Деменція. Головне — вчасно виявити

За деменції ушкоджуються або руйнуються клітини мозку, спершу у різних його частинах. У когось страждають ділянки, пов’язані зі збереженням спогадів. В інших — під ударом виявляються пове­дінкові функції. У третіх — клітинне руйнування впливає на швидкість мислення, здатність розмовляти чи орієнтуватися у просторі. Чим далі прогресує захворювання, тим біль­ше ділянок мозку воно торкається. І не зупиняється, доки повністю не стирає особистість людини.

Від старечого недоумства сьо­годні страждають близько 50 міль­йонів людей у всьому світі. Щороку до цієї цифри плюсують нові десять мільйонів.

Видів деменції багато — від усім відомої хвороби Альцгеймера до різноманітних судинних порушень. Погана новина — це не лікується. Але є і хороша: розвиток недоум­ства можна призупинити, а деякі його симптоми згладити майже до повного зникнення.

Ранні симптоми деменції

Складнощі з пошуком від­повідного слова. «От крутиться на язиці, а згадати не можу!» — у таких ситуаціях бувала майже кож­на, навіть молода і цілком здорова людина. Але одна річ, якщо ці ви­падки — разові чи нечасті, і зовсім інша, якщо вони починають повто­рюватися день у день. Погіршення здатності підбирати слова — одна з ранніх і найбільш яскравих ознак деменції.

Поважна забудькуватість. За­бувати, де лежать ключі чи телефон, іноді нормально. Але якщо людина починає регулярно втрачати речі, не може згадати, що з'їла на сніда­нок або про що розмовляла вчора з колегою, це свідчить про когнітивні порушення, що розвиваються.

Тривожність, недовірливість. Наївний оптимізм — властивість юності. З віком усі ми стаємо тро­хи циніками, песимістами і пере­стаємо вірити у рожевих поні. Це нормально. Погано, якщо ще вчора життєрадісна людина раптом почи­нає не довіряти людям і світу, шука­ти в усьому каверзу. «Гарна знижка? Напевно, товар протермінований!», «Сусідка пригостила пирогом? Ма­буть, отруїти мене хоче!», «Запро­понували взятися за новий про­ект? Тільки тому, що від нього всі нормальні люди відмовились!». Такі тривожність і недовірливість, якщо вони виявилися у характері досить різко, — теж поганий симптом.

Постійні перепади настрою, депресія. Пошкодження клітин мозку може впливати на виробіток важливих гормонів, зокрема тих, що регулюють настрій. У багатьох хворих на деменцію на початковій стадії захворювання спостерігала­ся депресія.

Зміни особистості. Не має значення, в який бік вони відбува­ються. Можливо, вчорашній життє­радісний екстраверт раптом став буркотливим. Або, навпаки, нещо­давно сором’язлива людина рап­тово перетворилася на надто това­риську. Будь-які зміни у характері, темпераменті, комунікативності - сигнал, що має насторожити.

Порушення орієнтації у часі та просторі. Регулярно не можете згадати, яке сьогодні число чи день тижня? Або раптом виявили, що за­були коротку дорогу до автобусної зупинки, не можете знайти двері в потрібний кабінет, хоча бували в ньому не раз? Десь мозок збоїть. Варто з’ясувати, де. І чи не є небез­печним це.

Втрата інтересу до хобі. Апа­тія, зниження інтересу до занять, якими ви захоплювалися багато років (чи то спорт, колекціонування, бісероплетіння), спроби уникати спілкування — навіть з близькими друзями — ще один симптом де­менції, що підкрадається.

Безцільність. Людина бере сумку і йде начебто в магазин, але повертається без покупок. Буває, блукає по дому чи офісу без ви­димої мети. Знову ставить ті самі запитання, хоча вже отримувала на них відповідь. Такі поведінкові складнощі свідчать про втрату здат­ності до планування та зосереджен­ня. Що теж є поганою ознакою.

Втрата здатності стежити за логікою розмови чи багатослів­ність. Порушення у роботі мозку не дають людині сфокусуватися на темі розмови. Вона постійно зби­вається на сторонні речі. Напри­клад, у розмові про користь яблук може раптом вдатися у спогади, що практично не пов’язані з осно­вною фабулою: «Ой, які я смачні яблука їла у селі у прабабусі! Мали величезний сад. А дім їй дід збуду­вав, усім би таких чоловіків!». Че­рез втрату здатності формулювати думки чітко і коротко людині дово­диться пускатися в розлогі мірку­вання. А в процесі забуває, про що, власне, хотіла сказати.

Схильність постійно перекла­дати, ховати, накопичувати пред­мети. Приховати окуляри, щоб «не загубилися», а потім півдня болісно шукати їх по дому. Відмовлятися викидати техніку, що відслужила своє, або зламані меблі - «а раптом знадобиться». За прогресуючої де­менції подібні інциденти стають все більш вираженими та регулярними.

Що робити?

Ідеальний варіант — згадати (ба­жано навіть записати) всі ознаки, що вас турбують, і звернутися до терапевта чи невропатолога. Лікар вислухає, розпитає про спосіб жит­тя, загляне в особисту картку та, можливо, запропонує пройти дея­кі тести. Наприклад, здати аналізи сечі та крові: на рівень цукру, гор­мони щитовидної залози. Можли­во, потрібно зробити кардіограму або МРТ мозку.

Річ у тім, що на стан мозку впли­вають різні фактори: ендокринні порушення, збої в обміні речовин, анемія, дефіцит вітамінів, порушен­ня кровопостачання, побічні ефекти від прийому ліків. Перш ніж говори­ти про перспективи деменції, медик має виключити ці стани.

Якщо все ж таки ваші підозри підтвердяться, фахівець підкаже, що робити. За потреби призначить препарати, які зможуть підтримати клітини мозку та захистити їх від ушкоджень. Крім того, знадобиться скоригувати спосіб життя. До речі, ці заходи є ефективною профілак­тикою деменції.

Більше рухайтесь. Фізична активність забезпечує хороше кро­вопостачання мозку та допомагає йому відновлюватися. Більше гуляй­те, катайтеся на велосипеді та на­магайтеся присвячувати тренуван­ням хоча б 150 хвилин на тиждень.

Спілкуйтесь. Навіть через не­бажання. Соціальна активність необхідна мозку як повітря. Вона допомагає йому довше зберігати молодість та здоров’я.

Тренуйте мозок. Читайте, вирі­шуйте головоломки та кросворди, навчайте китайську мову, стежте за новинами, намагайтеся щодня ді­знаватися про щось нове.

Киньте курити. Є дані, що ніко­тин може збільшити ризик деменції та судинних захворювань мозку. Особливо це стосується тих, хто продовжує курити після 45 років.

Висипайтеся. Забезпечте собі щонайменше 7−8 годин якісного сну на добу. Обов’язково зверніться за консультацією та допомогою до тера­певта, якщо у вас безсоння, ви хропе­те чи підозрюєте випадки апное.

Правильно харчуйтеся. Для здоров’я мозку найкраще підхо­дить харчування із високим вміс­том овочів, фруктів, риби, горіхів, оливкової олії. Ідеальна середзем­номорська дієта.

Не допускайте дефіциту ві­тамінів. Деякі дослідження пока­зують, що люди з низьким рівнем вітаміну D у крові схильніші до роз­витку хвороби Альцгеймера та ін­ших форм деменції. Також фахівці американської дослідницької ор­ганізації Mayo Clinic рекомендують уважно контролювати рівень спо­живання вітамінів групи В та С.