Харчування під час стресу
Як у воєнний час організувати харчування, щоб знизити ризики захворювань системи травлення в умовах постійного стресу?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/457292/kharchuvannia-stres.jpg)
В Україні йде війна, і щодня люди відчувають стрес та тривогу. Сьогодні не йдеться про дотримання правил збалансованого харчування. Багато хто харчується тим, що є, або тим, що привезли волонтери. Важливо пам’ятати: життя триває, і здоров’я – одна з основ нашого життя. Тому не думати про майбутнє – безрозсудно.
Як у воєнний час організувати харчування, щоб знизити ризики захворювань системи травлення в умовах постійного стресу? Що робити, якщо немає апетиту? Змушувати себе їсти чи просто пити різні напої і чекати, поки організм адаптується?
Важливо розуміти, що коли довго не харчуватися нормально, то організм починає виснажуватися, з’являється слабкість і сонливість. А стрес, відсутність відпочинку та зниження рухової активності призводять до втрати апетиту. Саме тому краще змушувати себе їсти і таким чином захищати свою систему травлення.
Якщо не хочеться твердої їжі, замініть її рідкою. Залежно від умов та можливості, вживайте добре розварені каші з рослинним або тваринним жиром; супи-пюре, куди можуть входити овочі, мелене м’ясо, консерви чи крупи. А також некислі киселі, і обов’язково пити воду. Орієнтуватися на відчуття спраги. Чи збільшити кількість споживання рідини – це індивідуальне питання. Але пам’ятати, що вода та несолодкі напої – це також вода.
Якщо, крім каші, хліба, макаронів, картоплі нічого немає, то це краще, ніж взагалі нічого. Вживайте будь-яку їжу, яка є. Крупи, картопля та інше можуть становити основу кожного прийому їжі, а до них можна додавати інші продукти: яйця, м’ясо птиці, консерви м’ясні або рибні, овочі, жири – олію, вершкове масло, сало; сметану, горіхи та насіння. Ще варто більше уваги звертати на насичуваність та режим харчування. Якщо умови дозволяють, їсти треба ситно та тричі на день.
Пшоно, пшенична, ячмінна та перлова крупи бюджетні, але за харчовою цінністю не поступаються іншим. У них є рослинний білок, харчові волокна, вітаміни та мінерали. За деякими споживчими характеристиками вони не поступаються вівсянці чи гречці. Якщо в доступі є вівсяна крупа, варто активніше включати її в раціон. У ній, порівняно з іншими крупами, більше розчинних харчових волокон, які дуже важливі для кишкової флори. Корисно поєднувати крупи та бобові, підвищуючи біологічну цінність страви.
Якщо є проблема з придбанням м’яса, яєць чи риби, до раціону можна додати субпродукти, рибні чи м’ясні консерви та кисломолочні продукти. Активніше включати бобові: горох, сочевицю, квасолю та нут. Це добре джерело рослинного білка.
Консерви – продукт тривалого зберігання, тому під час війни вони є дуже актуальними. Але, безперечно, необхідно оцінювати стан консервів. Якщо банка здута, то велика небезпека отримати харчове отруєння.
Дієтологи не рекомендують вживати цукор. Але все ж необхідно зважати на умови воєнного часу, в яких сьогодні перебувають люди, і те, які продукти харчування в них є. Іноді солодощі можуть бути єдиним джерелом енергії та їжею взагалі, якщо немає доступу до інших продуктів харчування. Але про всяк випадок нагадаємо, що солодке краще вживати наприкінці прийому їжі. Це може бути і ложка фруктового варення чи меду, фрукти та сухофрукти чи шоколад.
Під час гострого стресу організм спрямовує свої сили на виживання, і розлади кишківника, загострення хронічних захворювань шлунка тепер трапляються досить часто. Саме тому важливо захищати систему травлення їжею та водою.
Читайте також: Їсти, щоб битися. Чому важливо правильно харчуватися під час війни?