«Мали би бути антибіотики, які б і надалі відпускали без рецепта»

Як пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я, це тільки перший крок, який дозволить врегулювати обіг ліків в Україні та безконтрольне їх вживання. Невдовзі за електронними рецептами відпускатимуться усі рецептурні препарати. Утім, цій новині частина пацієнтів та лікарів не зраділа. В умовах війни доступ до медичної допомоги й так утруднений. А електронний рецепт, на їхню думку, лише створює додаткові бюрократичні перепони для того, щоб її отримати.

Пані Богдана вже багато років хворіє на цистит, який час від часу в неї рециди­вує. «На такі випадки в мене є дієвий антибіотик. Ось, їздили з онуками на річку. Видно, змерз­ла, бо знову з’явилися симпто­ми. Я зараз у селі й не уявляю, що б робила, якби під рукою не було моїх ліків. А так пропила за стандартною схемою – і все га­разд», – розповідає жінка. З чо­ловіком, зятем та донькою живе у Львові, але через непевну во­єнну та економічну ситуацію ви­рішила перебратися на літо на дачу. Засадили город. «Одна річ, коли людина живе в столи­ці чи обласному центрі, а що ро­бити людям зі села? Вважаю, треба дозволити кожному укра­їнцю мати в аптечці антибіотик. «Мати» не означає відразу «при­ймати». У нас триває повно­масштабна війна. Всяке може трапитися. Такі нововведення зараз точно не на часі», – пере­конана львів’янка.

Фармацевтка пані Олексан­дра вважає, що антибіотики, як і багато інших медикаментів, по­винні відпускатися тільки за ре­цептом. Так, як є у всіх цивілізо­ваних країнах світу. «Загалом, люди стають більш обізнаними та все рідше займаються само­лікуванням, – ділиться спосте­реженнями аптекарка. – Про­те випадки, коли людина купує антибактеріальний препарат, бо у неї «нежить і кашель», не такі вже й поодинокі. Торік у мене був покупець, який замовив од­разу п’ять упаковок азитроміци­ну. Мене це насторожило. Я по­цікавилася, чи в нього вдома всі похворіли. Виявилося, бере для себе. 15 таблеток (!), при тому, що курс лікування передбачає лише три, по одній на день».

Пані Ганна живе та працює в Польщі вже три роки. Час­то скаржилася на дискомфорт у шлунку та проблеми з трав­ленням їжі, тож вирішила про­консультуватися зі сімейним лі­карем. Той скерував пацієнтку на аналіз крові на Гелікобактер. Дослідження підтвердило наяв­ність Гелікобактерної інфекції. Фахівець виписав схему ліку­вання відразу з трьох антибіоти­ків і наголосив, що придбати ці ліки жінка мусить впродовж на­ступних 7 днів. Після цього ре­цепт вважатиметься недійсним.

До 2020 року отримати ре­цепт на антибіотик в Польщі можна було й у паперовому ви­гляді. Проте тепер лікарі випи­сують переважно електронні рецепти. В одному рецепті – одне найменування медикамен­ту, але кількість упаковок може бути різною. Стандартний ре­цепт на ліки дійсний 30 днів, од­нак за обігом та прийомом анти­біотиків в цій країні здійснюють більш строгий контроль, ніж за іншими медикаментами.

Українські лікарі погоджу­ються: неконтрольоване вжи­вання антибіотиків, неправиль­ний прийом цих ліків завдає непоправної шкоди здоров’ю. Формуються антибіотикоре­зистентні штами, які надалі не реагують на лікування наявним арсеналом протимікробних за­собів. Як це було на початках пандемії COVID-19, коли хво­рі, які підлягали амбулаторно­му лікуванню, боячись потра­пити до реанімації, на власний розсуд приймали фторхіноло­ни – «антибіотики резерву». Їх призначають пацієнтам, які пе­ребувають у відділеннях інтен­сивної терапії, коли жодні інші антибактеріальні препарати вже не допомагають.

Щороку перед початком епідсезону ГРВІ та грипу меди­ки з кожного «чайника» нагаду­ють, що антибіотики на вірус не діють і можуть, навпаки, погір­шувати стан хворого. А призна­чають їх тоді, коли у людини є хронічні вогнища інфекції в ор­ганізмі.

«Насправді таких «просуну­тих» пацієнтів, які самі себе лі­кують антибіотиками, – не більш як 1-2%, – каже відомий лікар-пульмонолог Анатолій Не­взгода. – Наші хворі, навпаки, бояться ліків, бо то «хімія». А от намастити чимось груди чи по­ставити банку на чоло – це так, це «діє». Бачу іншу проблему – доступ до антибіотикотера­пії людей зі сільської місцевос­ті, де лікар – «один на три села і до того ще й приїздить раз на рік». У містах – також пробле­ма, бо лікарям знову додалося роботи. Замість того, щоб за­йматися хворими, цілий робо­чий день витрачаємо на оформ­лення документації. На пацієнта відводиться лише 15-20 хвилин. За цей час треба встигнути і ді­агноз поставити, і рецепт випи­сати».

На думку лікаря, мають бути антибіотики, які б і надалі від­пускалися без рецепта. «Ніфу­роксазид – чудовий антибіо­тик проти кишкових інфекцій, – наводить приклад Анатолій Невзгода. – Люди зараз їдуть відпочивати. Частина їде за кор­дон, і там вони цей препарат без рецепта не куплять, а обстежен­ня в лікаря коштує 50 доларів. Хто це робитиме?».

«На українському фармрин­ку забагато антибіотиків, – пе­реконаний лікар. – У Кана­ді застосовуються лише три основні, а у нас їх – десятки. Багато маємо підроблених. Ба­гато генериків (індійських, ки­тайських, ще якихось), а своїх не випускаємо... У нас триває війна. Наші фармзаводи мали б працювати у три зміни та ви­пускати антибактеріальні пре­парати. Не 25, а 3-4, які широко застосовуються та є ефектив­ними, і ми будемо їх випису­вати. Я за те, щоб антибіотики продавалися за рецептом. Але мусимо переконатися, що паці­єнт цей рецепт отримає (я собі уявляю того 80-річного діду­ся зі села, який чекає на елек­тронний рецепт) і одержить не­обхідні йому ліки. Бо в рецепті вказується діюча речовина, а не торгова назва, що подаєть­ся нам як велике благо... У США антибіотики також відпускають­ся за рецептом, але пацієнту не можуть відпустити інші ліки, ніж ті, що вказані в документі. Якщо конкретно цього препарату в цій аптеці немає, то пацієнта скеровують туди, де цей препа­рат є. Натомість деякі наші ап­теки, на жаль, «роблять» бізнес: більше продадуть і продадуть дорожчих ліків – більше заро­блять».

У МОЗ наголошують: пацієн­ти мають право самостійно оби­рати виробника антибіотика, орієнтуючись на свій бюджет. Також у відомстві зазначають, що нововведення почне працю­вати у рамках перехідного пе­ріоду в медичних закладах, які працюють з електронною сис­темою охорони здоров’я. Якщо заклад ще не підключений до системи, лікар випише паперо­вий рецепт.