«Відняло» руку? Це може бути інфаркт

Жодне літо не обходиться без спеки, і найважче її переносять сердечники й гіпертоніки. Вважається, що саме у теплу пору року трапляється найбільше інфарктів. Але ризик серцевого нападу зберігається завжди, особливо, якщо людина із групи ризику переживає стресовий період у своєму житті.

Що таке інфаркт міокар­да? Як вчасно його ви­явити та лікувати? Як за­побігти? Цю інформацію повинен знати кожен. Поспішаємо її вам нагадати.

Як пояснюють у Центрі громад­ського здоров’я України, інфаркт міокарда — це крайній ступінь іше­мічної хвороби серця, коли через недостатнє кровопостачання або повне його припинення окремі ділянки серця пошкоджуються і відмирають. Головне, що слід пам’ятати: інфаркт міокарда — це гострий стан, а це означає, що такі пацієнти потребують невід­кладної медичної допомоги. Ін­фаркт викликає незворотні зміни в серцевому м’язі та може спри­чинити зупинку серця.

Як розпізнати

Насправді болем в ділянці серця або за грудиною можуть проявлятися й інші проблеми зі здоров’ям:

• порушення роботи шлунко­во-кишкового тракту (наприклад, гастрит, виразка або рефлюкс);
• перевантаження м’язів спи­ни;
• хвороби дихальної системи.

Але, крім цього, є й інші симп­томи, які повинні насторожити та спонукати терміново звернутися по допомогу:

• біль за грудиною, який змі­щується трохи вліво і триває довше, ніж 15 хвилин;
• біль, який іррадіює (віддає) у щелепу, шию, плече, лопатку та може «спускатися» по спині й ся­гати кінчиків пальців;
• біль хворі описують як «пе­чіння» або «стискання»;
• у жінок часто «віднімає» руки або болять зуби й щелепа;
• на грудях наче лежить щось важке або груди наче затиснуті у корсет;
• дихання стає поверхневим (з'являється задишка);
• людину кидає в холодний піт;
• нудить;
• шкіра бліда, іноді з синюва­тим відтінком;
• з’являється відчуття сильної тривоги;
• страх смерті;
• збудження;
• запаморочення;
• людина може втратити сві­домість.

У Міністерстві охорони здоров’я називають ще два симп­томи — відчуття нестачі повітря та різку слабкість.

Важливо! Перелічені прояви не завжди з’являються одночасно.

Що робити за підозри на інфаркт міокарда

• Зателефонуйте за номером 103.
• Покладіть людину на спину так, щоб її голова була трохи вище за тулуб.
• Забезпечте їй спокій і при­плив свіжого повітря.
• Будьте поруч, щоб контролювати дихання.
• Стежте за вказівками дис­петчера «швидкої».
• Якщо людина не дихає, роз­починайте серцево-легеневу реанімацію й продовжуйте її до відновлення дихання або приїзду бригади медиків.

Як діяти, якщо підозрюєте інфаркт у себе

• Приверніть увагу оточення — покличте на допомогу.
• Сядьте.
• За можливості звільніться від тісного одягу.
• Наберіть 103 та слухайте по­рад диспетчера.

У дітей, важкохворих і старших людей інфаркт міокарда може проявлятися атипово. Тому у разі раптового нездужання, яке й близько не нагадує ушкодження серцевого м’яза, негайно звер­ніться до лікаря.

Що рятує життя пацієнту

Швидка діагностика та гос­піталізація. У лікарні хворому проведуть коронографію і стен­тування. Якщо людина з гострим інфарктом міокарда вчасно по­трапить у стаціонар, уже бук­вально за кілька тижнів зможе повернутися до нормального життя.

Якщо не звертати уваги на по­гіршення самопочуття, легкова­жити біль, це загрожує смертю ще на догоспітальному етапі й висо­ким ризиком інвалідизації у май­бутньому.

Фактори ризику інфаркту міокарда*:

• цукровий діабет;
• ожиріння;
• гіперхолестеринемія;
• вік — понад 45 років чоловіки та понад 55 років жінки;
• зловживання алкоголем;
• тютюнокуріння;
• смерть близьких родичів внаслідок інфаркту;
• підвищений артеріальний тиск, який необхідно коригувати, а не жити з ним, щодня наражаю­чи себе на небезпеку.

*За інформацією Департа­менту охорони здоров’я Львів­ської ОВА.

Як зберегти серце здоровим*

Не куріть. На здоров’я серця негативно впливає як активне, так і пасивне куріння.

Після того, як курець зав’язав із курінням, в його організмі по­чинаються відбуватися позитивні зміни. Протягом 12 тижнів по­ліпшується кровообіг, а ризик го­стрих проявів розвитку ішемічної хвороби серця знижується вдвічі протягом року.

Більше рухайтеся, ходіть пішки, підіймайтеся сходами, а не ліфтом. Регулярна фізична ак­тивність (щонайменше 2,5 години на тиждень) допоможе зменшити ризик серцево-судинних захво­рювань. До речі, хатня робота — це також фізична активність.

Навіть якщо у вас є проблеми зі серцем чи ви у групі ризику, ви також потребуєте помірної фізич­ної активності. Обов’язково по­радьтеся з лікарем, яке фізичне навантаження буде прийнятним для вашого стану здоров’я.

Харчуйтеся правильно та контролюйте свою вагу. Вжи­вайте більше овочів і фруктів. Від­давайте перевагу цілозерновим хлібу та кашам. Обмежте спожи­вання солі й цукру. Відмовтеся від жирної та смаженої їжі, яка може підвищити рівень холестерину. Принаймні двічі на тиждень їжте рибу (вона містить корисні жирні кислоти омега-3). Ознайомтеся з вмістом і калорійністю продуктів на упаковці.

Ожиріння є однією із причин виникнення серцево-судинних захворювань. Тому дуже важливо не тільки правильно харчуватися, а й контролювати свою вагу, щоб запобігти ожирінню.

Відмовтеся або принаймні обмежте споживання алкого­лю. Зловживання спиртними на­поями є одним із найпоширеніших факторів ризику хвороб серця.

Періодично вимірюйте свій артеріальний тиск. Нормою для дорослих вважаються показники 120/80 мм рт. ст.

Часто гіпертонія впродовж тривалого часу має безсимптом­ний перебіг. Водночас лікування краще розпочати якомога раніше — це дозволить уникнути усклад­нень. Тому якщо ви помітили, що ваш тиск перевищує показники 140/90 мм рт. ст., обов’язково зверніться до лікаря.

Уникайте стресу. Стрес — ще один чинник, який негативно впливає на серце.

Уникайте перевантаження, емоційного напруження, пере­втоми.

*Поради інтервенційного кардіолога, провідного науко­вого співробітника відділення Інтервенційної кардіології Ін­ституту кардіології ім. Акаде­міка М. Д. Стражеска НАМН України Максима Соколова.