Сомнамбулізм

Відомо, що кожен цикл сну складається із засинання, поверхневого сну, глибокого сну (це фаза повільного сну, фаза сну без руху очних яблук), наступна стадія — фаза зі швидким рухом очних яблук, або фаза швидкого сну, у якій бачимо сновидіння), потім настає пробудження. Такий цикл тривалістю близько 90 хвилин повторюється 6−9 разів упродовж ночі. Сомнамбулізм можливий наприкінці першої фази, тобто фази глибокого сну без руху очних яблук. Найчастіше ходіня уві сні притаманне дитячому віку. Пік частоти припадає на 4−8 років. Вважають, що 25% здорових дітей мали епізод сомнамбулізму в житті.

Численні дослідження дово­дять, що причиною його виник­нення є незрілість кори голов­ного мозку, а саме роз'єднання і неспроможність корково-під­коркових зв’язків. Ходіння уві сні у 25−33% випадків поєдну­ється з енурезом, неврозом нав’язливості, синдромом сонних апное тощо. Сомнабулізм проявляється цілеспрямовани­ми, складними діями людини, які вона може здійснювати під час неспання. Розплющені очі не ві­дображають усвідомлення того, що відбувається. Людина може просто сидіти у ліжку, ходити, прибирати, іноді навіть готувати їжу і водити авто. Частіше це від­бувається через 1−2 години після засинання і триває від 30 сек до 30 хв. Випадки сомнамбулізму не частіші, аніж раз на тиждень. Головне, забезпечити хворому повноцінний сон, психологічний комфорт, виключити потенцій­но небезпечні предмети, краще спати на 1 поверсі, аби уникнути травм. Є успіхи від використан­ня деяких медикаментів, про що краще радитися з лікарем.

У 45% випадків сомнамбулізм проявиться, якщо один із батьків страждає від нього, і у 60% - якщо обоє мають ці ознаки. Від­мінностей за статтю немає. Про­будження викличе збентеження, психологічний дискомфорт, на­віть сором, що може посилити прояви неврозу. Краще не буди­ти хворого і покласти в ліжко.

Під час ходіння уві сні не­має об'єктивного сприйняття реальності, хоча людина може частково відтворити «події». Безумовно, це люди з підвище­ною сенситивністю, чутливістю, часто художнього типу, на яких мають влив навіювання і гіпна­бельність. Можливо, в період сну їх несвідоме виконує вели­чезну творчу роботу, проте воно не «видає» того, що туди не було закладено.

Міфи про сомнамбулізм

1. Сомнамбулізм — це хворо­ба.
2. Вважається, що лунати­ки уві сні не можуть нашкодити собі так, як у реальному житті. Наприклад, якщо випадуть з вікна, то навіть подряпини не зали­шиться.
3. Від сомнамбулізму страж­дають лише діти, і з віком це ми­нає.
4. Людина не пам’ятає нічого зі своїх нічних дій.
5. Найчастіше випадки со­мнамбулізму відбуваються в по­вний місяць.
6. Цей розлад більш харак­терний для чоловіків, ніж для жінок.
7. Лунатизм не проявляється у денний час.
8. Найчастіше сомнамбулізм спостерігається у дуже емоцій­них людей.

Руслан Сергієнко.