Терен – терпка піґулка

Коріння, листя, квіти, плоди рослини мають корисні та лікувальні властивості.

В народі терен ще називають кислою, або колючою, сливою, козячою ягодою, чорною колючкою.

Плоди терну вживають свіжими, а також використовують як цінний продукт для виробництва вин, варення, соків, сиропів, екстрактів, лікерів, оцту, мармеладу, цукатів. Напої та кондитерські вироби з терну вирізняються високими смаковими та дієтичними властивостями, тонким приємним ароматом. Своїх смакових властивостей терен не втрачає навіть після висушування. Із сухих плодів варять компоти, киселі, використовують як замінник чаю.

Хімічний склад

Плоди терну містять цукри, ор­ганічні кислоти, клітковину, пекти­нові речовини, вуглеводи, стеро­їди, азотомісткі сполуки, вітаміни (С, Е, А, Р), кумарини, дубильні речовини, флавоноїди, олію.

У листі виявлено вітаміни С і Е, фенолкарболові кислоти, антоціа­ни, флавоноїди.

Квіти терну містять цукристі речовини, мінеральні солі, смо­ли, пентозани, рослинні гормони росту, флавони та кемпферол, які перебувають у вільному стані або зв’язані ціановодневими глікози­дами.

Насіння терну містить отруй­ний глікозид, що виділяє синиль­ну кислоту, та незначну кількість жирної олії.

У коренях містяться фарбу­вальні і дубильні речовини.

Корисні та лікувальні властивості

У народній медицині викорис­товують квіти, листя, кору, коріння і плоди терну.

Сирі ягоди терну вживають тоді, коли вони трохи примерз­нуть, стануть м’якшими і солод­шими. Настій і чай з ягід рекомен­дують пити у випадках проносу та хронічного ентероколіту.

Чай з квіток і листя застосову­ють для очищення крові, при каш­лі, хворобах шлунка, як проносне, у випадках водянки, затримки се­човипускання, сечокам’яної хво­роби і шкірних висипань у дітей. Настій квіток корисний для поліп­шення обміну речовин.

Рідкий екстракт з плодів терну має закріплювальну дію, а з кві­ток, навпаки — послаблює.

Сік з тернових ягід має анти­бактеріальну активність стосовно лямблій та інших найпростіших, тож його приймають у випадках лямбліозу і шлунково-кишкових розладів. Використовується сік і для лікування шкірних захворю­вань у вигляді компресів і примо­чок.

Ефективний він і у випадку но­сових кровотеч, а також для по­лоскання рота і горла, при запа­леннях ясен.

З лікувальною метою викорис­товують і тернове вино, яке засто­совується при інфекційних захво­рюваннях.

Настій квіток застосовують при гіпертонії, він знижує проникність судин, має протизапальну дію, допомагає при закрепах, хворо­бах печінки, фурункульозі.

Листя терну має сечогінну і послаблювальну дію, настій з нього рекомендується для по­лоскання при запаленнях порож­нини рота.

Відвар з листя рекомендують при нефриті, хронічних закрепах, циститі і шкірних захворюваннях. Відваром з листя, приготовленим з додаванням оцту, змащують ви­разки і старі гнійні рани.

Кора терну, коріння і його мо­лода деревина мають жарознижу­вальну і потогінну дію. Відваром з кори лікують малярію і проноси, його застосовують при підвищен­ні температури тіла. Відвар вико­ристовується у випадку «рожі» як розчин для спринцювання. При запаленнях шкіри також рекомен­дується верхній шар кори у вигля­ді компреса з відвару або як при­мочка у свіжому вигляді.

Протипоказання

Терен протипоказаний людям з підвищеною чутливістю до речо­вин у складі рослини.

Також важливо знати, що у стиглих плодів їсти можна лише м’якоть. Не можна вживати кіс­точки, бо в них міститься сильна отрута.

Читайте також: Дивовижні властивості моркви