Радісна султанша на ім’я Росса


Телесеріал “Величне століття. Роксолана”, який показують на каналі “1+1”, користується популярністю серед глядачів, особливо підлітків і пенсіонерів. Приваблює він детективними історіями подій, що відбуваються при дворі султана Османської імперії Сулеймана І Пишного у ХVІ ст., національним колоритом турків-османів, їхньою культурою, традиціями, побутом. В основу серіалу покладено неймовірну долю бранки-русинки Роксолани, яка стала впливовою дружиною султана Сулеймана І.

Серіал знятий турецькими кінематографістами і вдало дубльований українською мовою. Приємно чути в ньому українські мелодії.

Якось незвично в образі Роксолани бачити німецьку акторку турецького походження Мерієм Узерлі, проте вона бездоганно передає всі відтінки емоцій. Як на мене, турецький актор Халіт Ургенч переконливий в ролі султана. Гра всіх акторів добра: часто жест, міміка, погляд красномовніші за слово.

Переглядаючи серіал, мимоволі задаєшся питанням: наскільки цей художній вимисел відповідає історичній дійсності. Видатний український сходознавець, академік Агатангел Кримський, автор “Історії Туреччини”, детально описав історичні факти доби правління султана Сулеймана І, використовуючи як першоджерела листи венеціанських послів, турецькі хроніки, щоденники султана.

Султан Сулейман І Пишний (1494-1566) — найвидатніший правитель Османської імперії. Його панування було апогеєм турецької слави: територія Османської держави розтягнулася тоді на 8000 миль від Будапешта на Дунаї до Асуана в Єгипті, від Багдада країнами Північної Африки до Атлантичного океану. Європа називала султана Сулеймана Пишним, або Великим, за його політичну і військову могутність. Султан особисто брав участь у 17 походах і ніколи не зазнав поразки. Писав вірші. Про султана говорили, що в нього ніколи не висихали меч і перо.

І над цим недосяжно-високим, мудрим володарем, як пише вчений, мала нечувано величезну силу його не так вродлива, як розумна інтриганська жінка, колишня бранка Настя Лісовська, яку європейці звали Росса або Роксолана, а турки — Хуррем-султан (радісна султанша).

Є приблизні дати життя Роксолани: 1506-1561 роки. У султанський гарем потрапила бранкою у 14 років. Чарівна сила Роксолани настільки полонила султана, що 1530 року сталося неймовірне: наймогутніший правитель Османської імперії одружився з нею, українкою, колишньою рабинею. Так по суті Роксолана стала імператрицею і єдиною жінкою султана. Про неї писали, що вона відь-ма і причарувала володаря.

Величезний вплив на султана Роксолана використовувала для того, аби знищувати своїх ворогів. Їй ставлять у вину смерть візира Ібрагіма-паші (1536), який був видатним політичним діячем, освіченою благородною людиною, щирим приятелем султана, чоловіком його сестри. З наказу Сулеймана Ібрагіма задушили чорним шовковим шнуром, звинувативши його в зраді — в особливо приязних стосунках з Францією. Така ж трагічна доля спіткала і сина султана від третьої дружини, черкешенки Махідевран, законного спадкоємця престолу Мустафу. Щоб прокласти дорогу до престолу своєму синові Селіму, Роксолана підбила султана на синовбивство. 1553 року сталася жахлива сімейна трагедія: за змову із сербами проти батька Мустафу теж задушили шнуром. Син Роксолани Селім став султаном Селімом ІІ, якого прозвали П’яним, бо був “виродком, алкоголіком і деспотом”. Під час його правління могутня Османська імперія почала занепадати.

Роксолана прийняла іслам і стала правовірною мусульманкою. Збудувала в Стамбулі імарет (боговгодний будинок для бідних) і мечеть. Використовувала кошти, що надходили через податок, який накладали на християнських прочан від відвідин храму Гробу Господнього в Єрусалимі. На місці невільничого ринку, де її купили, Роксалана спорудила мечеть і лікарню.

Померла Роксолана у віці 56 років. Похована у мавзолеї, що у подвір’ї мечеті Сулеманіє. Сулейман пережив кохану дружину на п’ять років і помер 1566 року під час походу на Угорщину. Мавзолей з його похованням розташовано поруч Роксоланиного.

У серіалі, що зараз йде по телебаченню, Роксолану трактовано як інтриганку, яка в жорстокому агресивному середо-вищі гарему досягає мети підступними методами, виборюючи місце під сонцем.

Згідно з різними історичними джерелами відомо, що Роксолана була обдарованою жінкою з високим інтелектом. Вона вивчила арабську, перську, італійську, французьку мови, листувалася із європейськими можновладцями. Добре знала Коран, закони Османської імперії. В її присутності Сулейман приймав послів. Мала дипломатичний хист.

І все-таки цікаво знати: як же виглядала Роксолана. Про неї писали, що була рудоволосою, невеликого зросту, мала милий скромний вигляд із чарівною усмішкою на устах. В експозиції Львівського історичного музею висить портрет молодої Роксолани, виконаний на дереві невідомим автором. Історію портрета досліджувала завідуюча відділом давньої історії України музею Ярослава Станчак. Вона розповіла, що портрет до музею передано із колишнього музею Любомирських у Львові. За однією версією, це копія портрета, виконаного у ХVІ ст. з оригіналу, що зберігається у Берліні, куди привіз його із Константинополя німецький посол, за іншою — це оригінальний портрет ХVІ ст.

Є відомості про декілька портретів Роксолани. Осип Назарук, автор роману про Роксолану, писав, що в 30-х роках минулого століття він бачив два портрети Роксолани у Львівському Національному музеї, доля яких невідома. Написаним з натури деякі дослідники вважають портрет Роксолани роботи Тиціана (1488-1576), що виставлений в музеї художнього мистецтва братів Рінглінгів у місті Сарасота (США).