Як зняти головний біль без таблеток. І коли без ліків не обійтися

Неврологиня пояснила, чому не можна зловживати знеболювальними

Фото Unsplash
Фото Unsplash

Якщо раніше голова в нас боліла вряди-годи, коли засиділися за комп’ютером допізна чи дозволили собі хильнути зайвого, то зараз головний біль турбує мало не щодня. Навіть у відносно безпечних регіонах країни достатньо ввімкнути телевізор чи радіо, зайти в соцмережі, заглянути на новинні сайти, поговорити з родичами, сусідами чи колегами по роботі, а після цього — зазирнути у гаманець, як голова починає буквально розколюватися… Додайте до цього вибрики погоди (бо ж осінь), високий кров’яний тиск (бо знову забули прийняти таблетку), незбалансоване харчування (бо ніколи поїсти), зловживання кавою й цигарками (бо ж треба якоїсь заспокоїтися) — і можна запасатися на зиму не тільки дровами, а й знеболювальними пігулками.

Чому виникає головний біль та як із ним боротися? Про це у рамках проєкту «ЛікарТУТ», що реалізується БФ «Пацієнти України» за підтримки USAID Ukraine — USAID Україна «Підтримка реформи охорони здоров’я», розповіла лікарка-неврологиня Анастасія Гончар.

Головний біль може бути симптомом десятків хвороб (геморагічного інсульту, розсіяного склерозу, пухлин головного мозку тощо). Тоді ми говоримо про вторинний головний біль. А може й сам бути хворобою. Мігрень — це первинний головний біль. Вона може виникати у дитячому віці, починаючи з 5 років, і це — генетичне захворювання.

Голова може боліти також з інших причин:

  • за вірусних (таких як грип чи COVID-19) або бактеріальних захворювань. Головний біль у таких випадках сигналізує про інтоксикацію організму;
  • перевтоми;
  • зневоднення;
  • спазмів м’язів шиї;
  • перенесених травм голови;
  • контузій (у військових);
  • низького чи, навпаки, дуже високого артеріального тиску (гіпертонічного кризу);
  • якщо людина не виспалася;
  • пропустила прийом їжі;
  • випила забагато алкоголю.

З таким болем хоча би раз у житті стикаються 90% людей.

Головний біль буває різним:

  • той, який виник вперше;
  • який виник раптово (скажімо, під час фізичного навантаження або внаслідок падіння, коли людина травмувала голову);
  • хронічний біль, який турбує вже давно, часом навіть з дитинства;
  • з яким можна жити, який не заважає працювати й до вечора минає сам собою;
  • який супроводжується втратою свідомості, порушенням координації рухів або судомами.

Головний біль завжди має причину. Іноді з’ясувати її може тільки лікар і тільки на огляді.

Для початку, якщо є скарга на головний біль, необхідно звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Є певні «червоні прапорці», які можуть насторожити лікаря «первинки». Подальші дії будуть залежати від стану пацієнта: чи може він, як у Європі, п’ять місяців чекати на консультацію невролога, чи його треба негайно класти в стаціонар, де йому зроблять КТ або МРТ головного мозку.

Як відрізнити головний біль напруги від мігрені

У випадку мігрені біль є досить сильним і часто супроводжується нудотою. Хворому хочеться замкнутися в темному приміщенні й прилягти. Світло, шум його дратують. Можуть дратувати запахи. Можуть виникати порушення зору та смаку. Біль — односторонній, пульсуючий, і тривати напади такого болю можуть від 4 до 72 годин.

Частіше виникає головний біль напруги. Цей біль легший, з ним можна функціонувати, але неприємний й набридливий. На відміну від мігрені, зазвичай є двобічним, симетричним. Не супроводжується нудотою та блювотою. Буває, що минає сам собою.

Якщо головний біль турбує часто, варто завести щоденник і записувати, як болить голова, наскільки інтенсивно, та можливі причини, чому виник біль. Для цього треба проаналізувати свій день. Можливо, людина просто не виспалася, забагато працювала або в неї був якийсь стрес на роботі (хтось на неї, наприклад, накричав). Це також може стати тригером головного болю, як і тригером мігрені.

Як зняти біль

Через мігрень пацієнт може на три доби випасти з життя, тому терпіти біль в такому випадку не потрібно. Потрібно знати свій діагноз, свої тригери й приймати лікування. Це можуть бути як прості знеболювальні, до яких ми звикли (ібупрофен, парацетамол, аспірин у високих дозах), так і специфічні (триптани), якщо їх прописав лікар.

Головний біль напруги можна зняти без таблеток: за допомогою фізичної активності, прогулянки, легкої зарядки, масажу шиї або голови, провітрювання приміщення. Таблетки несуть в собі певну загрозу. З одного боку, вони покликані позбавити болю, але якщо біль стає хронічним і людина часто п'є знеболювальне (протягом трьох місяців і довше), виникає т. зв. рикошетний головний біль, що є наслідком надмірного прийому цих ліків. Зняти такий біль самостійно не вдасться. Потрібно звернутися до лікаря й пройти детоксикацію.

Норма таблеток на місяць: триптанів — не більше ніж 10 штук, простих знеболювальних — не більше ніж 15. Тобто якщо за день пацієнт випиває три таблетки, то за місяць може дозволити собі лише п’ять таких днів. Для профілактики, щоб потім не довелося пити анальгетики, приймають специфічні препарати (антиконвульсанти, антидепресанти). Профілактику проводять, якщо біль є хронічним, тобто турбує частіше, ніж 15 днів на місяць. Препарати для профілактики підбираються індивідуально, адже у людини може бути гіпотензія, а ліки — можуть знижувати тиск або провокувати появу каменів, а пацієнт якраз і має до цього схильність, чи сприяти зниженню або, навпаки, набору ваги, що не є бажаним конкретно для цієї особи.

Увага — на ментальне здоров’я

Важливо з’ясувати, чи немає в людини супутнього генералізованого тривожного розладу або депресії. Пацієнт може про них і не знати, але іноді саме ці психічні стани проявляються головним болем.

За генералізованого тривожного розладу людина постійно хвилюється, не може заспокоїтися, навіть коли у неї все добре, тривожиться за майбутнє. Це істотно впливає на її життя й оточенню видно, що така людина потребує допомоги.

Депресія проявляється не тільки поганим настроєм. Може щось боліти, німіти, пекти. Можуть постійно виникати нові хвороби та патологічні стани: спершу голова боліла, а тепер ще й паморочиться. Може бути апатія, відсутність сил, енергії, нездатність щось робити. Можуть виникати думки про власну неспроможність, докоряння собі («я якийсь не такий»).