Як харчуватися здорово, економно, ще й дбати при цьому про довкілля

Хочете змінити світ? Експерти радять почати… зі своєї кухні

Фото Unsplash
Фото Unsplash

Вибираючи, що покласти на тарілку, дбаємо тим самим про навколишнє середовище. Збалансований раціон, сезонні й місцеві закупи. Їжа, яку не викидаємо, а з'їдаємо всю до крихти, — ось рецепт, як забезпечити планеті перепочинок, а собі — економію коштів.

Були часи, коли продукти в на­ших домівках не марнувалися. Наші бабусі закатували в бан­ки полуниці й аґрус. Якщо помідори втрачали пружність, чавили з них сік. Підсушену моркву терли до супу, м’яку редиску — кришили в салат. Трохи зглевілий домашній сир під­смажували на сковорідці, посипавши кмином. М’ясо їли «по великих свя­тах». Тоді це називали «економією». Сьогодні - «флекситаріанством», т. зв. гнучким вегетаріанством, коли ми не робимо імпульсивних покупок, а ходимо на ринок та до магазину зі заздалегідь складеним списком. Продумано викладаємо харчі в хо­лодильнику, щоб у ньому випадково не «загубилася» цибулина чи яблуко. Готуючи їжу, керуємося принципом «безвідходного виробництва».

Багато читаємо на тему здорового харчування. Не п'ємо апельсинового соку, бо апельсини не ростуть в Україні. Не додаємо до страв приправ, які, щоб потрапи­ти на наш стіл, подолали тисячі кілометрів. Не купуємо продуктів, запаковані в пластик. А якщо й не уявляємо, як можна з'їсти вівсянку без банана, між гроном свіжих фруктів й плодом з темною плямкою, що самотньо ле­жить на дні картонної коробки, — робимо вибір на користь останнього.

На жаль, статистика така, що ¾ покупців не купить овочів-фруктів, які гірше виглядають. Попри те, що під зморщеною шкіркою криється цінний вміст. Однак не тільки. Якщо з'їмо яблуко, а не викинемо його в смітник, це означає, що 70 літрів води, які були витрачені на те, щоб цей фрукт виріс, не будуть змарновані! Варто заду­матися над цим і не тільки тому, що Україна через зброй­ну агресію рф втрачає посівні площі. Цивілізований світ нарешті усвідомив: якщо у природи тільки брати, нічого не даючи їй на заміну, людство дуже швидко зіткнеться з серйозною продовольчою кризою.

Щосекунди ми викидаємо у смітники… 150 кг їжі. І це тільки в одній країні!

ТОП-4 продуктів, які найчастіше купуємо, але не з'їдаємо: хліб; фрукти; ковбасні вироби; овочі.

Найменш економними є домогосподарства. Біз­нес, на відміну від сімей, з грошима рахується і слушно старається не утилізовувати те, що ще можна продати, отримавши з цього прибуток. (Ось чому у супермаркетах діють відділи кулінарії).

У Федерації Польських Продовольчих Банків підраху­вали, що середньостатистична родина, яка складаєть­ся з чотирьох осіб, викидає до смітника харчів на суму, якої б вистачило, щоб поїхати кудись влітку на відпочи­нок. З бюджету деяких сімей у такий спосіб за рік може зникнути… понад 23 тисячі гривень. Шкодить це й на­вколишньому середовищу, адже на виробництво їжі ви­трачається багато води та електроенергії. Наприклад, на виробництво одного буханця хліба йде стільки води, скільки витікає з крана протягом 10 хвилин, коли ми сто­їмо під душем! Викинуті продукти гниють на сміттєзва­лищах і провокують зростання викиду парникових газів, які щораз інтенсивніше нагрівають Землю. Якщо уявити утилізовані харчі як окрему країну, то вона, після США та Китаю, потрапила б до трійки найбільших виробників СО2 у світі.

Список продуктів

Щоб змінити цю ситуацію, важли­во змінити купівельні навички, і най­краще почати з укладання меню на тиждень та списку харчів, які потрібно купити. ¾ споживачів йдуть на за­купи без такого списку і, як результат, купують більше їжі, ніж потрібно. Бра­кує ідей, що робити з такою кількістю продуктів. У холодильник усе не вмі­щається, а тому швидше псується.

На початках, щоб не втратити ен­тузіазму, варто укладати меню мак­симум на 2−3 дні й допасовувати до них списки харчів, які треба придбати. Коли переконаємося, що меню вкупі зі списком продуктів полегшує заку­пи й готування та економить кошти, з’явиться бажання планувати меню на довше. Варто спробувати! Перед кожним походом у продуктовий мага­зин не завадить перевірити вміст хо­лодильника та кухонних шафок, щоб не купити чергової пачки каші чи ще одну броколі.

Без пластикових пакетів

Чимраз більше магазинів пропонує купувати їжу на вагу, без упаковок. Це — черговий крок на шляху до економії й захисту довкілля, адже пластикові пакети розкладаються на сміттєзва­лищах майже 500 років.

Нарізаний твердий сир, ковбасні вироби, квашені огірки можна вкла­дати до ланч-боксів, а овочі, фрукти й випічку пакувати до торбинок ба­гаторазового використання. Можете пошити їх самі зі старих фіранок або наволочок. Якщо регулярно прати такі торбинки, користуватися ними можна навіть кілька років. Забули вдома сум­ку? Подивіться, чи не стоїть десь по­рожня картонна коробка, в яку можна запакувати харчі.

Після того, як принесете покупки додому, їх треба відразу розкласти. Сипкі найкраще перекласти до банок, щільно закрити кришками та поста­вити якомога далі від джерел тепла. У такий спосіб можна продовжити термін їхньої придатності й уникнути атак молі, що здатна прогризти навіть папір та пластик. Щоб відлякати цього шкідника, у шафках можна додатково розсипати лаврове листя — його аро­мат страшенно не подобається цим комахам.

Не всі овочі та фрукти люблять хо­лод. Помідорам, картоплі, лимонам і яблукам краще буде поза холодиль­ником. Листя салату і зелень ліпше витягти з пакета та загорнути у во­логий рушник. Так вони довше збе­режуть свою хрумкість. Перед тим, як покласти ягоди в холодильник, не мийте їх. Так само не обривайте пло­доніжки з полуниць. Якщо правильно зберігати продукти, вони довше за­лишатимуться свіжими й смачними та замість того, щоб вирушити у смітник, потраплять у вашу тарілку.

Щоб не накупити зайвого:

  • Перевірте, які з інґредієнтів, що необхідні для приготування за­планованих страв, у вас уже є.
  • Складіть список, чого бракує.
  • Біля кожного продукту зазначте кількість з урахуванням членів сім'ї.
  • Не купуйте великої упаковки йогурту, якщо знаєте, що стільки не з'їсте.
  • Впишіть те, чого ще бракує в домі. Наприклад, засоби побутової хімії або засоби гігієни.
  • Зазначте суму, яку плануєте витратити. Так з меншою ймовір­ністю потрапите у «пастки», роз­ставлені маркетологами.

Текст переклала й адаптувала Соломія Сочинська. У статті використовувалася інформація з польського видання Skarb, даних Федерації Польських Продовольчих Банків, Варшавського університету природничих наук, ООН, ВООЗ, Всесвітнього фонду дикої природи та Української аграрної асоціації

Схожі новини