналізувати попередній досвід і зробити правильні висновки.

Деякі судді, які вже пройшли певні етапи оцінювання, кажуть, ця процедура змусила їх прочитати те, до чого раніше руки не доходили. Хоча перед тим обурювалися, чому мають сідати за парти на старості років і вчитися як студенти. А все через постійну зайнятість на роботі. На сьогодні один суддя розглядає на місяць близько ста справ! Це дуже багато. А той, хто захоче стати суддею у майбутньому, має закінчити школу суддів (скласти вступні іспити). Тобто маючи на руках диплом юрфаку, суддею так легко не станеш.