Розрізаний кавун може бути розсадником бактерій
На ринках та у супермаркетах Львова жваво торгують кавунами. Везуть баштанні з Одещини, Миколаївщини, є навіть із Херсонщини. Плоди баштанних культур дуже смачні та корисні для здоров’я, адже містять вітаміни А, С, В1, В3, РР, солі магнію, калію, марганцю, нікелю, заліза, проте користь організму принесуть лише плоди хімічно не оброблені, придбані та спожиті з дотриманням санітарних норм
Кожен покупець повинен знати, що на офіційних ринках працюють лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, без дозволу яких овочі та фрукти не допускаються до реалізації. Щоб придбати якісну і безпечну продукцію, покупцям варто цікавитися результатами лабораторних досліджень щодо вмісту в баштанних культурах нітратів, залишків пестицидів тощо. На вимогу покупця продавець зобов’язаний показати експертний висновок лабораторії, у якому зазначено дату перевірки, відомості про реалізатора і вміст нітратів.
Існує декілька правил купівлі баштанних, дотримання яких вбереже від отруєння цими плодами:
у жодному разі не купуйте баштанних на стихійних ринках. Це можуть бути ті партії, які не потрапили на спеціалізований ринок, де здійснюється ветеринарно-санітарний контроль за ними;
зверніть увагу на умови реалізації. Дуже часто торгівля здійснюється вздовж доріг, де плоди зберігаються прямо на землі. За кілька годин такої торгівлі баштанні здатні увібрати в себе досить велику кількість токсичних речовин;
коли вживаєте кавун, залишайте декілька сантиметрів до шкірки, бо саме в ній сконцентровано найбільший вміст нітратів;
обирати кавун потрібно ретельно — щоб не було ушкодженої шкірки, вм’ятин.
«І найголовніше: не купуйте уже нарізані скибки кавуна чи його половинку, — застерігає лікарка Христина Кочет. — Кавуни та дині ростуть на землі, тож на шкірці можуть бути небезпечні бактерії Listeria monocytogenes, E. Coli, Salmonella. І якщо продавець не помив плід та ніж перед розрізанням кавуна — бактерії опиняються просто у м’якоті. Особливо небезпечні кавуни, які вже запітніли під плівкою, та скибки, що лежать за кімнатної температури (акцентуємо: а на ринках зазвичай під палючим сонцем! — Ред.) понад 2 години. Наслідки можуть бути серйозними: від розладу шлунка — до інфекцій, які вразливим людям (дітям, вагітним, літнім) загрожують ускладненнями.
Купуйте лише цілий плід, ретельно помийте його (краще зі щіточкою), нарізайте вдома чистими руками. І тримайте у холодильнику не більш ніж добу».
Вибираючи кавун, варто звернути увагу на деякі моменти: він не повинен бути занадто великим. Якщо передбачається ласувати кавунами у великій компанії, краще узяти декілька середніх, аніж один великий. «Хвостик» має бути сухим; шкірка у стиглого кавуна тверда; після того, як кавун увібрав у себе все корисне, він перестає виробляти пігмент, тому від лежання на боці можуть з’явитися світлі плями — це добра ознака.
Проте, попри всі корисні властивості кавуна, не варто зловживати ним.
«Смакуйте, але в міру, — застерігає дієтологиня Інна Тимчук. — Для здорової людини добова норма кавуна — до 0,5 кг. Проблеми можуть виникнути у людей з цукровим діабетом 1 типу, захворюваннями підшлункової залози в гострій фазі, сечокам’яною хворобою, порушенням відтоку сечі, аденомою передміхурової залози або спайковими процесами після операцій.
Щоб уникнути серйозних наслідків, не варто пропонувати кавун дітям. У 2−3 роки дитині цілком достатньо 80−100 г кавуна, а дітям 3−6 років 100−150 г, за умови, що кавун якісний. Чим молодша дитина, тим менше її організм здатний протистояти шкідливому впливу нітратів чи токсинів. Дітям слід вживати кавун тільки в період природного дозрівання цієї ягоди, тобто із серпня.
Також бажано обмежити споживання кавуна за наявності у людини серцево-судинних захворювань, що супроводжуються затримкою рідини та набряками, колітів та розладів шлунково-кишкового тракту. Надмірне вживання може спричинити діарею, здуття живота, нудоту чи розлад шлунка. За підвищеного рівня калію у крові або гіперкаліємії споживання баштанних культур слід звести до мінімуму".
Підготувала Олеся Коваль