Українцям більше подобалися думки про травневі шашлики ніж про те, що реально попереду
Якби кількість дописів лідерів суспільної думки про ситуацію на фронті дорівнювалася б кількості дописів про Алхім, то це вже було непогано. Але маємо іншу ситуацію. І питання навіть не у срачах, а у тому, що саме сьогодні привертає увагу українців
Зранку задумався про те, що не брав участь у всіх срачах за останній час. Не чіпляє це мене. Костюм на Євробачення, Алхім, смерть Папи, ШІ - загроза людству та інші срачі пройшли повз мене. Але всі вони були в моїй стрічці. А ще зрозуміло, що увага суспільства сфокусована на якихось дурних, другорядних питаннях, замість реально важливих питань.
Якби кількість дописів лідерів суспільної думки про ситуацію на фронті дорівнювалася б кількості дописів про Алхім, то це вже було непогано. Але маємо іншу ситуацію. І питання навіть не у срачах, а у тому, що саме сьогодні привертає увагу українців. Мало хто розуміє, що якщо в забезпеченні ЗСУ, в мобілізації, в мотивації та в протидії корупціонерам все залишиться без змін, то за деякий час срачі будуть проходити вже в окупації і не всі доживуть до цього.
На жаль, забезпечення ЗСУ, мобілізація, інформаційна безпека, боротьба з корупцією та авторитаризм в Україні сьогодні програють в увазі інформаційному шуму. І через це програє Україна. Бо важливі не лише публічні обговорення, а й дії з боку влади, яка реакція на виправлення ситуації. Тут головне, щоб коли це зрозуміє більшість вже не було запізно, як це було з повномасштабним вторгненням, коли українцям більше подобалися думки про травневі шашлики ніж про те, що реально попереду. Про наслідки цього ми вже знаємо. Але щось виправити вже неможливо.