Морські корови дозволяли себе гладити...

У грудні цьому зоомузею присвоєно звання народного. Якщо вам цікаво подивитися на кількаметровий скелет морської корови та гігантського японського краба або й просто поглянути на численні види тварин, птахів, риб, змій та комах, — вам сюди.

«Колекція нараховує понад 170 тисяч експонатів, — розповідає “ВЗ” завідувач Народного зоологічного музею біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Ігор Шидловський. — Понад 10 тисяч експонатів розміщені безпосередньо у приміщенні музею. Інші — у фондосховищі. Цьогоріч музею виповниться 230 років. Відзначати ювілей планують наприкінці жовтня. 1784 року у тоді ще Кабінеті натуральної історії було понад 20 залів із експонатами. Як збирали початки колекції, нам невідомо. Згодом частину колекції закуповували у приватних власників, частину збирали самі співробітники. Є у нас і подаровані експонати, зокрема Атлантичною китобійною флотилією “Слава”, і зразки із експедицій з Південної Америки та Ліберії».

Колекцію тварин продовжують поповнювати і нині. Співробітники музею співпрацюють з “живими куточками”, зоомагазинами, виставками. Померлих тварин, яких не представлено в експозиції, працівники зоомузею забирають для виготовлення нових опудал. До поповнення експонатів долучаються і студенти біофаку. Музей можна відвідувати щоденно, з 10 до 17 години. Якщо люди хочуть прийти на організовану екскурсію, треба повідомити працівників музею заздалегідь. Вхід — вільний. За рік музей відвідує понад сім тисяч людей.

“Найстарішим зразкам понад двісті років, — запевняє пан Ігор. — Чому просимо не торкатися експонатів руками? Вони понищаться. До прикладу, шерсть у ссавців від постійного доторку рук може осипатися. І будуть у нас лисі леви та ведмеді”. Не можна також фотографувати метеликів, оскільки їхня пігментація руйнується від спалаху фотоапарата.

Гордістю музею є скелет морської корови. Ці тварини жили до 1768 року, були завдовжки 8-10 метрів і важили понад три тонни. “Скелет корови Стеллара — візитна картка нашого музею, — каже Ігор Шидловський. — У світі таких усього 27. Це фатальне число, оскільки протягом 27 років цих тварин повністю винищили. Жили корови Стеллара у морях поблизу Камчатки та Командорських островів. Люди полювали на них та вбивали заради м’яса, міцної шкіри та жиру, яким у суворі зими можна було захищати тіло від холоду й вітру”.

Морські корови не були хижаками, харчувалися здебільшого водоростями та морською капустою. Полюбляли плавати на мілководді і не боялися людей — дозволяли себе гладити. Фахівці припускають, що через товсту шкіру вони навіть не відчували доторку людських рук, тож і не зважали на людей. Мабуть, це було їхньою фатальною помилкою...

“Є у нас і японський гігантський краб завбільшки близько двох метрів, — каже пан Ігор. — Ці краби живуть у Японському морі. Ведуть усамітнений спосіб життя, лише у період розмноження збираються групами. Вони не є хижаками, радше падальниками. Шукають мертвих тварин, тіло яких вже почало розкладатися, — цим і харчуються”.

Довідка «ВЗ»

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований як Кабінет натуральної історії 1784 року.

З приходом у Львівський університет професора Бенедикта Дибовського музей набув статусу зоологічного. 25 лютого 1885 року музей отримує у своє розпорядження п’ять залів загальною площею

470 кв. м.

У 2003 році довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина) і з того часу щорічно публікується у кожному наступному виданні.

11 лютого 2004 року Музей увійшов до переліку об’єктів, що становлять національне надбання.