Як пережити шок

Стан шоку – це відповідь психіки на несподіваний чи надмірний стимул

Лю­дина не може адаптуватися до ситуації та «випадає» у змінений стан свідомос­ті. Цю реакцію не можна контролювати, вона відбувається на несвідомому рівні.

Від сильного потрясіння людина може застигнути на місці тоді, коли тре­ба тікати. Або, навпаки, зробити таке, на що була не здатна раніше. Сильний шок може змусити реагувати наш організм, вивести його з ладу.

Без допомоги фахівців у таких ситу­аціях не обійтися. Такий стан – по суті, транс. Психіка піддається справжньо­му гіпнотичному впливу. Надалі людина може давати несподівані реакції на ті чи інші обставини, безневинні ситуації сприймати як небезпечні. При цьому чудово розуміє, що приводу для такої реакції немає, але емоційно переживає сильну тривогу.

За легших потрясінь дія шоку може бути не так помітною. Людина поступово приходить до тями і живе далі. Однак те, що сталося в її психіці, може відгукнути­ся несподіваним чином.

Легкий шок, спричинений раптовою подією, спричиняє легкий транс. Люди­на може його навіть не помітити. Але на­віть у ці кілька хвилин психіка схильна до гіпнотичного впливу.

Тобто шокуюча інформація по теле­візору і реклама чогось, що йде за нею, цілком можуть діяти як навіювання. Ви навіть не зможете відстежити, зв’язати, але дасте певну реакцію.

Налагодити подих

Потрібно нала­годити рівне дихання. Дихати і промов­ляти: «Я роблю вдих, я роблю видих». Також необхідно «заземлитися»: для цього найкраще сісти на стілець, щоби відчувати опору ногами (їх схрещувати не потрібно). Якщо такої можливості не­має, можна спертися на стіну або іншу людину. Зазвичай, щоб впоратися із шоком, потрібно не більше 10 хвилин у такому положенні.

Бути поруч

Щоб допомогти людині в шоці, необхідно бути поруч з нею. Але нічого не вселяти із серії «все буде до­бре», не розпитувати про те, що сталося (це призведе до повторного шоку) і ніку­ди не тягти. Можна обійняти, поклавши руки між лопатками. Коли людина трохи прийде до тями, дати їй чаю з цукром.

Народний рецепт

Є психотехніки, вигадані самими людьми. Наприклад, солдатові, якщо він шокований, радили прокусити власну губу до крові. Потім подивитись на кров. Заціпеніння відра­зу спадає. Секрет – не у вигляді крові, а у вольовому зусиллі, у прагненні взяти контроль, відповідальність за своє жит­тя. Коли ти сам завдаєш болю, ти пригні­чуєш свої тваринні інстинкти, які завжди спрямовані на самозбереження. Про­кусивши губу, ти чиниш протиприродно – завдаєш шкоди своєму організму, зате народжуєшся людиною розумною, при­гнічуєш у собі тваринне начало.

Читайте також: Війна. Як подолати страх і паніку