Пам’ятає часи своєї молодості — не пам’ятає, що їв сьогодні на сніданок…

Як пояснює відомий лікар-психіатр Євген Скрипник, хвороба Альцгеймера — це набутий розлад інтелекту. Мозкова діяльність знижується тривало, поступово та, на жаль, незворотно. Хвороба Альцгеймера є найчастішою причиною деменції — стійкого порушення когнітивних функцій. Деменція може розвинутися у 50−80 років, а може й раніше.

Нещодавно комісія журналу Lancet, яка складає рекомендації щодо профілактики деменції, оновила список факторів ризику. Хороша новина — на кожен із цих чинників можемо так чи інакше впливати.

2017 року до переліку входило дев’ять факторів:

1. проблеми зі слухом у середньому віці;
2. погана початкова освіта;
3. куріння у старшому віці;
4. депресія в старшому віці;
5. відсутність фізичної активності в старшому віці;
6. соціальна ізоляція у старшому віці;
7. гіпертонія у середньому віці;
8. діабет у старшому віці;
9. ожиріння в середньому віці.

Чинники перераховані за зменшенням значущості доведеного впливу на розвиток синдрому.

«Усі ці фактори в сумі підвищують ризик деменції до 35% щонайменше. Для порівняння, ген ApoE4, залучений до розвитку хвороби Альцгеймера, — на 7%», — каже лікар.

2020 року список чинників ризику поповнився ще трьома:

10. зловживання алкоголем;
11. черепно-мозкові травми;
12. забруднене повітря.

Набір з цих 12 факторів відповідає вже за 40% випадків деменції.

А торік до переліку додалося ще два:

13. неліковані хвороби очей;
14. підвищений рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).

Ці два додаткові чинники ризику пов’язані з 9% всіх випадків деменції — приблизно у 7% випадків через високий рівень ЛПНЩ (починаючи з віку 40 років), і у 2% — через неліковану патологію органа зору.
З усіх 14 факторів найбільший вплив у глобальному масштабі виявляє втрата слуху та високий рівень «поганого холестерину» (ризик зростає на 7%), а також низький рівень освіти, який людина отримує в дитинстві, та соціальна ізоляція в дорослому житті (5%).
7 чинників із 14 пов’язані зі способом життя. Тобто якби люди дбали про збереження та зміцнення свого здоров’я, хвороби Альцгеймера вдалося б уникнути в кожному другому випадку

Важливі факти про деменцію

«Антидепресанти не викликають зниження пам’яті. Навпаки, ці ліки дозволяють взяти під контроль депресію й тривожні розлади, які збільшують ризик розвитку деменції, якщо їх вчасно не лікувати», — наголошує Євген Скрипник.

• Якщо деменція є у вашої бабусі, то з великою ймовірністю такий діагноз був і в її матері.
• У чоловіків деменцію виявляють рідше, що пов’язано з меншою тривалістю життя порівняно з жінками.

«Лікування полягає передусім у догляді за пацієнтом і прийомі доказових препаратів — мемантину та донепезилу. Водночас не слід від цих ліків чекати дива. Вони не покращують стан людини, а лише сповільнюють темпи прогресування деменції. Часто за хвороби Альцгеймера й інших деменцій настає просвітлення — стан пацієнта покращується. Він може почати знову вас впізнавати. Проте це нічого не означає. Це тимчасово. Хвороба продовжує прогресувати», — додає психіатр.

• Втрата пам’яті відбувається згідно із законом Рібо (законом регресії пам’яті) — від найновіших спогадів до найглибших. Ось чому ваш близький може пригадати події зі свого дитинства або юності, проте не зможе розповісти, що їв сьогодні на сніданок.

«Бажано не змінювати місця проживання такої людини, оскільки це призведе до загострення її стану», — нагадує фахівець.

• Всі судинні та неотропні препарати не мають доказової ефективності. Не витрачайте грошей на ці «ліки». Так само не варто купувати й приймати вітаміни — не допоможуть.

«Якщо у хворого є порушення сну, психотичні розлади, порадьтеся з лікарем. Можливо, потрібно буде додати антипсихотики», — підсумовує Євген Скрипник.