Феномен «Діти індиго»

Чому ж таких дітей на­зивають «індиго»? Це слово ввели в обіг люди, які вивча­ють паранормальні явища і здібності. Коли вчені обсте­жили аури цих незвичайних дітей, стало відомо, що їхні аури мають темно-синій колір, який називають «ін­диго». Досі ніхто не у змозі дати наукове пояснення на­уковому феномену, але ось назва міцно закріпилася.

Дітьми Індиго вважають­ся неординарні особистос­ті, дуже відмінні від нашого звичайного уявлення про ді­тей. З раннього віку такі діти наділені різноманітними талантами і незрозумілими феноменами. Вони здат­ні міркувати не тільки про долю світу, а й наділені силь­ними лідерськими якостя­ми. Це саме та причина, з якої абсолютно неможливо застосовувати до них зви­чайні правила виховання. Ніхто не може передбачити, якими здібностями наділе­ні діти індиго. Ось декілька прикладів: у віці 5−6 місяців вони здатні притягнути до себе яку-небудь іграшку од­ним поглядом. Після того, як награються, таким же чином відправляють її на­зад. Вони здатні з допомо­гою гумки гнути алюмінієві столові прилади. Коли такі діти починають розмовляти, згадують про всі свої минулі життя і діляться своїми спо­гадами з оточенням. Деякі діти індиго мають здатність читати чужі думки.

Дослідження показали, що діапазон електромаг­нітних коливань, які ви­ходять від тіл дітей індиго, становить від 3 222 000 до 11 350 000 Гц, що у три рази перевищує число, що ви­ходить від тіла звичайної людини. Діти індиго для ро­боти використовують обидві півкулі головного мозку в три рази більше, ніж зви­чайна людина. Ці діти — вун­деркінди. Така особливість, природно, позначається на їхній діяльності. Однак такі унікальні здібності призво­дять до того, що багато ді­тей індиго не доживають на­віть до свого повноліття. А все тому, що відсоток само­губств у 2−3 рази вищий, ніж серед звичайних людей. По­над 90% дітей індиго закін­чують життя самогубством, навіть не доживши до свого десятого дня народження.

Крім сильних психічних здібностей, діти індиго ма­ють досконалий імунітет. На­приклад, у батьків, які були ВІЛ-інфіковані, народилось немовля, яке мало таку саму хворобу. Наявність хвороби лікарі підтвердили через рік після його появи на світ. Але коли у віці шести років у дити­ни в крові не виявили жодних слідів ВІЛ, вчені відразу за­цікавилися цим феноменом. Клітини дитини помістили у чашки Петрі і піддавали їх дії різних вірусів, однак на них це не мало жодного впливу.

Руслан Сергієнко.