Харчування під час стресу

Як у воєнний час організувати харчування, щоб знизити ризики захворювань системи травлен­ня в умовах постійного стресу?

В Україні йде війна, і щодня люди відчувають стрес та тривогу. Сьогодні не йдеться про дотримання правил збалансованого харчування. Багато хто харчується тим, що є, або тим, що привезли волонтери. Важливо пам’ятати: життя триває, і здоров’я – одна з основ нашого життя. Тому не думати про майбутнє – безрозсудно.

Як у воєнний час організувати харчування, щоб знизити ризики захворювань системи травлен­ня в умовах постійного стресу? Що робити, якщо немає апетиту? Змушувати себе їсти чи просто пити різні напої і чекати, поки ор­ганізм адаптується?

Важливо розуміти, що коли довго не харчуватися нормаль­но, то організм починає висна­жуватися, з’являється слабкість і сонливість. А стрес, відсутність відпочинку та зниження рухової активності призводять до втрати апетиту. Саме тому краще змушу­вати себе їсти і таким чином за­хищати свою систему травлення.

Якщо не хочеться твердої їжі, замініть її рідкою. Залежно від умов та можливості, вживайте добре розварені каші з рослин­ним або тваринним жиром; су­пи-пюре, куди можуть входити овочі, мелене м’ясо, консерви чи крупи. А також некислі киселі, і обов’язково пити воду. Орієн­туватися на відчуття спраги. Чи збільшити кількість споживання рідини – це індивідуальне питан­ня. Але пам’ятати, що вода та не­солодкі напої – це також вода.

Якщо, крім каші, хліба, мака­ронів, картоплі нічого немає, то це краще, ніж взагалі нічого. Вжи­вайте будь-яку їжу, яка є. Крупи, картопля та інше можуть станови­ти основу кожного прийому їжі, а до них можна додавати інші про­дукти: яйця, м’ясо птиці, консер­ви м’ясні або рибні, овочі, жири – олію, вершкове масло, сало; сметану, горіхи та насіння. Ще варто більше уваги звертати на насичуваність та режим харчуван­ня. Якщо умови дозволяють, їсти треба ситно та тричі на день.

Пшоно, пшенична, ячмінна та перлова крупи бюджетні, але за харчовою цінністю не поступа­ються іншим. У них є рослинний білок, харчові волокна, вітаміни та мінерали. За деякими спожив­чими характеристиками вони не поступаються вівсянці чи гречці. Якщо в доступі є вівсяна крупа, варто активніше включати її в ра­ціон. У ній, порівняно з іншими крупами, більше розчинних хар­чових волокон, які дуже важливі для кишкової флори. Корисно по­єднувати крупи та бобові, підви­щуючи біологічну цінність страви.

Якщо є проблема з придбан­ням м’яса, яєць чи риби, до раці­ону можна додати субпродукти, рибні чи м’ясні консерви та кис­ломолочні продукти. Активніше включати бобові: горох, сочеви­цю, квасолю та нут. Це добре дже­рело рослинного білка.

Консерви – продукт тривало­го зберігання, тому під час війни вони є дуже актуальними. Але, безперечно, необхідно оцінювати стан консервів. Якщо банка зду­та, то велика небезпека отримати харчове отруєння.

Дієтологи не рекомендують вживати цукор. Але все ж необ­хідно зважати на умови воєнного часу, в яких сьогодні перебувають люди, і те, які продукти харчування в них є. Іноді солодощі можуть бути єдиним джерелом енергії та їжею взагалі, якщо немає доступу до інших продуктів харчування. Але про всяк випадок нагадаємо, що солодке краще вживати наприкінці прийому їжі. Це може бути і лож­ка фруктового варення чи меду, фрукти та сухофрукти чи шоколад.

Під час гострого стресу орга­нізм спрямовує свої сили на ви­живання, і розлади кишківника, загострення хронічних захворю­вань шлунка тепер трапляються досить часто. Саме тому важли­во захищати систему травлення їжею та водою.

Читайте також: Їсти, щоб битися. Чому важливо правильно харчуватися під час війни?

Схожі новини