Передплата 2025 «Добре здоров’я»

15 березня — Міжнародний день сну

Відомо, що кожна людина в середньому проводить третину свого життя уві сні

Фото pexels
Фото pexels

«Потреба у сні залежить від активності людини упродовж дня, — розповідає лікар-невролог Ольга Купець. — Доросла людина повинна спати 7−9 годин, підлітки, молодь — 7−10 годин, діти шкільного віку — 11 годин, новонароджене дитя у нормі повинно спати до 17 годин на добу. Люди похилого віку сплять дещо менше — норма для них 6−8 годин. Як якісний сон впливає на нашу активність, так і наша діяльність протягом активного часу доби впливає на якість сну. Достатнє фізичне та інтелектуальне навантаження, правильне харчування, раціональний режим дня благотворно впливають на сон. Натомість стреси, гіподинамія, надлишкова вага, куріння, алкоголь і багато іншого можуть знижувати якість сну. І внаслідок порушень сну, відповідно, змінюється і активність деяких генів, що може вплинути на прискорений розвиток цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, інших серцево-судинних захворювань».

За даними ВООЗ, від тих чи інших порушень сну, яких у Міжнародній класифікації розладів сну налі­чується понад 100, страждає майже 50% усього на­селення, за останні 100 років загальний час нічного сну зменшився на 20%. Порушення сну поділяються на кілька груп. До першої групи належать порушення, пов’язані із засинанням, підтриманням сну або раннім пробудженням, що призводять до безсоння, від якого страждає 11−35% дорослого населення різних країн світу. Інша група включає стани, пов’язані з порушен­ням зміни циклу сну і неспання, затримки дихання уві сні. Рідше трапляються гіперсомнії - надлишкова сонливість, парасомнії - порушення поведінки уві сні та інші розлади. «Найнебезпечнішим для людини є пору­шення дихання уві сні - синдром обструктивного апное сну, — застерігає невролог Ольга Купець. — Доведено, що саме синдром обструктивного апное є причиною інсультів, інфарктів, які стаються переважно під ранок. Зупинка дихання провокує значне зменшення вмісту кисню у крові (гіпоксія. — Авт.), що призводить до по­рушення постачання киснем мозку, серця, нирок, су­проводжується різкими змінами артеріального тиску та порушеннями серцевого ритму. Про людей, які по­мирають уві сні, кажуть, що вони просто не прокинули­ся, а причиною може стати апное».