Світська модниця Османської імперії

Відома волинська дослідниця історії Османської імперії Олександра Шутко, автор книжок «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» та «Хатідже Турхан», добре знається на одязі турецької знаті часів правління Сулеймана. Значну увагу дослідниця приділила вбранню Роксолани, дружини султана Сулеймана, яка родом з України. Роксолана Гюррем-султан прийшла у палац Топкапи на «посаду» невільниці гарему, але згодом стала першою леді Османської імперії.

«Роксолана була найбагатшою жінкою Османської імперії і першою модницею у гаремі султана Сулеймана, — розповіла Олександра Шутко журналісту «ВЗ». — Зберігся її одяг — шалі, хустки, сорочки, сукні, каптан, налобні пов’язки… Весь одяг багато розшитий золотом.

Зазвичай Роксолана полюбляла пурпурне та фіолетове вбрання. У Римі ці кольори були символом статусу, а у Візантії їх могли носити лише члени імператорської родини. Це було дуже дорого, однак статки Гюррем дозволяли це. Польський османіст Зігмунд Абрагамович зазначив, що із народженням первістка Мехмеда Роксолана почала отримувати від султана 5 тисяч дукатів на рік. А венеційський посол П’єтро Брагадін 1526 року стверджував, що лише на прикраси султан Сулейман виділив Роксолані 100 тисяч дукатів.

Крім того, її щоденна платня становила 2 тисячі акче і нагадувала прибуток французької провінції".

Білизною для Роксолани, каже пані Олександра, слугували шаровари. Зверху вдягала довгу шовкову сорочку ентарі, потім сукню єлек з візерунками, вишиту золотом. Трохи нижче за талію, майже на стегнах, носила кушак — широкий ремінь, оздоблений коштовними металами, рубінами і смарагдами.

Виходячи з гарему, жінки знаті зазвичай прикривали себе широким плащем з великим капюшоном — ферадже, а на урочисті події одягали каптани, схожі на султанські.

— Де купували тканини для пошиття одягу для першої леді Османської імперії?

— Найрідкісніші тканини з Азії та Європи Роксолана отримувала від султана Сулеймана, а також від послів та державних діячів. Збереглися свідчення арабського духівника Кутбеддіна аль-Меккі, який побував у Стамбулі в останні дні життя Роксолани і дарував їй шовк, атлас, оксамит, а ще ексклюзивні прикраси та парфуми. Деякі її прикраси, зокрема брошка у формі квітки та золотий талісман у вигляді монетки, зберігаються у музеї палацу Топкапи.

Роксолана обожнювала рідкісні раритетні речі та збирала інформацію про них з усього світу. На її вимогу аж з Єгипту привезли пару поштових голубів, а з острова Кос — золотий кубок та коштовні європейські тканини. З них їй шили сукні, білизну.

За свідченнями венеційських послів, у Роксолани було близько сотні служниць та ціла гвардія покоївок і служників-євнухів. Вона мала також власну швачку й крамаря. Кажуть, крамар був «обличчям» Топкапи. Завжди ошатно одягнений, приходив до покоїв Роксолани у супроводі тридцяти слуг.

— Чи існував у палаці Топкапи якийсь дрес-код?

— Так, були чіткі правила, хто і який одяг має носити. Наприклад, хутро могли одягати лише мати султана та його дружини, які народили йому синів. Замість корони Роксолана носила головний убір — хотоз (у ньому зображена на прижиттєвому портреті Матео Пагані).

Високий капелюх середньоазійського походження призначався для великих свят і визначних подій — весілля, обрізання сина султана. Щодня у гаремі Роксолана носила налобні пов’язки з вишивкою — кашбашти, які сама гаптувала. Довжина пов’язки — 53 см. Це розмір її голови, який вказує на те, що вона насправді була мініатюрною жінкою. Венеційський посол П’єтро Брагадін писав, що Роксолана була не стільки красивою жінкою, скільки витонченою та делікатною.

— Невже Роксолана сама щось шила і гаптувала?

— Так, була дизайнером деякого одягу. Добре зналася на пошитті і могла сама контролювати процес створення одягу для себе. Дві пари сорочок і штанів з поясами, шість хусточок, рушник власного дизайну подарувала польському королеві Сигізмунду І І Августу.

Перському принцу Елькасу подарувала гаптовані власноруч шовкові сорочки, хустки, парчевий одяг, постільну білизну, ковдру, одяг для жінок його гарему.

Її вишивані речі — каптан, хустки, рушники, хустинки — залишилися у музеї палацу Топкапи. Містять вишивку золотою, срібною та кольоровими нитками, з візерунком, дуже схожим на українські вишиванки. Їх бачив відомий український живописець, художній критик Олекса Грищенко, який у 1919 — 1920 роках побував у Стамбулі. Його враження: «Вишивка української дру жини Сулеймана дуже нагадує старі козацькі вишивки у славному музеї Тарновського в Києві й Чернігові».

— Чи нашивала собі Роксолана на одязі якісь символи-обереги, наприклад, від вроків?

— У гаремі ходили такі чутки, як і плітки про те, що вона ворожка, причарувала Сулеймана. Але насправді вона не нашивала на свій одяг жодних талісманів. Відомо, що сорочки з талісманами і молитвами вона пошила для свого сина Селіма. Сорочку з елементами білої магії подарувала Сулейману, коли був у походах. У листі Роксолана просила чоловіка не знімати цю сорочку «заради милостивого Аллаха та на честь його Пророка». А ще Роксолана подарувала коханому хустинку, яку сама вишивала. Її краї розшиті арабськими літерами — цитати з молитов.

Посол Луїджі Бассано де Зара, який до 1545 року жив у Стамбулі, дивувався пристрасним почуттям султана до Роксолани. Він писав: «Сулейман так її любить та зберігає їй вірність, що всі піддані дивуються. Говорять, вона зачарувала його. В гаремі усі називають її чаклункою. А військо і двір ненавидять Роксолану та її дітей. Але ніхто не наважується протестувати».

У музеї палацу Топкапи збереглася чимала колекція сорочок-талісманів, які належали членам правлячої династії Османів. Зазвичай їх надягали під час воєн чи хвороб. Вони були своєрідними оберегами, оскільки містили вишиті молитви. Це були цитати сур з Корану, найчастіше ж виводили першу з них — Аль-Фатіха. На сорочках тих, хто йшов на війну, також виписували 255 аят сури Аль-Бакара, для захисту від душевних хвороб — сури Аль-Фаляк (Світанок) та Ан-Нас (Люди). Окрім цього, виводили імена пророків ісламу та чотирьох ангелів.

Фото з архіву Олександри Шутко