«Про масштабний джазовий проект мріяла чотири роки»

Ви любите джаз так, як його любить солістка Львівської філармонії Наталія Грановська? Співачка виношувала проект Simply the best чотири роки — плекала, леліяла і створила грандіозне шоу, прем'єра якого відбудеться 25 березня у Львівській філармонії. Про творчий шлях і здійснення найзаповітнішої мрії Наталія Грановська розповіла журналісту «ВЗ».

— Незабаром у Львівській філармонії відбудеться ваш сольний концерт. Чим цього разу здивуєте вибагливу львівську публіку?

— Це — масштабний проект, про який мріяла чотири роки. Не зовсім сольний концерт, адже разом зі мною виступлять солістка філармонії Маріанна Лаба і запрошений зірковий гість Аніс. У супроводі оркестру виконаємо джазові хіти, а допомагатиме нам бек-вокал — Ladies Trio, які додадуть концертові особливого шарму.

—  Не лише співаєте, а й фонтануєте ідеями. Ви — автор мюзиклу «Королева карнавалу», де й виконали головну роль Дони Скандалони. Чому вирішили не просто дати концерт, а створити мюзикл?

— Я — автор ідеї «Королеви карнавалу». Музику написав відомий композитор Ігор Поклад, сценарій — Олександр Вратарьов. Випадкове знайомство з Ігорем Покладом народило ідею втілити мюзикл у життя на сцені нашої філармонії. Ми його показували чотири рази і щоразу з повним аншлагом. «Королева карнавалу» мене надихнула і пізніше відбувся проект «Свято оперети», згодом — проект Vive la France!, де виконувалися твори французьких композиторів, а гостям подавали каву по-французьки… Тепер от Simply the best.

— Ви — випускниця Національної музичної академії імені Чайковського. Чому вирішили вступати у столиці, адже народилися у Мостиськах на Львівщині? Чому не Львівська консерваторія?

— Мій тато — військовий. Два роки батьки жили у Мостиськах, і я там народилася. Потім батька перевели до Львова, а тоді до Києва. Тому я вчилася у столиці - там закінчила школу, вступила в університет імені Тараса Шевченка, а потім — консерваторію.

— То ви співачка з двома вищими освітами?

— Так. Перша освіта — «адміністративний менеджмент».

— З дитинства знали, що станете співачкою?

— Це була найзаповітніша і найпотаємніша мрія відтоді, як себе пам’ятаю. Ходила до звичайної школи, а паралельно — до музичної. Вчилася грати на фортепіано. Але співала завжди і всюди. Для себе! Приходила зі школи і по чотири-п'ять годин співала. Коли мені виповнилося 16 років і постав вибір — ким бути, чітко розуміла, що маю бути співачкою. Але не знала, де навчають вокалу. Тому й вступила в один з найкращих університетів України. На другому курсі зрозуміла, що це не моє. Почала шукати дорогу, яка приведе мене до консерваторії. Розуміла: якщо Господь захоче, щоб я співала, то двері будуть відкриватися. Мене прослухав педагог із вокалу, і я почала готуватися на підготовче відділення вокального факультету консерваторії. У підготовку входило триразове заняття з вокалу і фортепіано, курси італійської та англійської мов. А ще танці і сольфеджіо. Паралельно закінчувала університет. І лише тоді вступила у консерваторію.

— Першу сходинку на велику сцену подолали…

— Першу подолала, але важливою сходинкою у становленні мене як співачки був пошук педагога, який би мені поставив голос. І Господь мені таку дав. Це Любов Петрівна Крижановська. Її вихованці співають не лише в Україні, а й на світових сценах.

— Ви багато років виступали у Києві і стали лауреатом міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ століття». Але покинули столицю і приїхали до Львова…

— Найголовніша причина у тому, що Львів для нашої родини — це рідне місто. Це місто кохання моїх батьків. І коли я сказала батькам у 2012 році, що їду на роботу у Львівську філармонію, вони були щасливі. Не буду вас переконувати, що Львів — культурна столиця, оаза мистецтва і неповторний шарм… Творити у Львові - це наче витягнути щасливий лотерейний квиток.